Ухвала суду № 24121774, 20.03.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач:Малахова Н.М.

УХВАЛА

іменем України

"20" березня 2012 р. Справа № 0670/10470/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Малахової Н.М.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

при секретарі Лабунській Ю.В. ,

за участю представників

сторін

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" листопада 2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промоптторг" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року товариство звернулося до суду з вказаним позовом. Просило скасувати прийняте, на підставі акту перевірки № 3287/23-1/30317312/0100 від 11.07.2011 року, податкове повідомлення-рішення від 19.07.2011 року № 0002292301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 145834 грн., в тому числі за основним платежем 156000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 01,00 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що під час виконання договору поставки були додержані всі вимоги щодо оформлення податкових накладних, що позивач як покупець, який одержав продукцію та сплатив за неї гроші, має право відносити до податкового кредиту суми сплаченого ПДВ.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.11.2011 року адміністративний позов задоволено. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 19.07.2011року №0002292301.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Житомирі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позову.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Житомирі проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю „Промоптторг" по питанню взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю „Торгсервіс" за квітень 2011 р., про що складено акт № 3287/23-1/30317312/0100 від 11.07.2011 року.

Перевіркою встановлено відсутність отримання товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Податковий орган дійшов висновків, що господарські операції за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р. щодо отримання ТОВ „Промоптторг" товарів (робіт, послуг) від ТОВ „Торгсервіс" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення господарських операцій, місцезнаходження майна, наявності дозвільних документів, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

19.07.2011 р. Державною податковою інспекцією у м.Житомирі, на підставі акта перевірки, за порушення вимог п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), винесено податкове повідомлення-рішення № 0002292301, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 156000,00 грн., в тому числі за основним платежем 156000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 01,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в адміністративному порядку до ДПА України в Житомирській області та ДПА України, проте скарги були залишені без задоволення.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, що позивачем були надані всі первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість - 156000 грн. у зв'язку із придбанням товарів від ТОВ „Торгсервіс", а отже, нарахування податковим органом основного платежу і застосованих штрафних санкцій по податку на додану вартість є неправомірним, що є підставою для задоволення позову та скасування податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно приписів підпункту а пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ( підпункт а пункту 198.1 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.2 ст.198 ПКУ визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно приписів пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами пункту 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

З матеріалів справи вбачається, що показники податкової звітності підтверджені первинними документами, що складені у зв'язку із господарськими операціями.

Зокрема, 20.02.2011 р. між ТОВ „Торгсервіс" та ТОВ „Промоптторг" було укладено договір за № 43 про поставку товарів (калькулятори, годинники, комп'ютерні комплектуючі, комп'ютери, периферія, витратні матеріали до них, фототехніка, освітлювальна техніка, канцтовари, кабельно-провідникова продукція, поліетиленовий матеріал, клейкі матеріали та інше) згідно накладних, які є невід'ємною частиною до цього договору.

Згідно пунктів 3.2., 3.3., 3.4. вказаного Договору строки поставки конкретних партій товару зазначаються в накладних. Навантажування товару здійснюється власними силами продавця і покупця за домовленістю. Покупець здійснює транспортування товару власними силами і за власний рахунок.

Ціна товару, поставка якого здійснюється згідно цього Договору, визначається в накладних, які додаються до Договору (п.4.1. Договору).

В п.6.1. Договору зазначено, що продавець надає покупцю (чи його представникові) документи на товар, що постачається у відповідності до Договору: товарну та податкову накладну.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ „Торгсервіс" поставило ТОВ „Промоптторг" товари, згідно податкових накладних.

Факт отримання товаро - матеріальних цінностей за вказаними податковими накладними підтверджується відповідними видатковими накладними:

- № 010404 від 01.04.2011 р. на суму 109680,79 грн., № 010403 від 01.04.2011 р. на суму 82430,40 грн., № 010402 від 01.04.2011 р. на суму 467715,84 грн., № 180403 від 18.04.2011 р. на суму 276172,97 грн.

Отримані позивачем товаро-матеріальні цінності, що відображені в податкових та видаткових накладних, оплачені позивачем відповідно до копій банківських виписок від 16.05.2011 року, 30.05.2011 року.

Транспортування зазначених товарно-матеріальних цінностей на адресу позивача підтверджується товарно-транспортними накладними від 01.04.2011 р. № 1, від 18.04.2011 р. № 2. Позивачем також оформлено подорожні листи від 01.04.2011 р., від 18.04.2011 р.

Вказані подорожні листи зареєстровані в журналі обліку подорожніх листів за 2011 р. та реєстрі бланків суворої звітності єдиної первинної транспортної документації.

Окрім того, за договором № 21 від 01.07.2005 р., який додатковою угодою № 5 від 26.04.2010 р. продовжений по 31.12.2012 р., ТОВ „Промоптторг" зобов'язалося передати у власність (повне господарське володіння) ТОВ „Ректайм" товар (побутова техніка, оргтехніка, калькулятори, годинники, комп'ютерні комплектуючі, комп'ютери, периферія, витратні матеріали до них, фототехніка, освітлювальна техніка, канцтовари та інше) згідно специфікацій (накладних), які є невід'ємною частиною цього Договору, а ТОВ „Ректайм" прийняти його та оплатити згідно умов цього Договору.

Згідно довіреності НБЖ № 554410 від 01.04.2011року представник ТОВ „Ректайм" Башкиревич І.Б. отримав у позивача за накладними № РТ-05, № РТ-06, № РТ-07 від 01.04.2011 р. товар в асортименті в кількості 15049 одиниць; НБЖ № 554414 від 11.04.2011 р. представник ТОВ „Ректайм" Башкиревич І.Б. отримав у позивача за накладною № РТ-08 від 18.04. 2011 р. товар в асортименті в кількості 7113одиниць.

Окрім того, акт перевірки не містить жодних доказів, які б підтверджували, що зміст договору № 43 від 20.02.2011 р. не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання господарських зобов'язань, що виникли на підставі цих договорів.

Згідно податкових накладних від 01.04.2011 року №№ 1,2,3 та від 18.04.2011 року № 4 ТОВ „Промоптторг" поставило ТОВ „Ректайм" відповідні товаро-матеріальні цінності.

З огляду на вищенаведене, посилання відповідача на нікчемність правочину по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ „Промоптторг" у ТОВ "Торгсервіс" є безпідставними.

Як вірно зазначено, судом першої інстанції, податковим органом не подано будь-яких доказів недостовірності, фіктивності документів, підтверджуючих господарську діяльність позивача та безтоварность укладеного договору.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновків, що судом першої інстанції були неправильно застосовані норми матеріального права чи порушені норми процесуального права, оскільки позивачем для підтвердження даних податкового обліку надані первинні документи, які складені у зв'язку із здійсненням господарської операції. Окремі помилки щодо їх оформлення не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, оскільки мав місце фактичний рух активів платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з наданою судом першої інстанції оцінкою про незаконність здійснених податковим органом донарахувань за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим процесуальних підстав для скасування оскаржуваної постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Н.М. Малахова

судді: (підпис) (підпис) А.В. Жизневська Т.С. Котік

З оригіналом згідно: суддя _______ Н.М. Малахова

Повний текст судового рішення виготовлено 23 березня 2012 року

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Промоптторг" вул.Київська, 1,м.Житомир,10014

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014