Постанова № 24080385, 27.04.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2012 р. Справа № 2а-894/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Кобринської Л.М.,

представника позивача Госедла Р.І.,

представника відповідача Крук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000452302 від 16.02.2012року, № 0001052302 та № 0000022305 від 21.03.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПБС" звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000452302 від 16.02.2012 року, №0001052302 та №0000022305 від 21.03.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державна податкова інспекція в м.Івано-Франківську, необґрунтовано та безпідставно, за наслідками перевірки, яка проводилася з 20.01.2012 року по 26.01.2012 року, встановила порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ПБС" положень Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в результаті здійснення операцій на підставі нікчемних правочинів, що порушують публічний порядок та суперечать законодавчим та нормативним актам, як наслідок заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за серпень 2011 року на загальну суму 28455 грн. За результатами вказаної перевірки, податковим органом були прийняті: податкове повідомлення-рішення №0000452302 від 16.02.2012 року, яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 33034 грн., податкове повідомлення-рішення №0001052302 від 21.03.2013 року яким визначену суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в загальному розмірі 41649 грн., в тому числі за основним платежем - 27766 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13883 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000022305 від 21.03.2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 689 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів зазначених в позовній заяві. Додатково суду вказав, що висновки Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про нікчемність угод укладених між позивачем та Приватним підприємством "Воллі" ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявністю актів приймання виконаних будівельних робіт, податкових накладних, а також відомостями щодо зміни у структурі активів та зобов'язань, які відбулися у сторін договорів. Від використання у господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" послуг наданих вказаним вище контрагентом, Товариством були отримані доходи, які були оподатковані згідно чинним законодавством. Просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги заперечила з мотивів викладених в письмовому запереченні відповідача, крім того суду пояснила, що під час перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" встановлено, що Товариство, в період який підлягав перевірці, здійснювало господарські операції з Приватним підприємством "Воллі". На думку податкового органу, укладені договори є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок, і направлені на незаконне заволодіння майном держави; договори не направлені на реальне настання правових наслідків обумовлених у них. Встановлено завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "ПБС" податкового кредиту на загальну суму 61486 грн. у період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року по господарських відносинах з Приватним підприємством "Воллі". Так, перевіркою встановлено, що податковий кредит було сформовано за надані послуги та роботи на каналізаційних очисних спорудах ТК "Буковель" та по будівництву лісової автомобільної дороги в с.Яблуниця. Від Державної податкової інспекції в Франківському районі м.Львова отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Воллі" щодо підтвердження взаєморозрахунків із ТОВ "ПБС" в зв'язку із початком ліквідаційної процедури вказаного Підприємства.

Крім того, висновки щодо нікчемності правочинів мотивовані тим, що проведеними заходами ГВПМ СДПІ ВПП у м.Львові, встановлено неможливість Приватного підприємства "Воллі" реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності за період який перевірявся, а також порушення вимог Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Наслідком вказаних досліджень слугує також порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України по факту вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва Приватного підприємства "Воллі".

На думку перевіряючого органу вказане свідчить про фактичну неспроможність Приватного підприємства "Воллі" здійснювати господарські операції із Товариством з обмеженою відповідальністю "ПБС". Враховуючи факти, які встановлені під час даних перевірок Державна податкова інспекція в м.Івано-Франківську дійшла висновку, що укладені договори між позивачем та Приватним підприємством "Воллі" відповідно до підпунктів 1, 2 статті 215, підпунктів 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Вважає, що позивачем не підтверджено товарність господарських операцій, які здійснювалися у серпні 2011 року із Приватним підприємством "Воллі" та безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ. Виявлені перевіркою порушення, допущені позивачем, викладені в акті перевірки, в подальшому сформовані податковими повідомленнями-рішеннями. Вважає дії податкового органу правомірними, просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПБС" виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 10.03.2004 року зареєстроване юридичною особою та включене до ЄДРПОУ.

Крім того, позивач Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську 15.03.2004 року взятий на податковий облік. Дана інформація міститься в акті перевірки від 02.02.2012 року за №658/23-2/32872788 (а.с.12).

Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС", щодо правильності декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року по взаєморозрахунках з ПП "Воллі" за результатами якої відповідачем 02.02.2012 року складено акт за №658/23-2/32872788 (а.с.11-25).

За наслідками перевірки, податковим органом сформовано податкове повідомлення рішення №0000442302 від 16.02.2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 28455 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 14228 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000452302 від 16.02.2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 33034 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ПБС" порушено апеляційне провадження щодо даних податкових повідомлень-рішень, за результатами якого 15.03.2012 року ДПА в Івано-Франківській області прийнято рішення №284/10/10-319/38/179, яким скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську від 16.02.2012 року №0000442302 в частині визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1034 грн., в тому числі 689 грн. за основним платежем та 345 грн. за штрафною (фінансовою) санкцією, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" в іншій частині залишено без задоволення; збільшено суму завищення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на 689 грн., визначену у податковому повідомленні рішенні від 16.02.2012 року №0000452302.

В подальшому, Державною податковою інспекцію в м.Івано-Франківську прийнято податкове повідомлення-рішення №0001052302 від 21.03.2012 року, яким визначену суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в загальному розмірі 41649 грн., в тому числі за основним платежем - 27766 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13883 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000022305 від 21.03.2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 689 грн. (а.с.8-10).

Висновки відповідача за результатами проведеної перевірки мотивовано тим, що перевіркою показників декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" з податку на додану вартість за серпень 2011 року встановлено, що податковий кредит сформовано за надані Приватним підприємством "Воллі" послуги та роботи на каналізаційних очисних спорудах ТК "Буковель" та по будівництву лісової автомобільної дороги в с.Яблуниця. До перевірки представлені акти виконаних робіт без зазначеної дати, які не містили прізвища та ініціали виконавців. По Товариству з обмеженою відповідальністю "ПБС" за даними автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за серпень 2011 року встановлено завищення податкового кредиту на суму 61481 грн. від Приватного підприємства "Воллі". Від Державної податкової інспекції в Франківському районі м.Львова отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Воллі" щодо підтвердження взаєморозрахунків із ТОВ "ПБС" в зв'язку із початком ліквідаційної процедури вказаного Підприємства. Крім того, проведеними заходами ГВПМ СДПІ ВПП у м.Львові не встановлено наявності складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, виробничого устаткування, необхідного для здійснення фінансово-господарської діяльності Підприємства. Мало місце і порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України по факту вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва ПП "Воллі". Вказані обставини свідчать, що господарські операції між позивачем та ПП "Воллі" мають ознаки нікчемності.

Вирішуючи правомірність дій Держаної податкової інспекції в м.Івано-Франківську щодо визначення нікчемними правочинів між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПБС" та Приватним підприємством "Воллі", суд дійшов до висновку про необґрунтованість такої позиції податкового органу та визначення її без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття, виходячи з наступного.

До спірних правовідносин з приводу правильності формування податкового кредиту за господарськими операціями підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судом встановлено наступне.

Актом перевірки, за результатами якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, визнано нікчемність господарських операцій між позивачем та Приватним підприємством "Воллі" по наданих послугах та роботах на каналізаційних очисних спорудах ТК "Буковель" та по будівництву лісової автомобільної дороги в с.Яблуниця. При цьому Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську посилається на акт перевірки Державної податкової інспекції в Франківському районі м.Львова від 08.11.2011 року №315/23-4/34029609 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства "Воллі" щодо підтвердження взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю "ПБС", в зв'язку з початком ліквідаційної процедури Приватного підприємства "Воллі". Також містяться посилання на відсутність у Приватного підприємства "Воллі" необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутність Підприємства за юридичною адресою та порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України за фактом вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПБС" (Замовник) та Приватним підприємством "Воллі" (Підрядник) 11.04.2011 року було укладено договір №01/04В згідно якого Підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати роботи по будівництву: 1) внутрішньої технологічної автомобільної дороги В6-В17 (трубчасті переїзди та водоскиди; земляні роботи; повздовжній дренаж); 2) внутрішньої технологічної автомобільної дороги ЖЗ №В7-1 (земляні роботи); 3) лісової автомобільної дороги ЖЗ №3 (влаштування оголовків трубчастих переїздів та водопропускних труб; повздовжній дренаж; відсипання обочин; відсипання оголовків трубчастих переїздів та з'їздів з дороги); 4)загально будівельні роботи Шестирівневої відкритої автостоянки №1 на 2000 автомобілів ТК "Буковель", рампа №1 та рампа №2 в с.Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи (а.с.81-84).

На підтвердження виконання вказаного договору, його сторонами були сформовані акти приймання виконаних будівельних робіт від 29.08.2011 року (два акти), а також сформовано розрахунок вартості механізмів (а.с.85-89).

Пізніше, 01.06.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПБС" (Замовник) та Приватним підприємством "Воллі" (Підрядник) укладено договір підряду №108, згідно якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника виконати роботи по будівництву очисних (каналізаційних) споруд потужністю 4000 куб.м/добу ТК "Буковель" в с.Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області відповідно до зведеного кошторисного розрахунку. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи (а.с.72-74).

На виконання вказаного вище договору підряду його сторонами сформовано акт приймання виконаних будівельних робіт від 29.08.2011 року (а.с.75-80).

Також, 23.07.2011 року між позивачем (Замовник) та Приватним підприємством "Воллі" (Підрядник) укладено договір №90723, згідно якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника виконати роботи по будівництву Лісової автомобільної дороги ЖЗ №3, а саме: Влаштування ростверку по буро набивних палях в с.Паляниця Яремчанської міської ради Івано-франківської області. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи (а.с.64-67).

Підтвердженням виконання вказаного договору - наявні в матеріалах справи копії акту виконаних будівельних робіт від 29.08.2011 року та розрахунку вартості механізмів (а.с.68-71).

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних, сформованих Приватним підприємством "Воллі" від 29.08.2011 року №45 на суму 5469,60 грн., №46 на суму 10999,20 грн., №47 на суму 20084,40 грн., №48 на суму 332380,80 грн. та відомістю операцій по рахунку 703 (дохід від реалізації робіт та послуг) за період з 01.05.2011 року по 30.09.2011 року (а.с.55-63).

Позивачем здійснено розрахунок із Приватним підприємством "Воллі" в безготівковій формі за надання послуг згідно укладених договорів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень від 29.08.2011 року №3446 на суму 200000 грн., № 3447 на суму 62500 грн., від 05.08.2011 року №3314 на суму 48150 грн., від 08.08.2011 року №3313 на суму 303700 грн., №3319 на суму 135000 грн., від 23.08.2011 року №3417 на суму 300000 грн., від 05.09.2011 року №3492 на суму 300000 грн. (а.с.48-54).

Як встановлено судом, видами діяльності позивача, на момент здійснення перевірки були розбирання та знесення будівель, земляні роботи, будівництво будівель, будівництво мостів, шляхових естакад, тунелів та метрополітену, інші види оптової торгівлі, діяльність автомобільного вантажного транспортну та діяльність у сфері інжинірингу.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю Приватного підприємства "Воллі", формування витрат податкового кредиту з податку на додану вартість судом встановлено наступне.

Між позивачем та Приватним підприємством "Воллі" були укладено договори про надання послуг та виконання робіт на каналізаційних очисних спорудах ТК "Буковель" та по будівництву лісової автомобільної дороги в с.Яблуниця.

Попередньо судом зазначено хронологію, умови, предмет та обставини укладення вказаних договорів між позивачем та його контрагентом.

На виконання вказаних договорів були сформовані податкові накладні на суму вартості наданих послуг, оформлені акти приймання виконаних будівельних робіт. Крім того, здійснення розрахунків згідно податкових накладних підтверджується платіжними дорученнями та сформованою відомістю операцій по рахунку 703.

Позивачем, з дотриманням вимог Податкового кодексу України до податкового кредиту з цього податку включено податкові накладні за вищевказаними господарськими операціями.

У Податковому кодексі України платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування валових витрат, податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

За цих же обставин не може впливати на формування валових витрат, податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування вчинення дій від імені керівника юридичної особи - контрагента, відомості про якого містяться у вказаному Єдиному державному реєстрі, іншою особою.

Зазначеної вище позиції притримується й Верховний Суд України, який у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На час здійснення господарських операцій з позивачем, його контрагент зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Львівської міської ради 03.02.2006 року, що підтверджується копією свідоцтва серії А01 №719326, , а також мав в наявності свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100327116 від 02.03.2011 року (а.с.46-47).

Суд приходить до висновку, що господарські операції Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" та Приватного підприємства "Воллі" мали реальний характер, понесені витрати за надані послуги в наступному призвели до отримання підприємством прибутку, як наслідок валові витрати та податковий кредит пов'язані із господарською діяльністю позивача, а пред'явлені акти виконаних робіт, податкові накладні та платіжні доручення є первинними документами у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, судом встановлені: рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та Приватним підприємством "Воллі", спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції та зв'язок між фактом надання позивачу послуг, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо висновків відповідача про нікчемність угод укладених між позивачем і Приватним підприємством "Воллі" суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Із змісту акту перевірки, на підставі якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення вбачається, що документальне оформлення господарських операцій позивача із його контрагентом не є достатнім доказом того, що дані господарські операції були реальними, з огляду на неспроможність Приватного підприємства "Воллі" виконувати господарські операції, що доводиться фактом відсутності в останнього відповідних можливостей.

Суд не погоджується із такою позицією податкового органу, оскільки законодавством обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів - відсутнє, тому дані обставини не можуть слугувати висновком про порушення податкового законодавства саме позивачем, оскільки не залежать від волі останнього.

Цивільний кодекс України (стаття 215) визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними. Крім того, відповідачем не надано доказів, що правочин визнаний недійсним в судовому порядку.

Згідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Цивільним і господарським кодексами передбачено, що для визнання договору недійним є наявність умислу в обох сторін або однієї із них.

В ході проведення відповідачем перевірки позивача, податковим органом було взято до уваги акт Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова від 08.11.2011 року №315/23-4/34029609 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Воллі" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "ПБС" за серпень 2011 року» (ас.97-99).

Крім того, відповідачем було взято до уваги листи-відповіді зокрема:

- Слідчого управління ДПС у Львівській області №713/0900 від 29.02.2012 року про наявність кримінальної справи, порушеної відносно засновника, директора ПП "Воллі" ОСОБА_4, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України (а.с.100);

- висновок спеціаліста від 22.08.2011 року №715, згідно якого встановлено, що документи податкової звітності ПП "Воллі" були підписані не уповноваженою особою, тобто не директором ОСОБА_4 (а.с.101-105);

- письмові пояснення відібрані у засновника, директора ПП "Воллі" ОСОБА_4 оперуповноваженим відділу протидії злочинам у кредитно-фінансовій сфері управління оперативно-розшукової діяльності управління податкової міліції ДПА у Львівській області (а.с.106-107).

В акті перевірки відповідача, за результатами якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, перевіряючими як одну із основних обставин, яка ставить під сумнів взаємовідносини між позивачем та ПП "Воллі" і їх реальність, зроблено посилання на висновки вищевказаних органів.

Зокрема представником відповідача зверталася увага на факт порушення кримінальної справи відносно засновника, директора ПП "Воллі" ОСОБА_4, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України., як на одну із основних підстав нікчемності правочинів між позивачем та його контрагентом.

З цього приводу суду зазначає наступне.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб - сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Згідно ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд зазначає, обвинувальний вирок про засудження засновника, директора Приватного підприємства "Воллі" ОСОБА_4 - відсутній, тому суд приходить до висновку про безпідставність посилання відповідача на те, що позивач повинен нести якусь відповідальність за дії, протиправність яких не доведена судом, оскільки це прямо суперечить конституційним нормам.

Відповідач вважаючи інформацію, щодо порушення кримінальної справи відносно засновника, директора Приватного підприємства "Воллі" ОСОБА_4, як підставу нікчемності правочинів між позивачем і Приватним підприємством "Воллі" і посилаючись при цьому на окремі висновки зібрані в ході перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС", не врахував того факту, що такі висновки стосуються не позивача, а юридичної особи - Приватного підприємства "Воллі та обставин здійснення ним господарських операцій.

Відповідно до висновку спеціаліста №75 від 22.08.2011 року, вбачається, що такий робився з представлених органом Державної податкової інспекції копій документів, підписи від імені засновника, директора Приватного підприємства "Воллі" ОСОБА_4 ймовірно виконані не ним, а іншою особою.

З цього приводу суд зазначає, що такий висновок не може братися до уваги, оскільки не стосується предмету доказування, так як згідно норм чинного законодавства право підпису на підприємстві можуть мати і інші особи.

У Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську відсутні підстави посилатися в акті перевірки на пояснення засновника, директора Приватного підприємства "Воллі" ОСОБА_4 від 05.08.2011 року, як на безумовний доказ, який нібито свідчить про безтоварність операцій, без фактичного проведення такої перевірки на підприємстві контрагента, із відповідними посадовими особами та первинними фінансово-господарськими документами.

З цього слідує, що вищевказані обставини жодним чином не вказують на фіктивність господарської діяльності позивача, як і не позбавляють права формувати податковий кредит.

Суд зазначає, що оцінюватися при дослідженні факту господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. В даному випадку це правочин між позивачем та Приватним підприємством "Воллі".

Суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні договору між позивачем з його контрагентом. Доказів на підтвердження факту порушення позивачем встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, наявності шкоди заподіяної державі, суду не надано.

Таким чином, відсутність наявності в діях хоча б однієї зі сторін угоди умислу на її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зумовлює відсутність підстав для висновку відповідача щодо нікчемності договору укладеного між позивачем і його контрагентом, та як наслідок, відсутність встановлених перевіркою порушень податкового законодавства позивачем.

Суд вважає, що позивач не несе відповідальності за можливу недостовірність інформації про контрагентів, а саме щодо наявності чи відсутності основних фондів і виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів.

Відповідно до пункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як зазначалося вище, в матеріалах справи наявні копії відповідних документів, які підтверджують факт правомірності формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Суд вважає, що відповідачем інших доводів правомірності прийняття спірних рішень не наведено, а тому дії Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську є протиправними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а податкові повідомлення-рішення за №0000452302 від 16.02.2012року, № 0001052302 та № 0000022305 від 21.03.2012року - скасуванню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську №0000452302 від 16.02.2012року, № 0001052302 та № 0000022305 від 21.03.2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 03.05.2012 року.