Ухвала суду № 24062385, 07.05.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

07 травня 2012 року справа № 5020-482/2012

Суддя господарського суду міста Севастополя Погребняк О.С., розглянувши позовну заяву Комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Севелектроавтотранс ім. О.С. Круподьорова" (99003, м. Севастополь, вул. Л. Толстого, 51, ідентифікаційний код 03328899) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення заборгованості в розмірі 3056,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради "Севелектроавтотранс ім. О.С. Круподьорова" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Адвоката ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 3056,38 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, її зміст, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви до розгляду через непідвідомчість її господарському суду, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Вказаним випадком можливості приймання участі громадян, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, а саме фізичних (посадових) осіб, в господарському процесі є підвідомчі господарським судам справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів, що вбачається з ч. 2 ст. 1 та п. 4 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

В якості відповідача позивачем визначено адвоката ОСОБА_1.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Однак, факт зайняття особою адвокатською практикою не засвідчує та не може засвідчувати здійснення даною особою підприємницької діяльності, інших доказів що б засвідчували наявність у адвоката ОСОБА_1 статусу фізичної особи-підприємця суду не надано.

Положеннями частини першої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як фізична особа-підприємець, не значиться.

Згідно із статтею 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно із ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 52 Господарського кодексу України некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання державного або комунального секторів економіки в галузях (видах діяльності), в яких відповідно до ст. 12 цього Кодексу забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб'єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом. Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи.

Стаття 55 Господарського кодексу України визнає суб'єктами господарювання учасників господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до Рішення|Рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 18.03.2011 № VI/4-97 "Про необхідність роз'яснення деяких питань, що виникли у діяльності адвокатів у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" згідно з наданим Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України роз'ясненням від 21.03.2008 р. N V/3-71, адвокатська діяльність не є господарською і, зокрема, підприємницькою, у значенні ст. 3 Господарського кодексу України, а адвокат не є суб'єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність.

Тобто, враховуючи вищевикладене, адвокат та адвокатське об'єднання не займаються підприємницькою діяльністю, отже, не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

З огляду на вищевикладене, право на звернення до господарського суду з таким позовом у позивача відсутнє.

Як вбачається з Платіжного доручення №1551 від 27.04.2012, позивачем сплачений судовий збір за подачу позову до господарського суду в розмірі 1641,00 грн.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 № 01-06/1175/2011 зазначено, що статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах Господарського процесуального кодексу України: частині першої статті 62 (відмова у прийнятті позовної заяви).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідним повернути позивачу з Державного бюджету міста Севастополя сплачений ним судовий збір в сумі -1641,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини першої статті 62, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті позовної заяви Комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Севелектроавтотранс ім. О.С. Круподьорова".

2. Повернути Комунальному підприємству Севастопольської міської Ради "Севелектроавтотранс ім. О.С. Круподьорова" (99003, м. Севастополь, вул. Л. Толстого, 51, ідентифікаційний код 03328899) з Державного бюджету міста Севастополя (п/р 31215206783001 в ГУ ДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 38022717, код бюджетної класифікації 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація)") судовий збір в сумі 1 641,00 грн (одна тисяча шістсот сорок одна грн. 00 коп.), сплачений на підставі платіжного доручення №1551 від 27.04.2012 (оригінал платіжного доручення знаходиться у заявника).

Суддя підпис О.С. Погребняк