Рішення № 24056173, 16.05.2012, Господарський суд Чернігівської області

16.05.12УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів телефон 67-28-47

проспект Миру,20

Іменем України

РІШЕННЯ

16.05.2012 р. Справа № 5028/15/26/2012.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Світ кормів», 08509, Київська область, Фастівський район, с. Королівка, пров. Польовий, 16, поштова адреса: 01013, м. Київ,, вул. Будіндустрії, 5 б.

Відповідач: Приватне сільськогосподарське підприємство «Злагода», 15314, Чернігівська область, Корюківський район, с. Наумівка,вул. Шевченка, 91.

Про стягнення 36 710,08 грн. Суддя Федоренко Ю.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. від 01.01.2012 р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 04.05.2012 р., ОСОБА_3, дов. від 04.05.2012 р.

С У Т Ь С П О Р У:

Рішення прийняте після перерви, яку оголошено на підставі ст.77 ГПК України.

Заявлено позов про стягнення з відповідача 33 600 грн. боргу, 1 269,90 грн. пені, 1 638,58 -20% річних та 201,60 грн. індексу інфляції.

Після порушення провадження у справі позивач звернувся з заявою від 14.05.2012 р. про зменшення позовних вимог на 17 000 грн. в зв»язку з оплатою відповідачем частини заборгованості.

Часткова оплата суми боргу відповідачем підтверджується копіями банківських виписок від 10.04.2012 р., 25.04.2012 р. ( після порушення провадження у справі), а тому вказана заява не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін і судом приймається.

Відповідач позов визнав на суму 14 200 грн., надав докази про оплату позивачу 14.05.2012 р. 2400 грн., просить не стягувати на користь позивача пеню, проценти річних та витрати від інфляції посилаючись на тяжкий фінансовий стан та на усну домовленість керівників про відстрочку платежів.

Відповідачем також надано оригінал платіжного доручення №57 від 14.05.2012 р. яким підтверджується оплата позивачу 2 400 грн. за біомілк молоко згідно рахунку. В зв»язку з цим провадження у справі в частині стягнення 2 400 грн. боргу слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив таке.

11.02.2011 р. між сторонами укладено договір поставки №25 за умовами якого позивач (постачальник за договором) зобов»язався поставити (передати) у власність відповідача (покупця) комбікорми, білково-вітамінні-мінеральні добавки, замінники молочних кормів для с-г тварин і птиці, а відповідач зобов»язався прийняти цей товар і оплатити на умовах, визначених у п.6.6 договору -оплата партії товару здійснюється шляхом 100% передоплати вартості партії товару. В разі поставки постачальником партії товару без здійснення покупцем попередньої оплати, оплата поставленої партії товару здійснюється протягом 15 банківських днів з моменту поставки партії товару.

За видатковою накладною №479 від 30.11.2011 р. позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 33 600 грн. Товар отримано представником відповідача за довіреністю №63 від 30.11.2011 р.

Представниками сторін підписано акт взаємних розрахунків за період з 01.01.2011 р. по 16.02.2012 р. яким підтверджується наявність боргу відповідача за договором №25 від 11.02.2011 р. на суму 33 600 грн.

20.02.2012 р. відповідачу вручено претензію про сплату заборгованості у сумі 33 600 грн. Отримання претензії відповідачем 21.02.2012 р. підтверджується підписом представника відповідача на другому аркушу претензії, який завірено відбитком печатки ПСП «Злагода».

Доказів про оплату боргу до порушення провадження у справі відповідач не надав.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів про оплату боргу у сумі 14 200 грн. відповідач не надав, а тому вимоги у цій частині позову є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Пунктами 7.1, 7.2 договору встановлено, що у разі прострочення грошового зобов»язання винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання за весь період прострочки; боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також двадцять процентів річних від простроченої суми.

Позивачем правильно визначено період прострочення виконання грошового зобов»язання відповідачем з 22.12.2011 р. по 19.03.2012 р. на суму 33 600 грн.

За перерахунком суду розмір пені за вказаний період складає 1 267,93 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За період з грудня 2011 р. по лютий 2012 р. позивачем правильно розраховано витрати від інфляції у розмірі 201,60 грн. і ця сума підлягає стягненню на його користь.

За перерахунком суду розмір 20% річних, який погоджено сторонами у п. 7.2 договору, складає 1 635,75 грн. які слід стягнути на користь позивача.

В решті позову про стягнення пені та процентів річних слід відмовити у зв»язку з помилками в їх розрахунку.

Таким чином, позов слід задовольнити частково з покладенням судового збору на відповідача з вини якого виник спір.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів про укладення договору з позивачем про відстрочку платежів, не подано доказів на підтвердження тяжкого фінансового стану відповідача.

Підстави для зменшення розміру штрафних санкцій встановлені ч.1 ст.233 Господарського кодексу України.

З урахуванням того, що позивачем нараховано пеню за період прострочення відповідачем оплати повної вартості отриманого товару та ненадання відповідачем доказів на підтвердження його фінансового стану, суд не знаходить підстав для зменшення розміру пені.

Чинним законодавством України господарському суду не надано права не стягувати з боржника, який прострочив виконання грошового зобов»язання, нараховану позивачем відповідно до закону та договору пеню, проценти річних та витрати від інфляції. А тому відповідне клопотання відповідача судом відхиляється.

Керуючись ст.49, п.1-1 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення 2 400 грн. боргу.

Позов задовольнити частково і стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Злагода», 15314, Чернігівська область, Корюківський район, с. Наумівка,вул. Шевченка, 91, код 30626542, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Світ кормів», 08509, Київська область, Фастівський район, с. Королівка, пров. Польовий, 16, поштова адреса: 01013, м. Київ,, вул. Будіндустрії, 5 б, код 37237366, 14 200 грн. боргу, 1 267,93 грн. пені, 1 635,75 -20% річних, 201,60 грн. витрат від інфляції, 1 609,50 грн. судового збору.

В решті позову -відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.В. Федоренко