Ухвала суду № 24088045, 23.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/94896/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011

у справі № 2а-10834/11/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Турбогаз»

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова

про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень -рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011, позов задоволено повністю. Визнано незаконними дії ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова з проведення документальної невиїзної перевірки ВАТ «Турбогаз»з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Промтехнагляд»за період з 01.12.2010 по 31.12.2010. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 09.08.2011 № 0005261510, від 09.08.2011 № 0005251510 та від 09.08.2011 № 0005241510.

ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: ч. 1 ст.203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

21.07.2011 ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова проведено документальну невиїзну перевірку ВАТ «Турбогаз»з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Промтехнагляд», за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт від 21.07.2011 № 3000-15-109/00158787.

Актом перевірки від 21.07.2011 № 3000-15-109/00158787 зафіксовано порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів з придбання та реалізації товарів, робіт, послуг, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту податок на додану вартість за грудень 2010 року, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у неправомірному віднесенні до складу валових витрат грудня 2010 року витрати з придбання товару у ТОВ «Промтехнагляд».

Податковий орган вважає, що позивач не має права на податковий кредит та валові витрати у грудні 2010 року, оскільки вони сформовані за наслідками нікчемного правочину з ТОВ «Промтехнагляд», який не направлено на настання певних правових наслідків -реальну поставку та придбання товару.

На підставі вказаного акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.08.2011:

№ 0005251510 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1023845,00 грн., в тому числі 819784,00 грн. основного платежу та 204769,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№ 0005241510 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1802213,00 грн., в тому числі 865770,00 грн. основного платежу та 216443,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№ 0005261510 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 97176,00 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередній інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди попередніх інстанцій повно встановили обставини у справі та надали їм правильну правову оцінку на підставі законодавства, що підлягало застосуванню при вирішення даного спору.

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначаються статтею 79 Податкового кодексу України, зокрема п. 79.1 статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

З наказу про проведення перевірки позивача від 05.07.2011 № 1100 судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки податковим органом визначені ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України, при цьому посилань на конкретні правові підстави для проведення документальної перевірки, що містяться у статті 78 цього Кодексу податковим органом не визначено.

Фактичною підставою для проведення документальної перевірки податковим органом визначено обставину: ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Така обставина для проведення вказаної перевірки передбачена п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Визначених у п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України обставин, зокрема не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, судами попередніх інстанцій не було встановлено.

Статтями 78 та 79 Податкового кодексу України не передбачено такої обставини для проведення документальної перевірки як «необхідність перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з певним контрагентом».

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованим задоволення позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача з проведення документальної невиїзної перевірки позивача з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Промтехнагляд»за певний період.

Судами попередніх інстанцій досліджено питання щодо реального придбання позивачем товару, зокрема судом апеляційної інстанції досліджено умови поставки, і, за наявності доказів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а саме: договору, податкових накладних, договору про надання транспортно-експедиційних послуг, акта здачі-приймання, довіреності, належного відображення придбання та оприбуткування товару у бухгалтерському обліку, встановлена реальність здійснення господарських операцій, за наслідками якої та на підставі податкових накладних позивачем сформовано податковий кредит із сум сплаченого податку на додану вартість, а також валові витрати, пов'язані з придбанням товару з метою подальшого використання у власній господарській діяльності.

Актами перевірок та судами попередніх інстанцій не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту (п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту) та валових витрат (п. 5.1, п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР (у редакції, чинній на час формування валових витрат), яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту та валових витрат, а тому, за встановленого факту реальності здійснення господарський операцій, висновки податкового органу щодо нікчемності вчиненого правочину є без підставними.

Платник податків на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи права на валові витрати за можливе порушення постачальниками товару правил оподаткування.

Податковий орган не довів суду те, що усі досліджені судами первинні документи, складені за наслідками здійснення спірних господарських операцій, не відповідають дійсності, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договір укладено позивачем з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з понесених витрат за придбання товару.

Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржені судові рішення -без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Пилипчук