Постанова № 24059623, 14.05.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2012 року 2а-1206/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Злобіній Е.Г.,

за участю:

представника позивача - Кривши О.А.,

представника відповідача - Заверухи Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-автоматика",

про стягнення коштів, отриманих за нікчемними правочинами,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Васильківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-автоматика", про стягнення коштів у сумі 131262,00 грн. як таких, що отримані за нікчемною угодою.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-автоматика" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина" укладено договір поставки електротоварів. На думку позивача, вказаний договір укладено між цими юридичними особами без наміру досягнення реальних правових наслідків, оскільки у відповідача та його контрагента відсутні адміністративно-господарські можливості для виконання взятих на себе договірних зобов'язань, будь-які дії, спрямовані на фактичне виконання взятих на себе зобов'язань, сторонами не вчинялись.

Крім того, позивач стверджував, що засновник і директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина" - ОСОБА_3 надав пояснення працівникам податкової міліції про те, що він утворив вказану юридичну особу за винагороду, ніяких документів не підписував, а згідно з висновком попереднього дослідження спеціаліста-криміналіста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області податкову звітність цей громадянин "ймовірно" не підписував.

Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про те, що сторонами правочину порушено вимоги частин другої, третьої та п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України: особа, яка вчинила правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину не було вільним і не відповідало його внутрішній волі; правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, позивач вважає, що вказаний договір поставки товарів є нікчемним і таким, що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тому просив суд застосувати наслідки, передбачені частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України, статтею 208 Господарського кодексу України, - стягнути з відповідача в доход держави все одержане відповідачем за нікчемним зобов'язанням.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що операції з поставки товарів мали реальний характер - поставка товарів здійснена контрагентом у повному обсязі, їх вартість оплачена відповідачем безготівковим шляхом. Ці факти підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському та податковому обліку й податковій звітності відповідача. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина" зареєстровано як юридична особа, ніякого протиправного умислу чи іншої мети, яка б суперечила встановленому публічному порядку відповідач, укладаючи договір поставки з вказаним контрагентом, не мав. Усні пояснення гр. ОСОБА_3, надані працівникам податкової міліції, є недопустимим доказом і не мають ніякого доказового значення, а висновок попереднього дослідження спеціаліста-криміналіста спростовується висновком судово-почеркознавчої експертизи, наданої суду відповідачем.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина" у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив, у зв'язку з чим суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-автоматика" є юридичною особою, що зареєстрована 23.03.2004 виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на податковому обліку в Васильківській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби з 01.04.2004.

Основними видами діяльності відповідача є: оптова торгівля іншим промисловим обладнанням; монтаж електророзподільної та контрольної апаратури; ремонт і технічне обслуговування офісної техніки; ремонт і технічне обслуговування електронно-обчислювальної техніки; роздрібна торгівля канцелярськими товарами; оптова торгівля офісною технікою й обладнанням; ремонт і технічне обслуговування електророзподільної та контрольної апаратури; роздрібна торгівля офісним та комп'ютерним устаткуванням; оптова торгівля верстатами.

У лютому 2012 року посадовими особами Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-автоматика" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина" за період з 01.03.2011 по 30.04.2011 (акт перевірки від 13.02.2012 № 219/23-112/36999318).

Перевіркою встановлено, що в березні 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-автоматика" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина" (постачальник) укладено договір поставки від 10.03.2011 № 100311, згідно з яким постачальник зобов'язувався передати у власність покупця комплектуючі (товар), а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Як зафіксовано в акті перевірки та підтверджується копіями документів, наданими сторонами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина" видало відповідачу дві видаткові накладні на товар на загальну суму 131262,00 грн., у т.ч. ПДВ 21877,00 грн., а саме:

від 10.03.2011 № 89 щодо поставки товарів (фільтрів до перетворювачів частоти, щит управління перетворювачів частоти, дисплей, кріплення до перетворювача, роз'єм до датчика, прокладка до роз'єму) на суму 118542,00 грн., у т.ч. ПДВ - 19757,00 грн.;

від 05.04.2011 № 90 щодо поставки товару (RFI- фільтр) на суму 12720,00 грн., у т.ч. ПДВ на суму 2120,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-автоматика" на виконання умов договору поставки від 10.03.2011 № 100311 сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина" безготівковим шляхом кошти на загальну суму 131262,00 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 21877,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 04.04.2011 та від 18.05.2011.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина" видало Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервіс-автоматика" дві податків накладні від 10.03.2011 № 79 та від 05.04.2011 № 20 на загальну суму 131262,00 грн., у т.ч. ПДВ 21877,00 грн., які включено відповідачем до податкового кредиту за березень-квітень 2011 року, відображено в реєстрі отриманих податкових накладних та додатку 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкової декларації з податку на доану вартість за березень-квітень 2011 року.

Як убачається з акта перевірки, вказані господарські операції відображені відповідачем належним чином у бухгалтерському обліку.

Однак, як встановлено судом, Васильківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області отримала від іншого органу державної податкової служби - Державної податкової інспекції Києво-Святошинського району Київської області акт від 19.12.2011 № 1277/23-3/32393259 про результати документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.01.2011, та включила дані зазначеного акта без належної перевірки достовірності зазначених у ньому даних до акта перевірки відповідача.

Так, посилаючись на акт перевірки Державної податкової інспекції Києво-Святошинського району Київської області від 19.12.2011 № 1277/23-3/32393259 про результати документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина", позивач зазначив, що у зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) документів не встановлено факту передачі товару. Тому, на думку посадових осіб ДПІ у Києво-Святошинському районі правочин, укладений між ТОВ "Укртрансзапчастина" та ТОВ "Сервіс-автоматика", є нікчемним як такий, що укладено без мети настання реальних наслідків. В акті також зазначено, що в Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина" відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби.

Васильківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області, цитуючи акт перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі, стверджує також те, що співробітниками податкової міліції відібрано пояснення (пояснення не мають номеру та дати, складені працівником податкової міліції "зі слів") громадянина ОСОБА_3, який є засновником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина", який пояснив, що документів фінансово-господарської діяльності, первинних документів, податкових, видаткових накладних, актів виконаних робіт жодного разу не підписував, звітності не складав та до органів податкової служби не подавав. Печатку на будь-яких звітних та первинних документах не ставив, довіреності на представлення інтересів від свого імені та від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина" не видавав, коштів з рахунку банку не знімав та нікому не передавав.

Крім того, згідно з висновком попереднього дослідження спеціаліста-криміналіста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області від 14.09.2011 № 158, на який також міститься посилання в акті перевірки Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, гр. ОСОБА_3 податкову звітність "ймовірно" не підписував.

За наведених обставин позивачем зроблено висновок, що договір поставки від 10.03.2011 № 100311, укладений між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина", є нікчемним і таким, що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

У зв'язку з цим позивач просив суд застосувати наслідки недійсності господарського зобов'язання, вчиненого з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що передбачені частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України та статтею 208 Господарського кодексу України, і стягнути в дохід держави з відповідача як учасника вказаного правочину вартість усього одержаного ними за договором.

Під час судового розгляду встановлено, що твердження позивача про безтоварність господарської операції ґрунтуються виключно на висновках, зроблених на підставі невиїзної документальної перевірки. Тобто, фактично наявність або відсутність товару у відповідача на складі, наявність адміністративно-господарський чи інших матеріальних можливостей для здійснення підприємницької діяльності та господарських операцій, з якими пов'язуються твердження про нікчемність правочину, податковим органом не перевірялись.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від відповідача докази на підтвердження факту поставки товарів (копії рахунків-фактур, що є додатками до договору поставки, документи, що підтверджують транспортування товару від постачальника до покупця, документи складського обліку (облікові картки руху матеріальних цінностей по складу), документи, що підтверджують оплату придбаного товару і сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товару (копії платіжних доручень або виписки по банківському рахунку позивача), зобов'язав відповідача надати суду аналітичну таблицю щодо руху товарів та оплати їх вартості.

Відповідач на підтвердження факту поставки товарів надав суду копію договору поставки 10.03.2011 № 100311; копії видаткових та податкових накладних, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина"; копію оборотно-сальдової відомості по рахунку № 281 "Товари на складі" за березень - липень 2011 року; копії виписок по банківському рахунку відповідача, що підтверджуються факт перерахування коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина"; копію договору оренди нежитлового приміщення від 01.12.2010 № 22-12СА/10 з додатками, який підтверджує факт наявності у відповідача складських та виробничих потужностей. Крім того, відповідачем надано суду копії документів, що підтверджують подальшу реалізацію товарів, придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина", на користь інших суб'єктів господарської діяльності.

З приводу відсутності товарно-транспортних накладних відповідач пояснив, що доставка придбаних товарів здійснювалась постачальником на склад покупця, тому ці документи в нього відсутні.

Відносно юридичної особи контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина" суд, на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина" є юридичною особою, яка зареєстрована 21.02.2003 виконавчим комітетом Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області.

Твердження позивача про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина" за місцезнаходженням спростовані витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з якого убачається, що ця юридична особа знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 51, записи про відсутність за місцезнаходженням у реєстрі відсутні.

Крім того, відповідач представив суду висновок судово-почеркознавчого дослідження від 04.05.2012 № 995/04-05, складений експертом, старшим науковим співробітником Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в якому експерт стверджує, що підпис на фінансово-господарських документах Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина" від імені ОСОБА_3 вчинено "ймовірно" самим ОСОБА_3

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою для недійсності правочину.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України в разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Крім того, статтею 208 Господарського кодексу України передбачено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Під час судового розгляду позивач не доказав суду належними та достатніми доказами факту укладення відповідачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина" нікчемних правочинів або господарських зобов'язань, які б було вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Твердження позивача про порушення відповідачем частин другої, третьої та п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України не відповідає дійсності і ґрунтується на невірному тлумаченні вказаних норм.

Як встановлено судом, факти надання позивачу товарів та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

З приводу пояснень гр. ОСОБА_3, одержаного працівниками податкової міліції, на які податковий орган посилається як на доказ нікчемності (недійсності) правочинів, укладених між відповідачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина", суд зазначає, що дані докази є недопустимими, тому судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до частини першої статті 217 Цивільного кодексу України рішення суду щодо недійсності правочину не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Водночас, суд також зазначає, що правовідносини з приводу укладання та виконання договору поставки, який позивач вважає нікчемними, виникли між двома юридичними особами, а фізичні особи, які учиняли підписи на договорах та інших ділових паперах, діяли як представники цих юридичних осіб.

В силу частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як установлено під час судового розгляду, на момент укладення правочинів, які позивач вважає нікчемними, та на день судового розгляду справи обидві сторони правочину є правоздатними і перебувають в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Оскільки зобов'язання за договором поставки, укладеними між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина" мали реальний характер - товари постачальником були доставлені, прийняті і оплачені покупцем, факт отримання товарів та грошей сторонами та відсутність взаємних претензій свідчить про те, що укладення цих правочинів відповідало волі сторін.

Дії фізичних осіб - представників, які учиняли підписи на договорах підряду та інших ділових паперах, у контексті правової оцінки правочинів, що вчинені між двома юридичними особами, слід оцінювати з точки зору наявності у цих фізичних осіб відповідних повноважень на укладення правочину від імені юридичної особи.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

В силу частини другої статті 1158 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.

Таким чином, сам лише факт того, що певна фізична особа учинила правочин (певні дії, що мають юридичне значення) в інтересах юридичної особи без її доручення або з перевищенням повноважень, не має наслідком нікчемності такого правочину, адже такого наслідку законом не передбачено.

За наведених обставин твердження податкового органу про нікчемність договору поставки товарів, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-автоматика" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина", є безпідставними, тому позов є таким, що задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат. Таким чином, судові витрати присудженню з Державного бюджету України на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 15 травня 2012 р.