Ухвала суду № 24071500, 26.03.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2012 року справа №2а/0570/23768/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Гайдар А.В.,Чебанов О.О.

при секретарі судового засідання: Манаєві М.В.

за участю представників:

від позивача: Удод Н.М.

від відповідача: Полякова О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року у справі № 2а/0570/23768/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька міжнародна школа «Григоріївська» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0009081540 від 17 листопада 2011 року, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року у справі № 2а/0570/23768/2011 позовні вимоги задоволені (а.с.91, 92-94).

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 17.11.2011р. № 0009081540. Вирішене питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю (а.с.96-97). В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказують, що судом першої інстанції невірно застосовані норми п.150.1 ст.150 ПК України.

Представник відповідача-апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі. Підставами для донарахування податкового законодавства став акт камеральної перевірки.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецька міжнародна школа «Григоріївська» (надалі - ТОВ «Донецька міжнародна школа «Григоріївська», позивач) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 27.04.2010р., включене до ЄДРПОУ за номером 37085687 (арк. справи 20 - 31), перебуває на податковому обліку у ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька з 29.04.2010р.

04.11.2011р. ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька здійснена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток, наслідки якої викладені в акті перевірки від 04.11.2011р. № 624/1540/37085687 (арк. справи 13, 14).

Як зазначено в акті перевірки, в результаті перевірки декларації з податку на прибуток за І квартал 2011р. встановлено, що позивач у рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) відображена сума 500 921,00 грн., що призвело до від'ємного значення об'єкту оподаткування у сумі 928 634,00 грн. (рядок 08 податкової декларацію з податку на прибуток за І квартал 2011р.). Отже, за підсумками І кварталу 2011 року позивач отримав збиток в сумі 427 713,00 грн.

На думку податкового органу, в порушення вимог пп. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16, п.36.1. ст. 36, п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень», п. 150.1 ст. 150 ПК України, позивач неправомірно у рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за II квартал 2011р. відобразив від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у сумі 928 634,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, нарахований за результатами ІІ календарного (звітного) кварталу 2011р. в сумі 500 921,00 грн.

За результатами перевірки керівником податкового органу 17.11.2011р. на підставі пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 58.1. ст. 58, п. 76.1. ст. 76, за порушення п. 150.1. ст. 150 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009081540, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011р. по декларації № 9005576934 від 01.08.2011р. на 500 921,00 грн. (арк. справи 7).

Рішенням ДПА у Донецькій області від 07.12.2011р. № 22297/10/25-113-1 (арк. справи 9) вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скаргу позивача - без задоволення.

Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що для встановлення та вирішення в межах спірних правовідносин правильності розрахунку позивачем значення рядка 04.9. «від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередній податковий період» декларації за 1-й кв. 2011 року, необхідно здійснити аналіз показників податкової звітності платника податків за 2010 року.

Об'єктом оподаткування у розумінні ст. 3 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (який діяв до 01.04.2011р.) є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Законом України від 20.05.2010р. № 2275-VI, який набрав чинності 16.06.2010 р., пункт 6.1 статті 6 доповнено абзацом другим, згідно із яким у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Цим же Законом статтю 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доповнено пунктом 22.4., згідно із яким у 2010р. у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Оскільки Закон № 2275-VI набрав чинності 16.06.2010р., порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, визначений п. 22.4 Закону застосовується з початку наступного звітного (податкового) періоду, тобто за підсумками 9 місяців 2010 року.

Як вбачається з податкової декларації з податку на прибуток за 2010 р. (арк. справи 60, 61), за підсумками цього року позивач мав від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі «-500 921,00 грн.» (рядок 08).

У відповідності до абз. 2 п. 22.4. ст. 22 наведеного Закону, у декларації за І кв. 2011р. (арк. справи 62, 63) позивач включив до складу валових витрат від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, що за даними декларації 2010 р. складає 500 921,00 грн., відобразивши цю суму у рядку 04.9 декларації за І кв. 2011р.

Колегія суддів погоджує правову позицію суду першої інстанції, що аналіз норм п. 6.1. ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» свідчить про те, що до 16.06.2010р. до складу валових витрат І-го кв. наступного року платник податків мав право включати всю суму збитків, отриманих у попередньому році. При цьому, об'єкт оподаткування наступного року розраховується з урахуванням цього від'ємного значення у складі валових витрат наростаючим підсумком (тобто у І, ІІ, ІІ, VІ кв.) до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначена норма покликана на те, щоб платник податків повністю покрив витрати попереднього податкового року у наступному.

16.06.2010р. до даної норми були внесені обмеження і дозволено платнику податків включати до складу валових витрат лише 20% від'ємного значення, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

А у 2011р. планку податків знову дозволено включати до складу валових витрат і суму від'ємного значення, яка не була врахована у складі валових витрат 2010р., а також сам збиток, який виник у 2010р. без обмежень, встановлених самим п. 22.4. ст. 22 Закону.

Із встановлених судом обставин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позивачем вірно включено до складу від'ємного значення 1-го кв. 2011р. суму 500 921,00 грн., як збиток 2010р. (від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010р.).

Колегія суддів погоджує правомірність формування позивачем склад об'єкту оподаткування за І квартал 2011р., з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року - 500 921,00 грн. З акту перевірки вбачається, що відповідач не заперечує з приводу правомірності формування від'ємного значення об'єкту оподаткування І кварталу 2011 року.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України. Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Статтею 150 Податкового кодексу України встановлений порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Норми даної статті аналогічні нормам п. 6.1. ст. 6 та п. 22.4. ст. 22 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010р. № 2275-VI.

Так, згідно із п. 150.1. ст. 150 ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто, зазначена норма дозволяє платнику податків повністю включати до витрат першого календарного кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Разом з тим п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України випливає, що до складу другого кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року.

Як встановлено судом першої інстанції, результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками І кв. 2011р. (арк. справи 62, 63) є від'ємне значення в сумі «-928 634,00» грн. (рядок 08).

Зазначену суму цього від'ємного значення позивач у відповідності до норм п. 3. підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України включив до витрат 2-го календарного кварталу 2011 року та відобразив її у декларації за 2-й кв. 2011р. у рядку 06.6 (арк. справи 66 - 68).

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин справи та системного аналізу норм матеріального права, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги висновки акту перевірки, про те, що до складу 2-го кв. 2011 р. позивачем неправомірно включено від'ємне значення з 2010р. в сумі 500 921,00 грн., що увійшло до складу першого кварталу 2011 р. Таке тлумачення суперечить нормам Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, розділ III «Податок на прибуток» набрав чинності з 01.04.2011р., який згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Інше встановлено у п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, які і регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2-го кв. 2011р.

В нормі п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010р. № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Дослівне тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1-му кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2-го кварталу 2011 року. Зазначена норма не містить обмеження щодо витрат, які мають бути враховані у складі валових витрат 2-го кварталу 2011р.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем неправомірно.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року у справі № 2а/0570/23768/2011 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 26 березня 2012 року. Ухвала у повному обсязі складена 30 березня 2012 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді А.В. Гайдар

О.О.Чебанов