Ухвала суду № 24229641, 03.05.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"03" травня 2012 р. Справа № 0670/6527/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Лабунській Ю.В. ,

за участю представників позивача та відповідача

розглянувши апеляційну скаргу Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" лютого 2012 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Попільнянський спецкар'єр" до Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року Публічне акціонерне товариство (далі ПАТ) "Попільнянський спецкар'єр" звернулось до суду з вказаним позовом та просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000112301 від 02.06.2011 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 74721,00 грн., в т.ч. основний платіж - 59777,00 грн. та 14944,00 грн. - штрафної санкції та податкове повідомлення-рішення №0000102301 від 02.06.2011 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 178490,00 грн., в т.ч. основний платіж - 142792,00 грн. та 35698,00 грн. - штрафної санкції, як такі, що прийняті не у відповідності з вимогами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість".

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції від 02.06.2011 року №0000102301 та податкове повідомлення-рішення від 02.06.2011 року №0000112301 в сумі 38103 грн. основного платежу і 9526 грн. штрафних санкцій.

В апеляційній скарзі Попільнянська міжрайонна державна податкова інспекція (далі МДПІ), посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову - про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, а суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відсутність у позивача порушень, виявлених під час перевірки.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Попільнянською МДПІ Житомирської області проведено планову виїзну перевірку ВАТ "Попільнянський спецкар'єр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт №122/23-01/03443732 від 11.05.2011року.

Згідно висновків податкового органу, які зазначені в акті перевірки, ВАТ "Попільнянський спецкар'єр" порушено вимоги пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", які виразилися в тому, що підприємством завищено валові витрати на суму вартості автотранспортних послуг, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, отриманих від ТОВ "Транс Континент БУД" та на суму ТМЦ, отриманих від ТОВ "Фінікс-К", що не підтверджені первинними документами. Також, податковим органом виявлено порушення товариство пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо заниження податку на додану вартість всього на суму 59777 грн. в т.ч. липень 2010 року на суму 12019грн., серпень 2010 року - на суму 9655 грн., листопад 2010 року на суму 23976 грн., грудень 2010 року на суму 14127 грн.

Висновки акту стали підставою для прийняття Попільнянською МДПІ податкового повідомлення-рішення №0000112301 від 02.06.2011 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 74721,00 грн., в т.ч. основний платіж - 59777,00 грн. та 14944,00 грн. - штрафної санкції та податкового повідомлення-рішення №0000102301 від 02.06.2011 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 178490,00 грн., в т.ч. основний платіж - 142792,00 грн. та 35698,00 грн. - штрафної санкції.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення №0000102301 від 02.06.2011 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 178490,00 грн., в т.ч. основний платіж - 142792,00 грн. та 35698,00 грн. - штрафної санкції, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про неправомірне нарахування податковим органом податкових зобов»язань з податку на прибуток підприємств.

Таких висновків суд дійшов повно дослідивши обставини справи та надавши їм належної правової оцінки.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" на які, як на порушені посилається в акті перевірки контролюючий орган, підставою для не включення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

Так, в акті перевірки зазначено, що в ході проведення планової документальної перевірки було встановлено відсутність довіреностей на отримання ТМЦ від ТОВ "Фінікс -К" та товарної документації на підтвердження перевезення ТМЦ (а. с. акту 14).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в 2 кварталі 2010 року ТОВ "Фінікс-К" поставив позивачу фільтри, фіксатори, коронки (запасні частини) згідно видаткових накладних: №294 від 21.05.2010 року, №217 від 21.04.2010 року та №286 від 21.05.2010 року (а.с.116-117 т.1).

Транспортування ТМЦ здійснювалось автомобільним транспортом позивача, що підтверджується подорожніми листами на перевезення ТМЦ від ТОВ "Фінікс-К" автомобілем позивача ЖАК АМ 92-89 АК (а.с. 121-122 т.1), видатковою накладною, банківськими виписками, свідоцтвом про реєстрацію ТЗ-АМ 9289 АК, які підтверджують належність зазначеного автомобіля позивачу (а.с.118-120 т.1).

Посилання відповідача на відсутність у позивача довіреностей на отримання ТМЦ спростовані судом, оскільки відповідно до п.13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року №99 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за №239/1318 довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей, а тому позивач не міг зберігати довіреності на отримання ТМЦ у ТОВ "Фінікс-К".

Та обставина, що довіреності на отримання ТМЦ у ТОВ "Фінікс-К" виписувалися 21.04.2010 року та 20.05.2010 року підтверджується витягом з книги реєстрації доручень, яка ведеться на підприємстві в електронному вигляді (а.с.123 т.1).

Зазначені первинні документи є в наявності та у відповідності до вимог п.44.7 ст.44 ПК України направлялись позивачем до податкового органу після підписання акту перевірки, що підтверджується супровідним листом (а.с.113 т.1), однак, безпідставно не були враховані Попільнянською МДПІ при винесенні податкових-повідомлень рішень.

Так само, є безпідставним посилання відповідача на неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента ТОВ " Фенікс-К", оскільки воно проводилось з питань підтвердження відомостей у відношенні ЗАТ "Альтрон", а не позивача.

Окрім того, слід зазначити, що ТОВ "Фенікс-К" перебуває на обліку органах податкової служби та на момент здійснення господарських операцій з позивачем, його контрагент був зареєстрованим в ДПІ та декларував свої зобов'язання до липня 2010 року, що не заперечується податковим органом (а.с. 114-115 т.1), а тому, висновки суду про неправомірність нарахування податковим органом податкових зобов'язань щодо господарських операцій позивача і контрагента ТОВ "Фенікс-К" в сумі податку 2554 грн. та нарахованих штрафних санкцій є обгрунтованими.

Також, не знайшли свого підтвердження і посилання відповідача на те, що позивачем не підтверджено факт перевезення ТМЦ та надання експедиційних послуг від ТОВ "Транс Континенталь Буд" за період, що перевірявся.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем проведено коригування рядку 05.2 "Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів" декларації з податку на прибуток за 2010 рік за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року у сумі 1968872 грн., про що зазначено в акті перевірки (а.с. акту 25).

Під час розгляду справи встановлено, що вказана сума складається з:

332298 грн. - зменшення валових витрат на суму попередньо включених до складу валових витрат по рядку 04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" деклараціях з податку на прибуток за 2009 - 2010 рр. по взаємовідносинах з ТОВ "Транс Континенталь Буд". Причиною вказаного коригування було неналежне оформлення вказаним контрагентом первинних документів;

28559 грн. - зменшення валових витрат на суму попередньо включених до складу

валових витрат по рядку 04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" декларації з податку на прибуток за 2010 рік на 50% вартості використаних паливно - мастильних матеріалів на легковий автотранспорт та вартості отриманих послуг за проживання представників акціонера (а.с. 193 т.1).

Посилання податкового органу на те, що під час перевірки не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05.2. декларацій "Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів" є безпідставними та не підтверджено належними доказами, оскільки доказів про те, податковий орган звертався до позивача з приводу отримання письмових пояснень щодо зазначеного порушення, чи відмови посадових осіб від надання таких пояснень, не надано.

Окрім того, представники позивача в судовому засіданні заперечили щодо надходження запитів від податкового органу з приводу проведення коригування.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції щодо безпідставності зменшення валових витрат по рядку 04.1. декларації з вартості транспортно-експедиційних послуг, отриманих від ТОВ "Транс Континенталь Буд" в сумі 332298 грн. не спростовують, оскільки позивачем проведено самостійне коригування (зменшення) таких витрат та з огляду на той факт, що показник рядка 05.2. декларації з податків на прибуток ревізорами в ході перевірки не досліджений.

Так само, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи доводи відповідача щодо реалізації ВАТ "Попільнянський спецкар"єр" продукції власного виробництва за ціною нижчою за собівартість, згідно даних бухгалтерського та податкового обліку ВАТ "Попільнянський спецкар"єр" встановлено, що в 4 кварталі 2009 року дохід від реалізації складає 2037642 грн. (70 рах), а собівартість виробленої продукції складає 280463 грн. (різниця складає 766521 грн.); в 1 кварталі 2010 року дохід від реалізації складає 309925 грн. (70 рах), а собівартість виробленої продукції складає 1262695 грн. (різниця складає 952770 грн.); в 4 кварталі 2010 року дохід від реалізації складає 970333 грн. (70 рах), а собівартість виробленої продукції складає 1261020 грн. (різниця складає 290687 грн.).

Пунктом п.1 ст.23 Закону України «Про підприємства в Україні» встановлено, що підприємство реалізує свою продукцію, майно за цінами і тарифами, що встановлюються самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавчими актами України, - за державними цінами і тарифами. В розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні ціни, що формуються відповідно до умов і цін світового ринку.

Згідно із п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

За змістом ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно наданого розрахунку, дослідженого судом, собівартості витрат на виробництво продукції в 2009 та 2010 роках, згідно яких в 2009 році по ПАТ "Попільнянський спецкар'єр" собівартість одиниці продукції (без ПДВ) складала 35,38 грн., а вартість реалізації одиниці готової продукції (без ПДВ) - 43,15 грн.; у 2010 році собівартість одиниці продукції (без ПДВ) складала 22,54 грн., а вартість реалізації одиниці готової продукції (без ПДВ) - 29,30 грн. (а.с.101-104 т.1), а тому посилання податкового органу на реалізацію продукція за цінами нижчими ніж собівартість такої продукції є необгрунтованими та не підтверджені належними доказами.

Скасовуючи частково податкове повідомлення - рішення №0000112301 від 02.06.2011 року в сумі 38103 грн. основного платежу і 9526 грн. штрафних санкцій, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що дії Попільнянської МДПІ не узгоджуються з приписами Закону України «Про податок на додатну вартість».

Податкове повідомлення-рішення №0000112301 від 02.06.2011 року сформовано на підставі порушень по господарським операціям позивача і ТОВ "Транс Континент Буд" та у зв»язку з реалізацією продукції по цінам нижче ніж собівартість (а.с.99 т.1).

Так, підставою для прийняття зазначеного рішення стали висновки податкового органу (п.3.1.2 акту) щодо реалізації товариством продукції власного виробництва за ціною нижчою за собівартість та зменшено суми податкового кредиту на суми податку на додану вартість (а.акту перевірки 38).

Значені висновки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Так, порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту передбачено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на час спірних правовідносин).

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках та повинна містити обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної, повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість та ін. ( пп.7.2.3, 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем податкові накладні є в наявності щодо підтвердження господарської операції з ТОВ "Транс Континент Буд", зауваження щодо їх оформлення в акті перевірки відсутні.

Також, є безпідставними посилання податкового органу на порушення позивачем вимоги пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки докази щодо продажу власної продукції не пов'язаної з господарською діяльністю підприємства не зазначені в акті перевірки та не надано суду під час розгляду справи.

Як встановлено судом, основними видами діяльності позивача є добування піску і гравію, декоративного та будівельного каменю, виробництво виробів з бетону для будівництва, оптова торгівля будівельними матеріалами (а.с. 100 т.1). Продаж продукції власного виробництва безпосередньо пов'язаний з господарською діяльністю позивача, а тому ПАТ "Попільнянський спецкар"єр" правомірно формувало валові витрати щодо реалізованої продукції власного виробництва та не встановлено факту реалізації продукції за цінами меншими, ніж собівартість виробленої продукції, то у відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у відповідних податкових періодах.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки містять лише відомості щодо обставин встановлених перевіркою та не вказують на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Попільнянськоїа міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська Н.М. Малахова

Повний текст ухвали складений 04.05.2012р.

Роздруковано та надіслано: РП

1- в справу

2 - позивачу Відкрите акціонерне товариство "Попільнянський спецкар'єр" вул.Червоноармійська,66,с.Миролюбівка,Попільнянський район, Житомирська область,13524

3- відповідачу Попільнянська міжрайонна державна податкова інспекція вул.Б.Хмельницького,14а,смт.Попільня,Житомирська область,13500