Постанова № 24059684, 17.04.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2420/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Мазура Ю.Ю.,

при секретарі: Вівдюк М.М.,

за участю сторін:

представника позивача: Бондаренко О.В.,

представника відповідача: Іваненко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання противоправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та визнати противоправним податкове повідомлення - рішення №0000832360 від 14.12.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2012 року Приватне акціонерне товариство «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон» (далі - позивач) звернулось з вказаним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі - відповідач) в якому просило:

- визнати противоправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську, щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПрАТ «Агротон» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПрАТ «Агротон» за період з 01.08.11 по 30.08.11 року, за результатами якої складено акт перевірки №865/23/30877035 від 25.11.2011 року;

- визнати противоправними дії відповідача щодо визнання нікчемними укладених правочинів ПрАТ «Агротон» з ПП «Голд-Агро» викладені в акті перевірки №865/23/30877035 від 25.11.2011 року з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Голд-Агро» за період з 01.08.11 по 30.08.11 року;

- зобов'язати відповідача утриматися від вчинення певних дій;

- визнати противоправним податкове повідомлення - рішення №0000832360 від 14.12.2011 року та в обґрунтування якого зазначив наступне.

В період з 17.01.12 по 23.01.12 посадовими особами Ленінської МДПІ у м. Луганську проводилась документальна позаплпнова невиїзна перевірка ПрАТ «Агротон» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Голд-Агро» за період з 01.08.11 по 31.08.11 року. За наслідками перевірки відповідачем було складено акт від 25.11.2011 №865/23/30877035 який, Ленінською МДПІ був направлений засобами поштового зв'язку, та отриманий посадовими особами позивача. Позивачем було направлено заперечення №451 від 05.12.2011 на яке було отримано відповідь №63575/23-619 від 09.12.2011 року. Позивач вважає, що акт перевірик 25.11.2011 №865/23/30877035 за еаслідками якого було прийняте податкове повідомлення - рішення №0000832360 від 14.12.2011 року є противоправним у зв'язку з чим просив суд визнати противоправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську, щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПрАТ «Агротон» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПрАТ «Агротон» за період з 01.08.11 по 30.08.11 року, за результатами якої складено акт перевірки №865/23/30877035 від 25.11.2011 року, визнати противоправними дії відповідача щодо визнання нікчемними укладених правочинів ПрАТ «Агротон» з ПП «Голд-Агро» викладені в акті перевірки №865/23/30877035 від 25.11.2011 року з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Голд-Агро» за період з 01.08.11 по 30.08.11 року, відповідача утриматися від вчинення певних дій, визнати противоправним податкове повідомлення - рішення №0000832360 від 14.12.2011 року.

Предстник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Предстник відповідача в судовому засіданні заперечува проти задоволення позовних вимог, нада суду письмові заперечення на позов (а.с.64-68) в яких просив суд у задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу на підставі заявленого позову та з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на слідуюче.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права органів державної податкової служби. Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 цієї статті органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені статтею 79 Податкового кодексу України, а саме, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Відповідно до пунктів 86.1, 86.3, 86.7, 86.8, 86.9 та 86.10 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках органом державної податкової служби складається відповідний акт.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - Приватне акціонерне товариство «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон» зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 11.02.1999 року (а.с.45). Крім того, позивач перебуває на податковму обліку у Ленінській МДПІ у м. Луганську та відповідно до свідоцтва №100324602 НБ №022325 є платником податку на додану варість (а.с.44).

25.11.2011 року відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 18.11.11 №2016 (а.с.82) було проведено позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Агротон» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «ГОЛД - АГРО» за період з 01.08.11 по 31.08.11, за результатами якої складено акт №865/23/30877035 від 25.11.2011 року (а.с.14-28).

Перевіркою було встановлено порушення позивачем:

- п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення податку на додану на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 410051 грн.;

- встановлено нікчемний правочин по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) між ПрАТ «Агротон» та контрагентом постачальником ПП «Голд-Агро» на загальну суму 2460306,79 грн. у тому числі ПДВ 410051,31 грн.

На підставі акту №865/23/30877035 від 25.11.2011 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000832360 від 12 грудня 2011 року (а.с.41).

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04.02.2011 року між ПП «Голд-Агро» (далі за договором - Постачальник) та ПрАТ «Агротон» (далі за договором -Покупець) було укладено договір №04.2-02-11-18 Ат, згідно умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити нафтопродукти, найменування, кількість виміру, кількість та ціна визначаються сторонами в Додатках на відповідну партію товару, а саме рахунком - фактурою, які є невід'ємною частиною договору. (а.с. 101-102).

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність вУкраїні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

З систематичного аналізу вищевказаних положень Податкового кодексу України встановлено, що по своєму змісту наведені норми, які підставу для не включення у валові витрати та податковий кредит відповідних сум, розглядаючи лише відсутність податкових накладних та інших документів первинного бухгалтерського обліку, оскільки не можливо включити до складу валових витрат та податкового кредиту суми, що документально не підтверджені.

Тобто, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що аналіз реальності господарської діяльності та обґрунтованості формування валових витрат та податкового кредиту має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Документальним підтвердженням здійснення господарської діяльності Приватного акціонерного товариства «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон» з ПП «Голд - Агро», а відповідно і здійснення певних витрат, є:

- видаткові накладні: №РН-000208 від 19 серпня 2011 року (а.с.103), №РН-000205 від 18 серпня 2011 року (а.с.105), №РН-000200 від 17 серпня 2011 року (а.с.107), №РН-000199 від 17 серпня 2011 року (а.с.109), №РН-000193 від 15 серпня 2011 року (а.с.111), №РН-000192 від 15 серпня 2011 року (а.с.113), №РН-000190 від 12 серпня 2011 року (а.с.115), №РН-000176 від 09 серпня 2011 року (а.с.117);

- товарно - транспортні накладні: №190812 від 19 серпня 2011 року (а.с.104), №180812 від 18 серпня 2011 року (а.с.106), №170815 від 17 серпня 2011 року (а.с.108), №170814 від 17 серпня 2011 року (а.с.110), №150816 від 15 серпня 2012 року (а.с.112), №150815 від 15 серпня 2012 року (а.с.114), №120811 від 12 серпня 2011 року (а.с.116), №090812 від 09 серпня 2011 року (а.с.118);

- виписки по рахунку (а.с. 119-122);

- податкові накладні.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні виписані позивачеві постачальником придбаних ним товарів, складені у відповідності до вимог законодавства України.

Доказів визнання недійсними вказаних податкових накладних суду не надано.

Твердження відповідача, щодо відсутності у позивача необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині зберігання та відвантаження товарно - матеріальних цінностей спростовуються договором купівлі - продажу №0508-77 Ат від 05 серпня 2008 року (а.с.99 -100) та договором оренди від 01 квітня 2011 року №01040 (а.с.98).

З урахуванням вищевикладеного, у суду відсутні підстави вважати угоди, укладені між позивачем з ПП «Голд-Агро» нікчемними.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 12 квітня 2012 року суд закрив провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Державної податкової служби про визнання противоправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та визнати противоправним податкове повідомлення - рішення №0000832360 від 14.12.2011 року, в частині п. 4 позовних вимог, а саме: визнати противоправним податкове повідомлення - рішення №0000832360 від 14.12.2011 року, але беручи уваги те, що під час розгляду справи було встановлено та підтверджено матеріалами справи відсутність підстав зазначених відповідачем у оскаржуваному податковому повідомленні-рішення для зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 410051 грн., та те, що відповідачем під час розгляду справи не були спростовані посилання позивача на правомірність таких дій відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон».

Згідно з вимогами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням того, що позивач просить суд скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати противоправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги - задовольнити.

Визнати противоправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську, щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПрАТ «Агротон» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПрАТ «Агротон» за період з 01.08.11 по 30.08.11 року, за результатами якої складено акт перевірки №865/23/30877035 від 25.11.2011 року.

Визнати противоправними дії відповідача щодо визнання нікчемними укладених правочинів ПрАТ «Агротон» з ПП «Голд-Агро» викладені в акті перевірки №865/23/30877035 від 25.11.2011 року з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Голд-Агро» за період з 01.08.11 по 30.08.11 року.

Зобов'язати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби утриматись від вчинення певних дій, а саме: утриматись від використання акту перевірки №865/23/30877035 від 25.11.2011 року з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Голд-Агро» за період з 01.08.2011 по 30.08.2011 року в проведенні перевірок інших суб'єктів господарювання - контрагентів шляхом направлення до податкових органів за місцем знаходження цих суб'єктів господарювання листів про проведення перевірок у зв'язку з визнанням нікчемними правочинів між ПрАТ «Агротон» та ПП «Голд-Агро» за період з 01.08.2011 по 30.082011 року.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000832360 від 14.12.2011 року.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон» з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 копійок).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 20 квітня 2012 року.

СуддяЮ.Ю. Мазур