Ухвала суду № 24071759, 28.03.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року справа №2а/0570/100/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Гайдар А.В., Ханова Р.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року по справі №2а/0570/100/2012 за позовом Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» до Управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області про скасування рішень від 09 грудня 2011р. №№ 163, 164, 165, 166, 167 про застосування штрафних санкцій та пені, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року у задоволенні позову Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» - відмовлено (а.с.38-40).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.44-47). Доводи апеляційної скарги доводить наявністю обставин (перебування підприємства у стадії банкрутства), що зумовлюють, з урахуванням статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не застосування до підприємства штрафних санкцій та пені за невиконання або неналежне виконання обов'язків із сплати збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням приписів п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, з огляду на те, що жодна із сторін не заявила про намір приймати участь у розгляді справи за їх участю, з урахуванням того, що сторони були належним повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що Вугледобувне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» (позивач) є юридичною особою, ідентифікаційний код - 19381513, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 293790 та довідкою органів статистики (а.с. 9-10). Як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в місті Шахтарську та Шахтарському районі, несе обов'язки з нарахування, обчислення, сплати страхових внесків в установлені строки в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26 червня 2006 року порушено справу № 5/119Б про банкрутство вугледобувного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» за заявою управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську (а.с. 11). Вказаною ухвалою суду введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

14.11.2006 року Ухвалою Господарського суду Донецької області визнаний склад кредиторів та затверджений реєстр вимог (а.с.12-13). Згодом, за ухвалами того ж суду був продовжений строк процедури санації підприємства (а.с.14-16, 17-19).

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі оскаржуваними рішеннями від 09 грудня 2011р. №№ 163, 164, 165, 166, 167 застосувало штрафні санкції на несвоєчасно сплачені суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та нарахувало пеню за період з 20.10.2011 року по 30.11.2011 року (а.с.20-24). В основу застосування штрафних санкцій та пені покладений п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464.

Суть спору, як вбачається з підстав визначених позивач звернення до суду, полягає у неможливості застосування штрафних санкцій та пені на підприємство, відповідно до п.3 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів», яким передбачена не можливість нараховування неустойки (штраф, пеня), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи та правильно визначені спірні правовідносини та норми права, що їх регулюють.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», №2464-VІ який набрав чинності 01 січня 2011 року (надалі Закон №2464) встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч.2 , 7 та 7 ст. 9 Закону України № 2464-VI).

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Частинами 11, 12 статті 9 Закону №2464 передбачено що, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Пунктом 6 ч.1 ст. 13 вищевказаного Закону Пенсійному фонду та його територіальним органам надано право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Згідно із вимогами п.2 ч.11 ст. 25 Закону №2464 територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;

Згідно із вимогами ч.13 ст. 25 Закону №2464 нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до територіального органу Пенсійного фонду або позову до суду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно із частиною 4 статті 12 цього Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно із частиною 7 статті 12 цього Закону дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство. Оскільки провадження по справі про банкрутства позивача триває, то мораторій на задоволення вимог кредиторів діє у процедурі санації позивача до дня припинення провадження у справі про банкрутство, що не заперечується сторонами.

Колегія суддів погоджує правову позицію суду першої інстанції, що мораторій на задоволення вимог кредиторів не зупиняє виконання боржником поточних зобов'язань по сплаті єдиного внеску та штрафні санкції повинні застосовуватися до позивача у випадку несвоєчасного виконання ним поточних зобов'язань щодо сплати єдиного внеску. Колегія суддів звертає увагу, що положеннями ч.4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», встановлюється обмеження щодо незастосування неустойки (штрафу, пені) саме на задоволення вимог кредиторів. В даному випадку, відповідач, не виступав як кредитор, по зобов'язанням із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство підприємства та не нарахував штрафну санкцію та пені по таким зобов'язанням. Зобов'язання, що мають місце із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, настали після таких обставин, а саме у періоді з 20.10.2011 року по 30.11.2011 року.

Отже, вимоги частини 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розповсюджуються саме на зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли до порушення провадження у справі.

Мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію та не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

З огляду на наведене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що за зобов'язаннями, яки виникли після введення мораторію, у разі їх порушення нараховується неустойка (штраф, пеня) та застосовуються інші санкції, оскільки невиконання таких зобов'язань є правопорушенням.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на час винесення рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що судове рішення ухвалене суддею суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте з додержанням норм процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року по справі №2а/0570/100/2012- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В.Гайдар