Постанова № 24084093, 06.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 квітня 2012 року 10:52 № 2а-16909/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Сервачинської І.М. та представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

від відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріс-Інвест» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 06 червня 2011 року № 0001662330, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Абріс-Інвест»(далі -позивач, ТОВ «Абріс-Інвест») з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі -відповідач, ДПІ у Святошинському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 06 червня 2011 року № 0001662330.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У позовній заяві позивач посилається те, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва безпідставно прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 червня 2011 року № 0001662330, яким до ТОВ «Абріс-Інвест»на підставі абзацу п'ятого частини першої ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року № 436/95 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 165 000,00 грн. за порушення підпункту 3.1 пункту 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.

Як зазначав позивач, касові операції по видачі готівки з каси на користь підзвітних осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 -були оформлені відповідними касовими ордерами, які згідно із законодавством України підтверджують факт видачі готівкових коштів.

На даній обставині наголошувалось також в запереченнях, поданих на Акт перевірки, до яких було долучено копії договорів купівлі-продажу цінних паперів та видаткових касових ордерів на підтвердження факту отримання продавцями цінних паперів готівкових коштів. Проте, органи Державної податкової служби, залишаючи подані позивачем скарги без задоволення, не обґрунтували причини та підстави неприйняття ними до уваги наведених документів та формально поставилися до розгляду поданих ТОВ «Абріс-Інвест»скарг.

Крім того, позивач вважає, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення у червні 2011 року відповідачем було порушено річний строк, встановлений ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України, в межах якого можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, оскільки спірні господарські операції ТОВ «Абріс-Інвест»було здійснено у лютому 2010 року, тобто за межами річного строку застосування санкцій.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував, звертав увагу суду на те, що надані позивачем докази проведення касових операцій виконані за старою формою і вони не містять усіх необхідних реквізитів, передбачених законодавством, що є свідченням порушення порядку оформлення касових операцій.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 30 березня 2011 року по 17 травня 2011 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Абріс-Інвест»(код ЄДРПОУ 31280357) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2010.

За результатами перевірки було складено акт № 28/22-025/31280357 від 20.05.2011 року (далі по тексту -Акт перевірки, Акт). -а. с. 61-81.

06 червня 2011 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001662330, яким до ТОВ «Абріс-Інвест»на підставі абзацу п'ятого частини першої ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року № 436/95, пп. 54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 165 000,00 грн. за порушення підпункту 3.1 пункту 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.

За результатами оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві від 20.01.2011 р. № 9315/10/25-214 та рішенням Державної податкової служби України від 26.10.2011 р. № 4305/6/102415 скарги позивача булі залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 06 червня 2011 року № 0001662330 -залишено без змін.

Актом перевірки (п.3.7.2., стор. 19 Акту), зокрема, встановлено проведення позивачем готівкових розрахунків без надання одержувачем готівкових коштів відповідного платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцями готівкових коштів у сумі 165 000,00 грн., а саме: за видатковими касовими ордерами № 81 від 05.02.2010 та № 87 від 07.02.2010 ОСОБА_2 та ОСОБА_6 видано із каси готівку у сумі 165 000,00 грн. на купівлю цінних паперів, без надання ними при складанні авансових звітів, документів, що підтверджують витрачання отриманих коштів (купівлю цінних паперів).

Крім того, в Акті перевірки викладено висновки про порушення позивачем Закону України Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у незастосуванні РРО та не роздрукуванні і видачі відповідного розрахункового документу при реалізації товарів (цінних паперів) фізичним особам.

Однак, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, штрафні санкції за дане порушення до позивача не застосувались.

Позивач не погодився із вказаними рішеннями, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи правомірність прийнятого рішення в контексті наведених положень Кодексу адміністративного судочинства, суд виходить з наступного.

Статтею 1087 Цивільного кодексу України передбачено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.

Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Граничні суми розрахунків у готівковій формі для юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.05 за № 40/10320 (далі -Положення № 637), що прийняте з метою удосконалення готівкових розрахунків.

Відповідно до підпунктів 2.1 та 2.2 п. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають з господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.

Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України (п/п 2.11 п. 2 Положення).

Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів (п/п 3.1 п. 3 Положення).

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий (п/п 3.4 п. 3 Положення).

У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень -словами, копійок -цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу або за окремою видатковою відомістю (п/п 3.5 п. 3 Положення).

Видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості (п/п 3.6 п. 3 Положення).

Прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (додаток 4), який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями. Видаткові касові ордери, що оформлені на підставі видаткових відомостей, реєструються в такому журналі після здійснення виплат, зазначених у видатковій відомості (п/п 3.11 п. 3 Положення).

Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5). Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів) (п/п 4.2 п. 4 Положення).

Відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку. У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України (п/п 7.3 п. 7 Положення).

Під час перевірок здійснюється контроль за виконанням підприємством вимог цього Положення, що пов'язані з веденням касової книги та оформленням операцій з приймання та видачі готівки з каси, веденням відповідних касових документів (п/п 7.7 п. 7 Положення).

Метою перевірки щодо порядку видачі готівки під звіт та її використання є здійснення контролю за дотриманням підприємствами встановленого порядку видачі готівкових коштів під звіт (у тому числі на відрядження) та їх використання відповідно до вимог цього Положення та інших нормативно-правових актів (п/п 7.36 п. 7 Положення).

Під час проведення перевірок аналізується порядок видачі підприємствами сум під звіт, виявляються факти неправомірної видачі готівки під звіт працівникам, які повністю не розрахувалися за попередньо видані їм кошти, факти несвоєчасного звітування, а також випадки передавання підзвітних коштів одним працівником іншому тощо (п/п 7.37 п. 7 Положення).

Під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів (п/п 7.41 п. 7 Положення).

Абзацом п'ятим частини першої статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року № 436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами -громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, -у розмірі сплачених коштів.

Судом встановлено, що ТОВ «Абріс-Інвест»зареєстроване як юридична особа Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 09.01.2001 року та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Святошинському районі м. Києва.

Згідно з наявними в матеріалах справи статутними документами та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців одним з видів діяльності позивача за КВЕД є брокерські операції з цінними паперами.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 лютого 2008 року між ОСОБА_8 (продавець) та ТОВ «Абріс-Інвест»(покупець) було укладено договір № Д-31/08 купівлі-продажу цінних паперів, за яким продавець продав, а покупець купив 136 іменних простих акцій, емітованих АТ «Українська автомобільна корпорація»на загальну суму 92 480,00 грн. (а.с. 118).

15 лютого 2008 року ОСОБА_8 передано у власність позивача цінні папери за вищевказаним договором, що посвідчується передавальним розпорядженням та Сертифікатом акцій № 7765 від 26.12.2005, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 125-126).

06 червня 2008 року між ОСОБА_9 (продавець) та ТОВ «Абріс-Інвест»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу № Д-156/08, за яким покупець передав позивачеві належні йому на праві власності цінні папери, емітовані ВАТ «Мостобуд», в кількості 55 штук на загальну суму 82 500,00 грн. (а.с 117).

06 червня 2008 року ОСОБА_9 передано у власність позивача цінні папери за договором, що посвідчується передавальним розпорядженням, засвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (зареєстровано в реєстрі за №-1250) та Сертифікатом акцій серії А № 000099 від 19.02.2001, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 121-122).

Для викупу цінних паперів, які є предметом наведених договорів, ТОВ «Абріс-Інвест»05 лютого 2010 року ОСОБА_2 під звіт було видано 116 000,00 грн. та перераховано на картковий рахунок останнього 60 000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 81 та випискою з банківського рахунку № 265043010523 позивача від 05.02.2010 р. (загалом -176 000 грн.). -а. с. 113-114.

Отримана ОСОБА_2 сума була передана 05 лютого 2010 у сумі 82 500,00 грн. ОСОБА_9 за цінні папери, отримані позивачем на підставі договору № Д-156/08 від 06.06.2008 р., та ОСОБА_8 за цінні папери, отримані позивачем на підставі договору № Д-31/08 від 15.02.2008 р., що підтверджується видатковими касовими ордерами № 999472 та № 999455 від 05 лютого 2010 року (а. с. 115-116).

Про використання зазначених грошових коштів ОСОБА_2 було складено звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт № 113 від 05 лютого 2010 року, в якому відображено використання виданої ОСОБА_2 під звіт готівки у розмірі 174 980,00 грн. Зазначені операції з готівкою відображені в касовій книзі за 05 лютого 2010 року, що ведеться на ТОВ «Абріс-Інвест»(а.с. 115).

26 лютого 2008 року між ОСОБА_11 (продавець) та ТОВ «Абріс-Інвест»(покупець) також було укладено договір № Д-40/08 купівлі-продажу цінних паперів, за яким продавець продав, а покупець купив 181 простих іменних акцій, емітованих АТ «Українська автомобільна корпорація»на загальну суму 123 080,00 грн. (а.с. 16).

26 лютого 2008 року ОСОБА_11 було передано у власність позивача цінні папери за договором, що посвідчується передавальним розпорядженням, засвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 (зареєстровано в реєстрі за № Г-813) та Сертифікатом акцій серії А № 6274 від 26.12.2005, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 119-120).

На купівлю цінних паперів, які є предметом зазначеного договору ТОВ «Абріс-Інвест»02 липня 2010 року було видано ОСОБА_5 під звіт 49 000,00 грн. та перераховано на картковий рахунок останнього 75 000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 87 від 02.07.2010 (а.с. 104) та випискою з банківського рахунку позивача (а.с. 106). За рахунок вказаних грошових коштів ОСОБА_5 було виплачено на користь ОСОБА_11 вартість цінних паперів у загальному розмірі 123 080,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером б/н від 02 лютого 2010 року (а.с. 109).

Про використання зазначених грошових коштів у формі готівки ОСОБА_5 було складено звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт № 121 від 02 липня 2010 року, в якому відображено використання виданої ОСОБА_5 під звіт готівки у розмірі 123 080,00 грн., які включають й отриману ним на підставі видаткового касового ордера № 87 від 02.07.2010 готівку в розмірі 49 000,00 грн. Зазначені операції з готівкою відображені в касовій книзі за 02 липня 2010 року, що ведеться на ТОВ «Абріс-Інвест»(а.с. 103-107).

Отже, матеріалами справи повністю підтверджено проведення позивачем готівкових розрахунків з купівлі цінних паперів з оформленням підтверджуючих платіжних документів -видаткових касових ордерів № 81 від 05.02.2010, № 999455 від 05.02.2010, № 999472 від 05.02.2008, № 87 від 02.07.2010, касового ордеру б/н від 02 лютого 2010 року, які складені з дотриманням форми, встановленої додатком 3 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, в яких наявні всі необхідні реквізити, встановлені для такого виду платіжного документу.

Посилання представника відповідача на необхідність підписання видаткових касових ордерів також головним бухгалтером підприємства в даному випадку є безпідставним, оскільки на підприємств відсутня посада головного бухгалтера, повноваження бухгалтера виконує керівник ТОВ «Абріс-Інвест», що не забороняється вимогами чинного законодавства.

Відсутність на підприємстві посади бухгалтера підтверджується також самим Актом перевірки, в пункті 2.2. якого вказано, що «за період перевірки на підприємстві згідно штатного розпису посада головного бухгалтера не передбачена» (а.с. 62).

Посилання представника відповідача на невідповідність дати складання видаткових касових ордерів № 999455 від 05.02.2010 р. та № 999472 від 05.02.2010р. - 15.02.2008 р. та 06.06.2008 р. відповідно - з датами одержання готівки одержувачами згідно вказаних ордерів -05 лютого 2010 року - не береться судом до уваги.

Як вбачається з записів у касовій книзі підприємства, всі операції були проведені у один і той самий день - 05 лютого 2010 року, і в цей же день кошти видано отримувачам, що підтверджується підписами отримувачів у видаткових ордерах (а.с.115, 116). Тому очевидним є те, що дата складання документів була вказана у ордерах помилково.

Крім того, судом приймаються до уваги пояснення представника позивача стосовно того, що видаткові касові ордери Серії 02 АААБ № 999455, № 999472 від 05 лютого 2010 року, № б/н від 02.07.2010 року були видані не в порядку проведення видачі готівки з каси підприємства, а використані у якості звітних документів (розписок) при звітуванні гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про використання готівкових коштів для придбання обумовленої кількості цінних паперів.

Згідно ч. 1 ст. 545 Цивільного кодексу України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Слід зазначити, що жодного порядку оформлення підзвітною особою платежу на користь одержувача коштів законодавством не встановлено.

По суті, оплативши вартість цінних паперів, підзвітні позивачу особи отримали від продавців акцій розписки, оформлені у вигляді видаткових ордерів, які в подальшому були додані до авансових звітів № 113 від 05 лютого 2010 року, № 121 від 02 липня 2010 року .

Отже враховуючи цільове призначення касових ордерів Серії 02 АААБ № 999455, № 999472 від 05 лютого 2010 року, № б/н від 02.07.2010 року - для звітування перед ТОВ «Арбіс-Інвест»щодо забезпечення належного використання отриманих коштів - окремі помилки при оформленні вказаних документів правого значення не мають, оскільки основні реквізити у цих ордерах (прізвище, ім'я, по батькові отримувача, підстава видача грошових коштів, сума, підпис одержувача тощо) заповнені вірно.

Згідно з вимогами статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Пунктом 3.1 глави 3 Положення №637 передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Відповідно до п.7.41 Положення № 637 під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Зміст наведених положень у їх системному звязку свідчить на користь висновку, що при оцінці питання дотримання позивачем порядку ведення касових операцій визначальне значення має встановлення факту видачі або отримання (повернення) готівкових коштів, а не тільки правильність складання відповідних звітних документів.

Як встановлено судом, наявність господарських відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «Абріс-Інвест»та продавцями цінних паперів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: договорами купівлі-продажу, передавальними розпорядженнями, сертифікатами акцій, тощо.

В свою чергу, видаткові ордери Серії 02 АААБ № 999455, № 999472 від 05 лютого 2010 року, № б/н від 02.07.2010 року, виписані на ім'я ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, свідчать, що грошові кошти були передано останнім саме на підставі вищевказаних договорів. При цьому сума переданої готівки повністю відповідає вартості цінних паперів, вказаній у договорах купівлі-продажу.

Таким чином, зважаючи на доведеність факту видачі готівки з каси підприємства та її використання для господарських потреб товариства, суд вважає, що надані позивачем видаткові касові ордери від 05.02.2010 року та від 02.07.2010 року є доказами належного ведення ТОВ «Абріс-Інвест»касових операцій, з огляду на що не погоджується з доводами відповідача про порушення позивачем порядку здійснення касових операцій.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що висновок податкового органу про порушення позивачем підпункту 3.1 пункту 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення від 06 червня 2011 року № 0001662330, яким до ТОВ «Абріс-Інвест»застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 165 000,00 грн. підлягає скасуванню.

З приводу висновків Акту перевірки про необхідність проведення позивачем розрахункових операцій з використанням РРО суд зазначає, що відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(у редакції, чинній на момент здійснення розглядуваних операцій) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Суд зазначає, що за змістом статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»обов'язок проведення розрахункових операцій з використанням РРО є обов'язковим виключно для суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) з продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Факт здійснення позивачем вказаної діяльності під час перевірки встановлено не було, а з встановлених судом обставин вбачається, що позивачем здійснювалась діяльність з придбання та продажу цінних паперів з виплатою та отриманням готівки з каси підприємства, що не вимагало використання РРО та могло здійснюватись з використанням видаткових та прибуткових касових ордерів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що висновок податкового органу про порушення позивачем Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є безпідставними. Однак, враховуючи те, що штрафні санкції за порушення норм вказаного Закону до позивача застосовано не було, висновки суду в даній частині на правомірність оскаржуваного рішення не впливають.

Доводи позивача про порушення відповідачем річного строку для застосування адміністративно-господарські санкції, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України, не приймаються судом до уваги, оскільки згідно змін, внесених до статті 250 Господарського кодексу України Законом України від 02.12.2010 р. N 2756-VI, дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Відтак, з 01 січня 2011 року строки застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлені ст. 250 Господарського кодексу України, до спірних правовідносин не застосовуються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки орган державної податкової служби не довів законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

На розподілі судових витрат представники позивача в судовому засіданні не наполягали

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 06 червня 2011 року № 0001662330.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 17 квітня 2012 року.