Рішення № 24062587, 10.05.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2012 р.Справа № 4/25/5022-281/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора Тернопільської області в інтересах держави вул. Білецька, 51, м. Тернопіль в особі Монастириської районної державної адміністрації вул. Шевченка, 19, м. Монастириськ, Тернопільської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Держкомзему у Тернопільській області вул. Грушевського, 8, Тернопіль

до Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" вул. С. Бандери, 12, м. Бучач, Тернопільської області

про зобов'язання ДП "Бучацьке лісове господарство" звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 8,00 га із земель сільськогосподарського призначення Комарівської сільської ради площею 3,00 га, Красіївської сільської ради площею 2,5 га та Завадівської сільської ради площею 2,5 га Монастириського району

За участю представників сторін:

прокуратури: помічник Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора - Козар С.В. (посвідчення № 60, дійсне до 28.12.2012р.)

позивача: завідувач сектору юридичного забезпечення та взаємодії з правоохоронними органами - ОСОБА_2 ( довіреність № 995/02-16 від 10.05.2012р.)

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: головний спеціаліст юридичного відділу - ОСОБА_3 (довіреність № 50-27/34 від 03.01.2012р.)

відповідача: не з'явився

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представникам прокуратури, позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

Тернопільський міжрайонний природоохоронний прокурор Тернопільської області в інтересах держави вул. Білецька, 51, м. Тернопіль в особі Монастириської районної державної адміністрації вул. Шевченка, 19, м. Монастириськ, Тернопільської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління Держкомзему у Тернопільській області вул. Грушевського, 8, Тернопіль звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" вул. С. Бандери, 12, м. Бучач, Тернопільської області про зобов'язання ДП "Бучацьке лісове господарство" звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 8,00 га із земель сільськогосподарського призначення Комарівської сільської ради площею 3,00 га, Красіївської сільської ради площею 2,5 га та Завадівської сільської ради площею 2,5 га Монастириського району.

Представник прокуратури згідно супровідного листа № 658 від 10.05.2012р. подав копію листа Монастириської РДА від 05.04.2012р. № 740-01/02-16 та докази повідомлення сторін про час та дату слухання справи, а також подав уточнення № 660 від 10.05.2012р. позовних вимог, згідно якого просив винести рішення, яким зобов'язати ДП "Бучацьке лісове господарство" звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 8,00 га із земель сільськогосподарського призначення Комарівської сільської ради площею 3,00 га, Красіївської сільської ради площею 2,5 га та Завадівської сільської ради площею 2,5 га Монастириського району шляхом приведення їх у попередній стан (звільнення від зелених насаджень).

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 10.05.2012р., підтримав подане представником прокуратури уточнення № 660 від 10.05.2012р. позовних вимог.

Суд, розглянувши уточнення № 660 від 10.05.2012р. позовних вимог, беручи до уваги те, що воно подане відповідно до вимог ст. 22 ГПК України, до прийняття рішення у справі, прийняв його і спір вирішується з врахуванням уточнених позовних вимог.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в цьому ж судовому засіданні подав письмові пояснення № б/н від 08.05.2012р. по суті заявленого позову, посилаючись при цьому на те, що в ході проведення позапланових перевірок інспекційним підрозділом Головного управління встановлено, що ДП "Бучацьке лісове господарство" (в. о. директора Прокіпчук Р.М.) самовільно зайняло земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення (за межами населеного пункту) для проведення заліснення на території наступних сільських рад Монастириського району: Комарівської сільської ради площею 3, 0 га; Красіївської сільської ради площею 2, 5 га та Завадівської сільської ради площею 2, 5 га, чим порушило вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Приписи, видані керівництву підприємства про усунення вказаних порушень, на сьогоднішній день не виконані, самовільно зайняті ділянки не звільнені. Крім того, з 22.01.2012р. (з моменту отримання матеріалів перевірки ДП "Бучацьке лісове господарство") на адресу Головного управління не надходило будь -яких заяв щодо оскарження дій держземінспектора стосовно проведених перевірок, вказані дії у судовому порядку відповідно до вимог адміністративного судочинства теж не оскаржено.

Відповідач відзив на позов суду не подав, участь уповноваженого представника в судових засіданнях не забезпечив, хоча про час і місце слухання справи повідомлений належним чином ухвалою про порушення провадження у справі від 10.04.2012р. та ухвалою від 03.05.2012р., про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення б/н, вручені його представнику 12.04.2012р. та 07.05.2012р. відповідно.

В судовому засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 10.05.2012р. для надання можливості: сторонам - прийняти участь у її розгляді; прокурору, позивачу - конкретизувати спосіб звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - подати письмові пояснення по суті заявленого позову (повторно), відповідачу - подати обґрунтований та документально підтверджений відзив на позовну заяву (повторно).

Технічна фіксація судового процесу, у відповідності до ст. 81-1 ГПК України, не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників прокуратури, позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників прокуратури, позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему на яку покладається, серед іншого, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

- згідно з п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звернутися до суду із заявою про захист прав та законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб;

- статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставами для представництва прокурором інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних чи юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою;

- згідно ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, та самостійно визначають в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовують необхідність їх захисту, а також вказують орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах;

- відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, використання права власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі;

- ст. 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів, а п. 7 ч. 1 ст. 13 цього ж Закону передбачено, що до відання місцевих адміністрацій у межах і форма, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля;

- згідно ст. 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи;

- ст. 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, серед яких, зокрема: можливість безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель, складати акти перевірок;

- 18.01.2012р. та 19.01.2012р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Держземінспекції у Тернопільській області Опацьким В.І., за участю державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Держземінспекції у Тернопільській області Хоптій І.В. відповідно до вимог ст. ст. 6, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та на підставі доручення Тернопільської міжрайонної природоохоронної прокуратури (про що свідчать копії листів № 05/3-43 вих 12 від 05.01.2012р. та № 1634 від 30.12.2011р. ) проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства ДП "Бучацьке лісове господарство" на території Монастириського району за 2011 рік, за результатами якої складено відповідні акти.

Як випливає з вищезазначених актів, ДП "Бучацьке лісове господарство" (в особі в. о. директора Прокіпчука Руслана Михайловича) в 2011 році самовільно зайняло земельні ділянки: площею 3 га із земель сільськогосподарського призначення на території Комарівської сільської ради, Монастириського району (за межами населеного пункту); площею 2, 5 га із земель сільськогосподарського призначення на території Завадівської сільської ради, Монастириського району (за межами населеного пункту) та площею 2, 5 га із земель сільськогосподарського призначення на території Красіївської сільської ради, Монастириського району (за межами населеного пункту) для проведення заліснення, чим порушило вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Вищезазначені земельні ділянки знаходяться за межами населених пунктів, а отже відповідно до положень п. 12 Розділу 10 Земельного кодексу України перебувають в розпорядженні Монастириської районної державної адміністрації.

За результатами проведених перевірок, державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Держземінспекції у Тернопільській області видано керівництву підприємства приписи від 18.01.2012р. та від 19.01.2012р. на усунення виявлених порушень, які залишені без виконання, тому в. о. директора ДП "Бучацьке лісове господарство" притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (про що свідчать постанови про накладення адміністративного стягнення від 27.01.2012р.).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою відповідної, затвердженої Кабінетом Міністрів України, форми; право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ч. 3, 5 ст. 126 ЗК України).

Будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (далі - Закон) вважаються самовільним зайняттям земельних ділянок.

У відповідності до ст. 211 Земельного кодексу України за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Згідно вимог ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Факт порушення відповідачем вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України підтверджується актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.01.2012р. та від 19.01.2012р.; приписами Головного управління Держкомзему у Тернопільській області від 18.01.2012р., від 19.01.2012р. видані керівництву підприємства; протоколами про адміністративне правопорушення від 20.01.2012р. та постановами про накладення адміністративного стягнення від 27.01.2012р.

З огляду на встановлені вище обставини, приймаючи до уваги вимоги чинного законодавства, а також те, що відповідач заперечень проти позову не подав, як і не спростував викладених у позовній заяві обставин, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі Монастириської районної державної адміністрації про зобов'язання ДП "Бучацьке лісове господарство" звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 8,00 га із земель сільськогосподарського призначення Комарівської сільської ради площею 3,00 га, Красіївської сільської ради площею 2,5 га та Завадівської сільської ради площею 2,5 га Монастириського району шляхом приведення їх у попередній стан (звільнення від зелених насаджень) є обґрунтованими та неоспореними відповідачем, а тому підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Державне підприємство "Бучацьке лісове господарство", вул. С. Бандери, 12, м. Бучач, Тернопільської області, ідент. код 00993030 звільнити самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 8 га із земель сільськогосподарського призначення Комарівської сільської ради площею 3,00 га, Красіївської сільської ради площею 2,5 га та Завадівської сільської ради площею 2,5 га Монастириського району, шляхом приведення їх у попередній стан (звільнення від зелених насаджень).

3. Стягнути з Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство", вул. С. Бандери, 12, м. Бучач, Тернопільської області, ідент. код 00993030 в дохід державного бюджету України - 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

Накази видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Суддя Н.М. Бурда

Повне рішення складено 17.05.2012р.