Ухвала суду № 24095562, 25.04.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 року справа №2а/1270/959/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Нікулін О.А.

судді Шишов О.О., Жаботинська С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у справі за позовом прокурора Новопсковського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1 756,80 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2011 року позивач звернувся з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1 756,80 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року позов задоволено у повному обсязі.

Суд першої інстанції стягнув з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ін. код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області на р/р 25605301749 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, ід. код 21792583 заборгованість в сумі 1 756,80 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят шість гривень 80 копійок).

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, є суб'єктом підприємницької діяльності, страхувальником і платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області та є платником фіксованого податку.

Згідно картки особового рахунку громадянина-підприємця (фізичної особи) ОСОБА_2 за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року має заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 756,80 грн.

Згідно до ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 (далі - Закон №1058) підприємства, установи організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) та інші є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з частиною 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка діяла у редакції до 2011 року, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, яка діяла на момент виникнення даних правовідносин) територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області 10.10.2011 року направило на адресу відповідача вимогу про сплату боргу № Ф-1426 від 07.10.2011 року. Конверт з вимогою повернувся на адресу УПФУ в Новопсковському районі Луганської області із позначкою «за закінченням терміну зберігання».

З введенням в дію змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Законом України від 08.07.2010р. № 2461-VI, який набрав чинності з 17 липня 2010 року, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який може бути визначений ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини витрат на оплату праці в місяць.

Розмір мінімального страхового внеску, розраховується виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на відповідний період, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України».

До 17 липня 2010 року, діяла редакція підпункт 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, яка справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а отже, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Суд першої інстанції правильно вважав, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати цих внесків.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у справі за позовом прокурора Новопсковського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1 756,80 грн. - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів пісня направлення копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Головуючий О.А.Нікулін

Судді О.О.Шишов

С.В.Жаботинська