Ухвала суду № 24093165, 11.04.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2012 року справа №2а/1270/468/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Рубіжанської об'єднаної Державної податкової інспекції у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/468/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвенст» до Рубіжанської об'єднаної Державної податкової інспекції у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0001952301 від 30.12.2011 року, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/468/2012 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвенст» (надалі - позивач, ТОВ «Лізінвест») задоволений (а.с.204, 205-208).

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області (надалі-відповідач, податковий орган, ДПІ) від 30.12.2011 № 0001952301 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року на суму 56051,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 28026,00 грн. Вирішене питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. (а.с.209-211). Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються, неможливістю підтвердити суми заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ, внаслідок неможливості проведення зустрічної перевірки по контрагенту першого ланцюга - підприємству СТ «Колос», в зв'язку з відсутністю за юридичною адресою. Не враховано ту обставину, що право на відшкодування ПДВ з бюджету, передбачає обов'язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум до бюджету, що факт порушення контрагентами - постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про відшкодування, придбавав продукцію через посередників, які за юридичною адресою не знаходились, до податкового органу не звітували, перевірки останніх провести неможливо.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Стороною позивача, через канцелярію суду напередодні судового засідання, подані письмові заперечення проти апеляційної скарги, в яких заперечуються доводи апеляційної скарги, вважають постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, у задоволенні апеляційної скарги просили відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що Позивач ТОВ "Лізінвест" є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації 20.02.2007, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10681070005018942, ідентифікаційний код 34933894, з лютого 2008 року знаходиться за адресою: м. Рубіжне, площа хіміків, будинок 2 (а.с. 96-106).

ТОВ «Лізінвест» є платником податку на додану вартість з 13.03.2007 на підставі свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість № 100164613, виданого 12.02.2009 виданого Рубіжанською обєднаною державною податковою інспекцією у Луганській області (далі Рубіжанська ОДПІ), індивідуальний податковий номер 349338926502 (а.с. 95)

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Лізінвест» 19.10.2011 подано до Рубіжанської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року. (а.с. 39-43).

Відповідно до рядку 23 вищезазначеної податкової декларації за вересень 2011 року позивачем сформовано суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1406794,00 грн. До вищезазначеної податкової декларації з податку на додану вартість позивачем додано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

У період з 28.11.2011 по 16.12.2011 Рубіжанською ОДПІ в Луганській області на підставі наказу від 23.11.2011 № 404 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Лізінвест" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 23.12.2011 № 1202/2301/34933894. Згідно висновків вказаного акту перевіркою підтверджено відображене ТОВ "Лізінвест" у декларації за вересень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 2350743,00 грн., а також встановлено порушення позивачем п. 187.1 ст. 187, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року на суму 56051,00 грн. Вказані висновки обґрунтовано неможливістю підтвердити взаємовідносини з контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання у звязку із неотриманням відповідей на запити щодо проведення зустрічних звірок та неможливість підтвердження сплати сум податку на додану вартість до Державного бюджету України за результатами аналізу даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань контрагентів на рівні ДПА України. Зокрема, в акті зазначено, що податковий кредит ТОВ "Лізінвест" сформовано за рахунок ризикових платників податку, а саме за рахунок ТОВ «НВП «Донбудсервіс» на суму 1100,00 грн., ТОВ «ТД «Луганськ ОЙЛ» на суму 75,83 грн., ПП «Меттехстрой» на суму 16559,77 грн., СГ «Колос» на суму 36603,36 грн., ТОВ «Шинний маркет» на суму 538,72 грн., Державна інспекція з енергозбереження на суму 33,56 грн. та ТОВ «ТД «Сумський завод ущільнень» на суму 1140,00 грн. (а.с. 8-38).

На підставі вищевказаного акту перевірки Рубіжанською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001952301 від 30.12.2011, яким ТОВ «Лізінвест» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 56051,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 28026,00 грн. (а.с. 7)

Як вбачається з матеріалів справи, існує договір купівлі-продажу електричної енергії № 32-ЕЕ-Л-09 від 22.09.2009, укладений між ТОВ "Лізінвест" та Споживчим товариством «Колос» на поставку активної електричної енергії (а.с. 149-151), договір про надання автопослуг № 6 від 30.12.2009 та на виконання робіт № 62 від 04.04.2011, укладені між ТОВ "Лізінвест" та ПП «Меттехстрой», додаткова угода до договору № 6 від 30.12.2009 (а.с. 152, 156, 200-201), договори про надання послуг № 0907 від 18.08.2011, № 15-12/0232 від 22.02.2011, № 15-12/0164 від 07.02.2011, укладені ТОВ "Лізінвест" з Державною інспекцією з енергозбереження, (а.с. 153-155), договір № 44 від 08.04.2011 ТОВ "Лізінвест" з ТОВ «НВП «Донбудсервіс» на покупку мінвати (а.с. 157), договір ТОВ "Лізінвест" з ТОВ «ТД «Луганськ ОЙЛ» № 9 від 27.01.2011 на придбання товару згідно специфікацій (а.с. 159, 185-189) та договір № 110 від 01.06.2011, укладений між ТОВ "Лізінвест" та ТОВ «ТД «Сумський завод ущільнень» (а.с. 158)

Під час виконання господарських правовідносин за вищевказаними договорами ТОВ "Лізінвест" отримало від ТОВ «НВП «Донбудсервіс» податкову накладну від 10.08.2011 на суму 6600,00 грн., у т.ч. ПДВ 1100,00 грн. на покупку мінвати (а.с. 44), від ТОВ «ТД «Луганськ ОЙЛ» податкову накладну від 09.08.2011 на придбання мастила на суму 455,00 грн., у т.ч. ПДВ 75,83 грн., податкові накладні від ПП «Меттехстрой» від 31.07.2011, 15.08.2011, 31.08.,2011 № 9 та № 11, від 30.09.2011 № 11, № 8, № 9 та № 1 про надання авто послуг та виконання ремонтних робіт на загальну суму 99358,68 грн., у т.ч. ПДВ - 16559,77 грн., податкові накладні від 31.08.2011 № 51 та № 52, від 30.09.2011 № 59, отримані від СГ «Колос» на поставлену електроенергію на загальну суму 219620,16 грн., у т.ч. ПДВ - 36603,36 грн., податкову накладну № 4 від 05.08.2011 на придбання автошин у ТОВ «Шинний маркет» на суму 3232,30 грн., ут.ч. ПДВ - 538,72 грн., податкову накладну № 4 від 06.09.2011 на придбання сальників від ТОВ «ТД «Сумський завод ущільнень» на суму 6840,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1140,00 грн., а також податкову накладну № 16/012 від 13.09.2011 за проведення експертизи проекту від Державної інспекції з енергозбереження на суму 201,36 грн., у т.ч. ПДВ - 33,56 грн. (а.с. 44-52, 73-79)

Виконання вищезазначених господарських операцій підтверджено також видатковими накладними, рахунками-фактурами, актами здачі-приймання робіт, актами прийому-передачі електричної енергії (а.с. 53-64, 80-87)

Факт оплати вартості товару та отриманих послуг від ТОВ «НВП «Донбудсервіс», ТОВ «ТД «Луганськ ОЙЛ», ПП «Меттехстрой», СГ «Колос», ТОВ «Шинний маркет», Державна інспекція з енергозбереження та ТОВ «ТД «Сумський завод ущільнень», а також сплати контрагентам податку на додану вартість в ціні товару та послуг підтверджено виписками банку (а.с. 65-72, 88-94)

Згідно даних офіційного сайту Державної податкової служби України ТОВ «НВП «Донбудсервіс», ТОВ «ТД «Луганськ ОЙЛ», ПП «Меттехстрой», СГ «Колос», ТОВ «Шинний маркет», Державна інспекція з енергозбереження та ТОВ «ТД «Сумський завод ущільнень» на час здійснення господарських відносин з ТОВ "Лізінвест" були належним чином зареєстровані платниками податку на додану вартість, дані про анулювання свідоцтв платника ПДВ відсутні. (а.с. 163-176)

Колегія суддів вважає, що надані позивачем первинними документами, на підставі якої здійснювалася господарська діяльність, які в розумінні ст.70 КАС України, є належними та допустимими доказами, підтверджено реальність господарських операцій з безпосередніми постачальниками та виконавцями робіт ТОВ «НВП «Донбудсервіс», ТОВ «ТД «Луганськ ОЙЛ», ПП «Меттехстрой», СГ «Колос», ТОВ «Шинний маркет», Державна інспекція з енергозбереження та ТОВ «ТД «Сумський завод ущільнень». Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як вбачається за матеріалами справи, акту перевірки, пояснень наданих в суді першої інстанції представником відповідача, порушень у складанні податкових накладних, отриманих від вищевказаних підприємств не встановлено, також не виявлено фактів фіктивності угод ТОВ "Лізінвест" з вказаними контрагентами.

Довідкою ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 1167/07-0/30236600 від 16.12.2011 про результати зустрічної звірки СТ «Колос» щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Лізінвест" іх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 документально підтверджено реальність вказаних господарських відносин, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, встановлено відображення СТ «Колос» в податковому обліку господарськиї операцій та розрахунків з ТОВ "Лізінвест" (а.с. 127-129)

Аналогічного змісту довідкою ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 12.12.2011 № 799/23-2/33863465 підтверджено реальність правовідносин ТОВ "Лізінвест" з ТОВ «НВП «Донбудсервіс» (а.с. 138-139)

ДПІ у Печерському районі м. Києва складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «Сумський завод ущільнень» через відсутність платника податків за юридичною адресою (а.с. 124). Однак, акт містить інформацію про те, що ТОВ «ТД «Сумський завод ущільнень» у вересні та жовтні 2011 році подано податкову звітність з податку на додану вартість та задекларовано податкові зобовязання у вересні 2011 року на суму 30896,00 грн.

Той факт, що на запити про проведення зустрічних звірок ТОВ «ТД «Луганськ ОЙЛ», ПП «Меттехстрой», ТОВ «Шинний маркет», Державної інспекції з енергозбереження відповідач не отримав відповідей, не є належним доказом порушення ТОВ "Лізінвест" чинного законодавства під час формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування ПДВ у вересні 2011 року. Зазначене свідчить лише про неналежну взаємодію між органами державної податкової служби.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що чинне законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Порушення норм Податкового кодексу України в частині, що стосується податку на додану вартість, контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Такий висновок відповідає вимогам п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Зазначене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Позиція про те, що невиконання контрагентом свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи висловлена Верховним Судом України в постанові суду від 31 січня 2011 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

У судової колегії не виникає сумніву щодо правомірності та реальності, товарності здійснених господарських операцій між позивачем та його контрагентами, на підставі яких був сформований податковий кредит з ПДВ. Доказів того, що зазначені господарські відносини, мали фіктивний характер, або мають ознаки нікчемності перед судом не доведено.

Відповідачем не доведено перед судом та не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували, що позивач діяв без належної обачності й обережності, і йому могло бути відомо про порушення, які можливо допускали його контрагенти, безпосередньо як основний- ТОВ «Колос» та його контрагенти в ланках ланцюга, так і інші.

Доводи того, що контрагенти допустили порушення податкового законодавства, безпосередньо в частині своїх податкових зобов'язань також безпідставні. Ні під час проведеної перевірки, ані під час протягом всього розгляду справи, відповідачем не надано суду жодних беззаперечних доказів на підтвердження таких доводів. Відповідач лише висловлює своє суб'єктивне судження з цього приводу, в той же час не наводить не лише правових обґрунтувань, як і не наводить доказів для таких тверджень.

Доводи відповідача про не врахування судом першої інстанції тієї обставини, що право на відшкодування ПДВ з бюджету передбачає обов'язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум до бюджету, колегія суддів не приймає до уваги.

Нормами Закону не передбачений обов'язок покупця товару - платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податок на додану вартість безпосередньо до державного бюджету. Умовою бюджетного відшкодування ПДВ покупцю є сплата ним податку у складі ціни товарів (послуг) продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету. В даному випадку мова йде не про бюджетне відшкодування надмірно сплаченої суми ПДВ до бюджету, а відшкодування суми коштів ПДВ, пов'язаних з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг). Зазначені положення мають різне правове навантаження. Колегія суддів зазначає, що позивачем виконані всі вимоги, щодо обчислення та нарахування бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2011 № 0001952301 в частині зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року на суму 56051,00 грн.

Крім того, враховуючи, що відсутність підстав у Рубіжанської ОДПІ для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 56051,00 грн., то, відповідно, відповідач не мав законних підстав і для нарахування штрафних санкцій

Недоведеність податковим органом порушення платником податку норм податкового законодавства при прийнятті спірних податкових повідомлень - рішень доводить протиправність визначення податкових зобов'язань, і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення питання по суті.

Доводи позивача-апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, та прийняв постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Рубіжанської об'єднаної Державної податкової інспекції у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/468/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В. Гайдар