Ухвала суду № 2405482, 11.12.2007, Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 11 - 809 / 2007

Головуючий у суді 1-ої інстанції Голубнича A.M.

Категорія ст.ст.309 ч.2.310 ч.1 КК України

Доповідач у суді 2-ої інстанції Яковлєв С.В.

УХВАЛА

 Іменем України

11 грудня 2007 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Романова О.В.,

суддів Велидчука В.М. і Яковлєва С.В.,

з участю

прокурора Руденка В.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора Іщука Р.В., який затверджував обвинувальний висновок у справі, на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 жовтня 2007 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженка села Райгородок Бердичівського району Житомирської області, громадянин України, із середньою освітою, не працюючий, розлучений, проживаючий в АДРЕСА_1, не судимий в силу ст.89 КК України, засуджений за:

· ст.310 ч. 1 КК України до штрафу в сумі 510 гривень ;

· ст.309 ч.2 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно засудженому ОСОБА_1 призначено покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 та ст.76 п.4 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки та зобов'язано його щомісячно з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_1 залишено попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази у справі - каннабіс та 70 стеблин коноплі, постановлено знищити.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 судові витрати в сумі 36 (тридцять шість) гривень 40 коп. за проведення судово-хімічної експертизи на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України

.

2

в Житомирській області (одержувач : НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області ; Код : 25574601 ; банк : УДК в Житомирській області ; МФО : 811039 ; Р/р : 35229005000096 ; призначення : „За експертизу").

Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за незаконний посів та використання коноплі, незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту як особою, яка вчинила злочин, передбачений ст.310 КК України, тобто за вчинення злочинів за наступних обставин.

Так, в кінці квітня 2007 року ОСОБА_1 на своїй присадибній ділянці, яка розташована біля будинку АДРЕСА_1, незаконно посіяв насіння конопель, які вирощував на протязі періоду дозрівання - до 24 липня 2007 року.

10 липня 2007 року близько 13-ої години у своєму ж господарстві ОСОБА_1 руками зірвав з куща листя коноплі з метою послідуючого власного вживання шляхом паління, тобто незаконно придбав наркотичний засіб - каннабіс, загальною масою у висушеному стані 25, 48 грама, який переніс до приміщення належного йому сараю, розташованому на тій же земельній ділянці, де незаконно зберігав без мети збуту до 16 години 35 хвилин 24 липня 2007 року.

24 липня 2007 року о 16 годині 35 хвилин в ході огляду домогосподарства ОСОБА_1 працівники міліції виявили та вилучили наркотичний засіб - каннабіс, вагою у висушеному стані 25, 48 грама та 70 рослин конопель, які мали самостійне коріння.

В апеляції прокурор, який затверджував обвинувальний висновок у справі, просить змінити вирок щодо ОСОБА_1, виключивши із його резолютивної частини вказівку „щомісячно" при застосуванні ст.76 ч.1 п.4 КК України, зобов'язавши засудженого ОСОБА_1 періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації, так як відповідно до ст.13 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України) кримінально-виконавча інспекція встановлює періодичність та дня проведення реєстрації засуджених до покарань у виді громадських і виправних робіт, а також осіб, звільнених від відбування покарання з випробовуванням. Прийняте ж судом рішення вважає не відповідаючим вимогам закону.

Іншими особами, які відповідно до закону мають право на оскарження рішення суду першої інстанції, апеляції не подані.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Яковлєва С.В., думку прокурора Руденка В.І., який вважав апеляцію обгрунтованою, а вирок суду -підлягаючим зміні з підстав, наведених в апеляції, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора Іщука Р.В., який затверджував обвинувальний висновок у справі, підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, при обставинах, викладених у вироку, доведена сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів і автором

3

апеляції не оспорюються, як і не оспорюється правильність кваліфікації його дій та призначене покарання.

Докази його вини, які наведені у вироку, давали суду всі підстави для прийняття зазначеного рішення по справі. З даними висновками суду і його оцінкою доказів погоджується й колегія суддів.

Згідно ст.76 КК України суд у разі звільнення від відбування покарання може покласти на засудженого ряд обов'язків, в тому числі періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Відповідно до ст.13 ч.3 КВК України кримінально-виконавча інспекція встановлює періодичність та дня проведення реєстрації засуджених до покарань у виді громадських і виправних робіт, а також осіб, звільнених від відбування покарання з випробовуванням.

Із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п.9 ч.3 постанови „Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року № 7 з наступними змінами, вбачається, що суд, звільняючи особу від відбування покарання з випробуванням, може покласти на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України, з метою організації органами виконання покарань належного контролю за її поведінкою. Перелік цих обов'язків є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Поклавши на засудженого обов'язок, передбачений п.4 ч.1 ст.76 КК України, суд не встановлює періодичність та дні проведення реєстрації ; відповідно до ч.3 ст.13 КВК України вирішення цього питання віднесено до компетенції кримінально-виконавчих інспекцій.

Таким чином, суд першої інстанції при покладенні на засудженого ОСОБА_1 обов'язку, передбаченого п.4 ч.1 ст.76 КК України, у резолютивній частині вироку допустився помилки при застосуванні норм матеріального права, вказавши, що засуджений зобов'язаний щомісячно з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Допущена судом помилка підлягає виправленню шляхом внесення відповідних змін до резолютивної частини вироку.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -

ухвалила:

апеляцію прокурора Іщука Р.В., який затверджував обвинувальний висновок у справі, задовольнити.

Вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 жовтня 2007 року щодо засудженого ОСОБА_1 змінити і на підставі ст.76 ч.1 п.4 КК України вважати покладеним на нього обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

В решті даний вирок залишити без зміни.