Постанова № 24084088, 12.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 квітня 2012 року 12:18 № 2а-17307/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Пошелюзному О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Завірюха М.І., Ковадло А.М.

від відповідача: Коваленко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Алгол-2003»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києвапро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2011 р.,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось приватне підприємство «Алгол-2003»(далі-позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва (далі-відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0020701510 від 27.10.2011 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 184100829 грн. за порушення п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України та яке прийнято згідно з пп. 54.3.2., пп. 58.1 Податкового кодексу України (далі -ПК України).

Позивач зазначає, що оскаржуване рішення ухвалено відповідачем виходячи з того, що на думку ДПІ позивачем у декларації про прибуток за 2 квартал 2011 року в порушення п. 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року на 295876295 грн. за рядком 06.6. декларації, тоді як з урахуванням уточнюючого розрахунку об'єкт оподаткування за 1 квартал 2011 року дорівнює -114775466 грн. Як зазначає позивач, такий висновок зроблено ДПІ виходячи з того, що позивач, на думку відповідача, не має права на врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік у 2 кварталі 2011 року. При цьому, від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, на думку ДПІ, може бути враховано тільки у складі декларації за 1 квартал 2011 року і не більше.

Виходячи з положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX, ст. 150.1. ПК України, п. 6.1., 16.4., 22.4. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(далі -Закон про прибуток) позивач вважає викладені в акті перевірки висновки ДПІ помилковими, а оскаржуване рішення необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки наведені вище норми законодавства не передбачають обмежень, на які посилається ДПІ.

Представник ДПІ зазначив, що висновки податкового органу в акті перевірки ґрунтуються на положеннях податкового законодавства, є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підстав для скасування спірного рішення не має.

Зокрема, ДПІ по суті зазначає, що у зв'язку з набранням чинності з 01.04.2011 р. розділу III ПК України та з огляду на відсутність у ньому посилання на облік у 2 кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у 1 кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до 1 кварталу 2011 року у відповідності до п.22.4. Закону про прибуток до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

приватне підприємство «Алгол-2003»зареєстровано у статусі юридичної особи Сквирською районною державною адміністрацією 08.12.2003 року. Підприємству присвоєно ідентифікаційний код 32761156. Адреса підприємства: 02105, м. Київ, вул. Тампере, буд. 11-А. Товариство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 23.01.2004 р. за № 20533.

Згідно норм чинного законодавства позивач наростаючим підсумком врахував у складі витрат (рядок 06.6 декларації за 2 квартал 2011 року) результат розрахунку обєкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року (з врахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданих до ДПІ у Дніпровському районі 30.06.2011 р. та 30.09.2011 р. за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку), який становить -295876295 грн., де 184100829 -від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане за результатом розрахунку 2010 року, а -114775466 -від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане у першому кварталі 2011 року. Ці дані відображені у деклараціях, наявних у матеріалах справи.

Правомірність формування відомостей, зазначених у деклараціях, відповідачем не заперечується та не спростовується.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року про що складено Акт перевірки від 29.09.2011 року № 6632-15/32761156.

Згідно з Актом перевірки у розділі "Дані податкової звітності, що вплинули на визначення об'єкту оподаткування" у табличній формі визначено наступне:

Код рядкаДані, задекларовані платникомДані за результатами перевіркиВідхилення, ст. 2 -ст. 1А12306.6295876295111775466-184100829Викладений в акті висновок: в порушення п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 р., яка переноситься до рядку 06.6. поточної декларації на -184100829.

Доводи ДПІ зводяться до того, що виходячи з положень пунктів 1, 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України, п. 150.1. ПК України до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне об'єкта оподаткування, отримане за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року.

Таким чином, між сторонами має місце різне розуміння порядку формування від'ємного значення об'єкта оподаткування у декларації за 2 квартал 2011 року, що призвело до виникнення спірних відносин та прийняття оскаржуваного рішення. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами не має спору щодо правильності формування показників від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Розділу XIX «Прикінцеві положення»ПК України встановлено, що розділ III цього Кодексу ("Податок на прибуток підприємств") набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до п. 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" ПК України, розділ III цього Кодексу ("Податок на прибуток підприємств") застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно, правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів в період до 01.04.2011 року регулювалися відповідно до норм пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з п. 6.1. Закону про прибуток, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За загальним правилом (п. 16.4. Закону про прибуток) платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

У 2010 році норми пункту 6.1. діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відносно регламентації питань врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2011 році, пунктом 22.4. Закону про прибуток передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

В даному випадку, як вже зазначалося, між сторонами не має спору щодо правильності формування від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням даних за 2010 рік, а отже суд виходить з правомірності формування позивачем від'ємного значення за результатами 1 кварталу 2011 року та того, що наведене значення є від'ємним значенням 1 кварталу 2011 року з урахуванням всіх складових, що приймали участь у його формуванні.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 150.1. ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначене застереження слід розуміти таким чином, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Наведені вище норми не містять положень (обмежень) щодо формування об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року лише виходячи з результатів господарських операцій, проведених у першому кварталі 2011 року та без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року.

При цьому, сукупність наведених вище норм по суті прямо та недвозначно визначає, що при формуванні об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування отримане (сформоване) у 1 кварталі 2011 року, тобто з урахуванням значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010, а не лише виходячи з результатів господарських операцій за 1 квартал 2011 р.

Тобто, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у першому кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року (підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року).

Відповідачем не заперечується правомірність врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 р. при розрахунку від'ємного значення об'єкта оподаткування 1 кварталу 2011 р.

Водночас доводи відповідача щодо часткового включення до витрат ІІ кварталу 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування виключно за результатами 2011р. без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010р., судом відхиляються, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень п.150.1 ст. 150 і п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК і суперечать останнім.

Між тим, жодних обмежень щодо врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011р. і відображеного в р.8 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011р., ПК не встановлено, як і не передбачено розподілу зазначеної суми від'ємного значення в залежності від періодів його виникнення.

У нормі пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях ПКУ законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 №2275-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток, а саме.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Негативні наслідки для платника податків настають саме у випадку, якщо у першому кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, у подальшому у другому, другому і третьому, другому-четвертому кварталі він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації 1 кварталу та перенесені до декларації другого кварталу 2011 року.

Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПКУ, цій перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

Відповідно до пункту 4.4. статті 4 ПКУ установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Права та обов'язки податкового органу зазначені у статтях 20, 21 ПКУ та не містять повноважень щодо звуження визначеного ПКУ об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність в діях позивача порушень норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 295876295 грн.

Крім цього, судом перевірено реальність формування валового доходу та валових витрат, що були включені до 1 кварталу 2011 року.

Так, Актом перевірки ДПІ у Дніпровському районі міста Києва від 24.06.2010 р. не встановлено фактів завищення валових витрат за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2010 р.

Крім цього, судом встановлено, що збитки сформуванні позивачем на підставі абз. 2, 4 пп. 7.3.3. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»випливають з укладеного Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії від 11.09.2008 р. та додаткових до нього договорах (Т.1, арк. 134-225).

Також позивачем надані банківські виписки на підтвердження виплат по вказаним договорам (Т.1., арк. 226-244).

За таких обставин, враховуючи положення чинного законодавства та реальність сформованих позивачем збитків, правомірними є дії позивача щодо їх включення до 2 кварталу 2011 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, виходячи з встановлених судом обставин та наведених вище норм законодавства, суд приходить до висновку, що позивач діяв у повній відповідності до зазначених вище норм законодавства при формуванні податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року та, відповідно, від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року.

У той же час, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості висновків акту перевірки, висновки акту перевірки не відповідають наведеним вище нормам законодавства, покладають на позивача не передбачені законом обов'язки, а отже порушують права позивача, що в свою чергу зумовлює висновок суду про необґрунтованість та невідповідність законодавству оскаржуваного рішення.

Посилання ДПІ в контексті спірних відносин на принцип незворотності дії у часі законів є помилковим та не враховує економічної сутності податку, системи оподаткування, положень та принципів податкового законодавства.

Норми Закону про прибуток та ПК України в контексті спірних відносин чітко, недвозначно, взаємопов'язано між собою та із застосуванням перехідних норм визначають послідовність дій і дозволів щодо врахування при визначенні об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року тобто з урахуванням значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов приватного підприємства "Алгол-2003" задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 27.10.2011 року № 0020701510.

3. Стягнути з Державного бюджету України через державну казначейську службу України судові витрати на користь приватного підприємства "Алгол-2003" у розмірі 28,23 грн. з рахунків суб'єкта владних повноважень - державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Н.В. Клочкова