Ухвала суду № 24056200, 20.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

20.02.2012 № 41/414 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

на рішення господарського суду міста Києва від 07 листопада 2011 року,

у справі № 41/414 (суддя Спичак О.М.),

за позовом Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері в інтересах держави, м. Київ,

в особі Київської міської ради, м. Київ,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Київ,

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди в сумі 20 797 грн. 20 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Київський прокурор захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та про стягнення шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 20 797 грн. 20 коп. (а.с. 3-5).

Рішенням господарського суду міста Києва від 07 листопада 2011 року по справі № 41/414 позовні вимоги задоволено, зобов'язано ФОП ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 1 800 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 у Деснянському районі, повернувши її Київській міській раді, присуджено до стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь Київської міської ради шкоди в сумі 20 797 грн. 20 коп. та присуджено до стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 292 грн. 97 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 29-35).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 17 листопада 2011 року подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 07 листопада 2011 року у справі № 41/414 (а.с. 46).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2011 року у справі № 41/414 апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 07 листопада 2011 року у справі № 41/414 повернуто скаржнику на підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Після усунення недоліків, скаржник повторно подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07 листопада 2011 року у справі № 41/414 повністю та прийняти нове рішення, в якому відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Також, в тексті апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів не може погодитися, що зазначені скаржником обставини та підстави можуть вважатися поважною причиною пропуску строку з огляду на таке.

Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Повний текст оскаржуваного рішення підписано 17 листопада 2011 року.

Виходячи з наведеного, останнім днем подання апеляційної скарги є 28 листопада 2011 року (17 листопада 2011 року + 10 днів). Апеляційну скаргу відповідачем вперше подано 17 листопада 2011 року, про що свідчить штамп господарського суду міста Києва.

Як стверджує скаржник, апеляційна скарга подана «у зв'язку з тим, що господарським судом міста Києва у справі № 41/414 ... на даний час не підготовлено будь-який повний чи короткий текст рішення ...»

Вказану вище апеляційну скаргу повернуто скаржнику ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2011 року на підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України та відправлено сторонам 08 грудня 2011 року, про що свідчить відмітка на зворотній стороні ухвали.

Скаржник повторно подає апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 07 листопада 2011 року у справі № 41/414 лише 31 січня 2012 року, що підтверджується штампом органу почтового зв'язку на конверті.

В тексті апеляційної скарги скаржник стверджує, що «копію рішення отримано мною лише 16.01.2012 року ... », тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Водночас, на підтвердження своїх доводів скаржник не надає будь-яких доказів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення від 07 листопада 2011 року отримав «К. Родіонов» - представник відповідача 21 листопада 2011 року, що засвідчується відміткою про отримання рішення наручно на звороті оскаржуваного рішення «отримую в день виготовлення рішення». Повноваження зазначеного представника відповідача засвідчуються довіреністю виданою від 18 жовтня 2011 року ФОП ОСОБА_2 (а.с. 22).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що якщо навіть припустити, що відповідач отримав оскаржуване рішення 16 січня 2012 року, апеляційну скаргу ним подано через орган зв'язку лише 31 січня 2012 року, тобто понад 10 денний строк, встановлений ст. 93 ГПК України на апеляційне оскарження рішення місцевого суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на неможливість оскарження рішення у строк, встановлений ст. 93 ГПК України, з тих підстав, що скаржник отримав текст рішення лише 16 січня 2012 року, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Інших доказів поважності пропуску строку в матеріалах апеляційної скарги не зазначено.

Виходячи з наведеного, з урахуванням вимог ст. ст. 53, 93 ГПК України, у відновленні пропущеного строку слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути скаржнику.

Крім того, слід відмітити, оскільки скаржник оскаржує рішення господарського суду міста Києва від 07 листопада 2011 року про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди в сумі 20 797 грн. 20 коп., що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно із пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01.01.2012 року становить 1073,00 грн.

Відповідно до пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Оскільки 2 відсотки ціни позову становлять 207 грн. 97 коп., що менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, то за подання апеляційної скарги за майновими вимогами на рішення господарського суду міста Києва від 07 листопада 2011 року у справі № 41/414 скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 804 грн. 75 коп. (1 609 грн. 00 коп. / 2).

Згідно із пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Оскільки 1 розмір мінімальної заробітної плати становить 1073,00 грн., то за подання апеляційної скарги за немайновими вимогами на рішення господарського суду міста Києва від 07 листопада 2011 року у справі № 41/414 скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 536,50 грн. (1073,00 грн. / 2).

З урахуванням вище зазначеного, за подання апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 повинен був сплатити судовий збір за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру, тобто всього 1 341 грн. 25 грн.

Проте, судовий збір скаржником сплачено лише у сумі 804 грн. 75 коп., що вбачається з квитанції № QS13001362 від 31 січня 2012 року. Отже, сума судового збору не сплачена у встановленому розмірі відповідно до Закону України «Про судовий збір» з урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Виходячи з наведеного, апеляційна скарга ФОП ОСОБА_2 з доданими до неї документами на рішення господарського суду міста Києва від 07 листопада 2011 року не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Отже, сплачена сума судового збору у розмірі 804 грн. 75 коп. згідно з квитанцією № QS13001362 від 31 січня 2012 року підлягає поверненню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 53, 86, 93, п. 3, 4 ч. 1 ст 97 ГПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір» суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 у відновленні пропущеного строку для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 07 листопада 2011 року у справі № 41/414.

2. Апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 07 листопада 2011 року у справі № 41/414 разом з доданими до неї матеріалами повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2.

2. Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) судовий збір у сумі 804 грн. 75 коп. з Державного бюджету України сплачений згідно з квитанцією № QS13001362 від 31 січня 2012 року з призначенням платежу: «*; 101; 2694813973; Судовий збір за розгляд апеляційної скарги по справі 41/414 Київський апеляц. господ. суд Код ЄДРПОУ 25960043 від ОСОБА_2 згідно реєстра від 31/01/2012».

3. Справу № 41/414 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Копію ухвали направити учасникам провадження.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г

Судді

Агрикова О.В.

Суховий В.Г.