Рішення № 24108035, 21.05.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді Яцини В.Б.

суддів колегії - Бурлака І.В., Карімової Л.В.,

при секретарі Гопко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 лютого 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Харківське дослідно-конструкторське бюро автоматики «Хімавтоматика»»про зобов'язання видати довідку про роботу, -

ВСТАНОВИЛА:

18 січня 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому після його уточнення 04 березня 2010 року, з посиланням на неправомірну відмову відповідача у видачі йому довідки про роботу, необхідної для оформлення пенсії на пільгових умовах, остаточно просив зобов'язати ЗАТ ХДКБА «Хімавтоматика», правонаступником якого є ПАТ ХДКБА «Хімавтоматика», видати уточнюючу довідку на підтвердження шкідливих умов праці по професії «заточувальником» в період з 03.02.1992 року по 21.08.1992 року, передбачену ст. 20 Порядку, затвердженого Постановою КМ України № 637 від 12.08.1993 року.

На обґрунтування позову послався на те, що відповідач на його запит від 03.12.2009 року неправомірно, з порушенням ч. 1 ст. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ України від 12.08.1993р. № 637, не надав йому зазначеної довідки, а у своєї відповіді від 18.12.2009 року обмежився лише відомостями про те, що позивач дійсно працював по зазначеній професії, в певний період. Крім того, у довідці не вказано, що позивач працював на умовах праці з доплатою 4 %. Вказав, що відповідно до п. б ч. 1 ст. 13 закону України «Про пенсійне забезпечення»пенсія на пільгових умовах призначається за списком професій № 2, затвердженим РМ СРСР № 10 від 26.01.1991 року і за результатом атестації робочих місць з 21.08.1992 року, що передбачено Постановою КМ України від 01.08.1992р. № 442 та ст. 3 Наказу Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005р. № 383. Вважав безпідставними заперечення відповідача проти надання довідки з посиланням на відсутність професії «заточувальником»у Списку № 2 Постанови Кабінету міністрів СРСР № 10 від 29.01.1991 року, а також - на відсутність атестації робочого місця позивача за умовами праці, оскільки під час спірних правовідносин діяв інший Список № 2, затверджений Постановою КМ СРСР № 10 від 26.01.1991 року, в якому у розділі XIV Металообробка код 2150000, підрозділ 12 Інші професії металообробки код 21512000, пункт 1753а робітники, що зайняті на обдирці, точці, різці, шліфовці металевих виробів сухим засобом, код 215200а.

Позивач на підтвердження своєї роботи у відповідача послався на відповідні записи у своїй трудовій книжці за № 25 про зарахування до інструментальної дільниці заточувальником з доплатою за умовами праці 4 %, що свідчить про його роботу з шкідливими умовами праці. Технологічний процес роботи інструментальної дільниці відноситься до процесу металообробки, а професія заточувальник пов'язана з заточкою, обдиркою, шліфовкою металевих виробів абразивними інструментом сухим способам, внаслідок чого вона належить до Списку № 2 зазначеної Постанови Кабінету міністрів СРСР.

Представник відповідача визнав обов'язок відповідача згідно до ст. 49 КзПП України видати позивачу на його вимогу лише довідку про його роботу на підприємстві, із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати, а не про шкідливі умови праці, оскільки така довідка не передбачена діючим законодавством, а ОСОБА_3 вже було призначено з 2006 року пенсію за віком на пільгових умовах.

Справа слухалась неодноразово.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 лютого 2012 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить його скасувати, посилаючись на порушення районним судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, районний суд не виконав вказівки Верховного суду, які містяться в його ухвалі по цій справі, і не з'ясував, чи виконував позивач роботу в умовах, передбачених Списком № 2, на протязі повного робочого дня, а також - характер робіт, які він виконував. При цьому районний суд не витребував від відповідача відповідних документів про характер робіт та час її виконання, а також -не надав належної оцінки доказам про надання позивачу додаткової відпустки, що характерно при зайняті на шкідливих умовах праці, ч. 1 ст. 76 КЗпП України, відсутності наказу про зайнятість позивача протягом неповного робочого дня, що передбачено правилами ст. 56 КЗпП України, а також відсутність у розпорядженні про прийняття позивача на роботу про його часткову зайнятість, що вказує про повний робочий день. Крім того, суд не надав належної оцінки тому, що доплату 4% за умови праці могла бути призначена виключно на підставі проведення обстеження робочого місця на шкідливість праці, проведеної на підприємстві і у подальшому відображене у його трудовій книжці.

Судова колегія відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з того, що позивач не надав доказів на підтвердження своєї зайнятості на роботі по обдирці, точці, різці, шліфовці металевих виробів сухим способом, а тому відмовою відповідача у видачі довідки не порушені цивільні права позивача.

Однак до таких висновків суд першої інстанції дійшов при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що згідно до п.п.1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення по справі.

Відповідно до ст. 49 КзПП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Згідно з п. «б»ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який набрав чинності з 01 січня 1992 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним КМУ, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки -після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги ОСОБА_3 зводились до зобов'язання відповідача надати йому уточнюючу довідку про характер його роботи за період з 3 лютого 1992 року до 21 серпня 1992 року.

Для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці для призначення пільгової пенсії за віком працівнику необхідно до пенсійного фонду України подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за

відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637.

В такій довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Судом безспірно встановлено, що з 3 лютого 1992 року до 16 червня 1993 року ОСОБА_3 працював у відповідача на посаді заточувальника 5-го розряду з доплатою 4 % за умови праці, що підтверджується записами у його трудовій книжці.

Про шкідливий характер умов праці за посадою заточувальника свідчить оплата праці позивача у підвищеному розмірі, що відповідає змісту Типового положення «Про оцінку умов праці на робочих місцях та порядку застосування галузевих переліків робіт, на яких можуть встановлюватися доплати робітникам за умови праці, затвердженого постановою Державного комітету СРСР по праці і соціальним питанням та Секретаріатом Всесоюзної Центарльної Ради профспілок від 03.10.1986р. № 387/22-78, яке діяло під час спірних правовідносин між сторонами по справі. За цим Типовим положенням доплати за умови праці нараховувалися на робочих місцях, на яких виконуються роботи, передбачені галузевим переліком робіт з важкими та шкідливими умовами праці -4, 8, 12 відсотків.

У зазначений період професія заточувальника напряму не була передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою КМ СРСР від 26 січня 1991 року № 10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення». Однак відповідно до розділу XIV «Металообробка»п. 2151200а -1753 вказаного Списку № 2, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають також робітники, що фактично зайняті на обдиранні, точці, різанні, шліфовці металевих виробів та інструментів абразивним сухим способом.

Згідно до роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України від 10 травня 1994 року № 01-3/406-02-2 «Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах»право на пенсію на пільгових умовах мають робітники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списками №1 і №2, протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених списками, не менше 80 відсотків робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також -робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій. Пунктом 7 цих роз'яснень передбачено, що у випадках, коли у Списках № 1 і № 2 передбачені робітними, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники, незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.

Відповідно до роз'яснень МЮ України від 22.07.2011 року «Про порядок застосування застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»- до такого стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 р., тобто з моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. N 442, якою затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Таким чином, оскільки позивач просить видати йому уточнюючу довідку за період до набрання чинності вказаної постанови КМ України від 1 серпня 1992 р. N 442, не проведення атестації його робочого місця, на що посилався відповідач у своїх запереченнях проти позову, у даному випадку не має правового значення і не звільняє його від обов'язку надати уточнюючу довідку, при наявності для цього інших передбачених законодавством підстав, які стосуються шкідливих умов праці та тривалості робочого дня.

Однак, всупереч положенням частини 4 ст. 338 ЦПК України, за якою висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи, районний суд при перегляді справи в межах вимог ст. 213 ЦПК України про законність та обґрунтованість рішення не з'ясував, чи виконував позивач роботи в умовах, передбачених списками повний робочий день, а також -характер робіт, які він виконував, про що зазначено в ухвалі колегії суддів Верховного Суду України від 22 червня 2011 року про задоволення касаційної скарги ОСОБА_3 по цій справі (а.с. 97-98).

Так, районний суд безпідставно не звернув уваги, що відповідно до наявної в матеріалах справи довідки ПАТ «Харківське дослідне Конструкторське бюро Автоматики «Хімавтоматика»»від 12.10.2011 року № 103/320 трудовий договір, укладений між ОСОБА_3 та ЗАТ «ХДКБА «Хімавтоматика»», правонаступником якого є відповідач, не містить умов про роботу неповний час в період з 03.02.1992р. по 21.08.1992р., а також -на підприємстві відсутній колективний договір на 1992 рік (а.с. 50).

Таким чином, оскільки відповідач належними та допустимими доказами не спростував зайнятість позивача на робочому місці за професією заточувальника, передбаченої Списком №2, протягом повного робочого дня, що в результаті прийняття позивача на роботу за вказаною посадою відповідно до змісту ст.ст. 52, 56 КЗпП України презюмується і підтверджується зазначеною довідкою та записами позивача у трудовій книжці про його прийняття на роботу до відповідача заточувальником з доплатою за шкідливі умови праці у розмірі 4 %, (а.с. 15), а професія заточувальника за змістом аналогічної довідки позивача про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 15.12.2009 р. № 33/51 за період з 01.06.1977 по 12.05.1984р. передбачає роботи по обдиранні, точці, різанні, шліфовці металевих виробів та інструментів абразивним сухим способом (а.с. 23), що узгоджується із доплатою позивачу за шкідливі умови праці, - то районний суд помилково вважав недоведеними вказані обставини в період роботи позивача за цією ж посадою в період з 03.02.1992р. по 21.08.1992р. і безпідставно дійшов висновку про відсутність порушення прав позивача.

Таким чином, оскільки всупереч наведених норм права відповідач не виконав свій обов'язок про надання уточнюючої довідки, передбаченої п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637, - позов ОСОБА_3 та його скарга підлягають повному задоволенню, із скасуванням рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, , ст.ст. 313, 316, 317, 319-324 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 лютого 2012 року скасувати.

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Зобов'язати закрите акціонерне товариство «Харківське дослідно-конструкторське бюро автоматики «Хімавтоматика»»видати ОСОБА_3 уточнюючу довідку про шкідливий характер та умови його роботи заточувальником на підприємстві за період з 3 лютого 1992 року до 21 серпня 1992 року, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак на протязі 20 днів після набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді колегії: