Ухвала суду № 24053489, 24.04.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2012 р.Справа № 2-а/1570/2246/2011

Категорія:Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.

суддів - Потапчука В.О.

- Танасогло Т.М.

при секретарі - Журкіній І.І.,

за участю: представника апелянта -Шестова С.О.,

представника відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м.Одеси -Шевченко Н.Г.,

представника ОСОБА_4 -ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба»до Територіального управління Держгірпромнагляду України в Одеській області, Комісії з розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, призначена відповідно до наказу Територіального управління Держгірпромнагляду України в Одеській області від 10.08.2010 року №339, треті особи: ОСОБА_4 та Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м.Одеси,- про визнання протиправним та скасування Акту про нещасний випадок, пов'язаного з виробництвом від 29.10.2010 року № 08 (форма Н-1), визнання протиправними та скасування підпунктів 4.2.1,4.2.2,4.2.3,4.2.4,4.2.5 пункту 4.2, підпункт 4.3.1 пункту 4.3 Розділу «Причини нещасного випадку»та Розділ 6 «Висновок комісії» за виключенням встановлення факту знаходження ОСОБА_8 у стані алкогольного сп'яніння не борту судна «Сапфир»Акту спеціального розслідування нещасного випадку, який стався в період з 20-00 години 08.08.2010 року по 06-00 годину 09.08.2010 року в Державному підприємстві «Моська аварійно-рятувальна служба»Міністерства транспорту та зв'язку України Код ЄДРПОУ 01125643 від 24.08.2010 року (форма Н-5),-

В С Т А Н О В И Л А :

ДП «Морська аварійно- рятувальна служба»звернулася до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Держгірпромнагляду України в Одеській області про визнання протиправним та скасуванні Акту про нещасний випадок, пов'язаного з виробництвом від 29.10.2010 року №08 (форма Н-1), визнання протиправними та скасування підпунктів 4.2.1,4.2.2,4.2.3,4.2.4,4.2.5 пункту 4.2, підпункт 4.3.1 пункту 4.3 Розділу «Причини нещасного випадку»та Розділ 6 «Висновок комісії»за виключенням встановлення факту знаходження ОСОБА_8 у стані алкогольного сп'яніння не борту судна «Сапфир»Акту спеціального розслідування нещасного випадку, який стався в період з 20-00 години 08.08.2010 року по 06-00 годину 09.08.2010 року в Державному підприємстві «Моська аварійно-рятувальна служба»Міністерства транспорту та зв'язку України Код ЄДРПОУ 01125643 від 24.08.2010 року (форма Н-5).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив вищезазначену постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання: ДП «Морська аварійно-рятувальна служба», ОСОБА_4 та відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м.Одеси -сповіщені згідно поштових повідомлень, представники до суду прибули та надали свої пояснення; Територіальне управління Держгірпромнагляду України в Одеській області та Комісія з розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком -сповіщені згідно поштових повідомлень (а.с. 186, 184), представники до суду не прибули та причини неявки суду не повідомили.

Колегія суддів порадившись на місці та заслухавши думку представників прибувших до суду, ухвалила слухати справу за відсутністю інших учасників процесу, сповіщених належним чином про час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає її без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції ухвалене рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, комісія з розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, призначена відповідно до наказу Територіального управління Держгірпромнагляду України в Одеській області від 10.08.2010 року №339, відповідно до п.2 Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою КМ України від 23.11.2006 року № 1640 та є регіональним та спеціальним органом з питань розслідування аварій та нещасних випадків, відповідно до п.п.7 п.4, п.7 Положення здійснюють створення спеціальної комісії з їх розслідування, провадять розслідування та складають за їх результатами акти з висновками про їх результати.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.08.2010 року на судні, що належить позивачу був знайдений труп 2-го механіка судна ОСОБА_8. 10.08.2010 року Територіальним управлінням Держгірпромнагляду в Одеській області, відповідно до положень п.42 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року №1112 (надалі - Порядок), був виданий наказ №339 (а.с.7-8), яким створена спеціальна комісія з розслідування цього нещасного випадку. 24.08.2010 року після проведення розслідування обставин нещасного випадку, комісією був складений акт спеціального розслідування нещасного випадку, який стався в період з 20-00 години 08.08.2010 року по 06-00 годину 09.08.2010 року в Державному підприємстві «Моська аварійно-рятувальна служба»Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.08.2010 року (форма Н-5 - а.с.15-24). Згідно висновків зазначених у п. 6 акту комісія вважала, що нещасний випадок із смертельним наслідком з працівником ОСОБА_8, пов'язаний з виробництвом, а тому по ньому необхідно скласти акт за формою Н-1.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з яких виходив останній задовольняючи позов та вважає за необхідне наголосити на наступному.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.10.2010 року за результатами проведеного розслідування комісією було прийняте рішення (протокол №5 - а.с.102-104), яким затверджені висновки щодо проведеного розслідування та на підставі п.14 Порядку прийнято рішення про складання за цим фактом акту за формою Н-1. 29.10.2010 року комісією був складений акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом № 08 (а.с.9-14), який був затверджений начальником Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області 29.10.2010 року. Відповідно до п.7 акту комісія встановила, що цей нещасний випадок пов'язаний з виробництвом та його причиною стали: незадовільне функціонування системи управління охороною праці та виконання робіт з відключеними системами вентиляції і кондиціювання повітря.

Апелянт в своїх доводах посилається на те, що працівнику було відведено достатньо часу на відпочинок після добової вахти, нещасний випадок стався не під час роботи, а під час відпочинку, оскільки на їх думку, знаходження в каюті підпадає під визначення вахтового містечка, визначеного п.18 Порядку, а системи вентиляції та кондиціювання не повинні були працювати з огляду на те, що згідно довідки Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів від 16.09.2010 року №384/к (а.с.39-40) температура повітря в акваторії порту Іллічівськ, напередодні нещасного випадку, у нічний час 09.08.2010 року, склала 23,8 градусів.

Колегія суддів критично відноститься до таких доводів апелянт, оскільки режим праці ОСОБА_8 у серпні 2010 року не відповідав законодавству з охорони праці, оскільки період між добовими вахтами був менший ніж 48 годин, на судні з вини роботодавця не працювали системи вентиляції та кондиціювання, що з урахуванням високих температур повітря, умови праці ОСОБА_8 відповідали III класу, 3-го ступеня, що могли викликати загострення хронічних хвороб та призвести до професійно обумовленого захворювання.

Cлід також додати, що причиною серцевої аритмії могло бути токсична дія фреону, який витікав з негерметичної системи охолодження рефустановки. Усі вказані фактори, згідно висновків спеціалістів та комісії, стали причиною нещасного випадку, який призвів до смерті ОСОБА_8

Відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про охорону праці»роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Проаналізувавши викладене, можливо дійти висновку, що апелянт зобов'язаний був забезпечити екіпажу судна «Сапфир»належні умови праці, враховуючи стан обладнання, комлектність екіпажу, природні та кліматичні умови.

Як вбачається з матеріалів справи, розслідуванням встановлено, що на судні «Сапфир»в літній період взагалі була в неробочому стані система кондиціювання, а система вентиляції працювала в мінімальному обсязі, оскільки керівництво вимагало не порушувати мінімальні ліміти енергопостачння, яке подавалося з берега на судно. В каютах екіпажу температура повітря складала від 36,0 до 40,0 градусів (а.с.17).

Зазначені вище обставини підтверджені поясненнями капітана судна ОСОБА_7 від 30.08.2010 року (а.с.107- 109), старшого помісника капітана судна ОСОБА_9 від 07.09.2010 року (а.с.112-115), головного механіка судна ОСОБА_10 від 30.08.2010 року (а.с.116-118), моториста судна ОСОБА_6 від 30.08.2010 року (а.с. 119-122).

Викладене вище сторонами не заперечувалось під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до п. 9 Положення про робочий час та час відпочинку працівників плавучого складу суден ДП «МАРС»встановленого нормативу часу відпочинку після добових вахт, працівник повинен відпочивати не менше ніж 48 годин ( а.с.42-44).

Як вбачається з матеріалів справи, в серпні 2010 року, згідно даних вахтового журналу судна № 249 ОСОБА_8 перебував на вахтах 01.08.2010 року з 00.00 годин до 08.00 години, 03.08.2010 року на добовій вахті з 00.00 годин до 24.00 години, 04.08.2010 року перебував на вахті з 00.00 годин до 08.00 години, 06.08.2010 року на добовій вахті з 00.00 годин до 24.00 години, 07.08.2010 року перебував на вахті з 00.00 годин до 08.00 годин. Таким чином, встановлений норматив відпочинку цього працівника адміністрацією ДП «МАРС»не дотримувався. Окрім того, ОСОБА_8 за вказівкою капітана судна залучався до роботи у період його відпочинку. Так, ОСОБА_8 07.08.2010 року з 08.00 години по 10.00 годину, після закінчення нічної зміни займався ремонтом компресора рефрижераторної установки та 08.08.2010 року з 09.00 години по 11.00 годину проводив ремонт компресора на верхній палубі у кормі судна.

Відповідно до висновків фахівців від 15.10.2010 року № 6 (а.с.95-101) режими праці та відпочинку на судні не відповідали фізіологічним потребам, температурний фактор міг негативно вплинути на стан здоров'я ОСОБА_8, умови праці могли призвести до розвитку професійно обумовлених захворювань, в тому числі серцево-судинної патології та алкогольне сп'яніння не могло бути основною причиною смерті ОСОБА_8

Колегія суддів проаналізувавши вищевикладене, погоджується з висновками комісії, зазначеними у протоколі № 5 від 29.10.2010 року щодо причин нещасного випадку та вважає, що такі висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджується належними доказами (а.с.102-104). Отже, час на відпочинок працівника не був забезпечений апелянтом, що підтверджується вищенаведеними фактами , які не були спростовані в ході офіційного з'ясування обставин справи.

Відповідно до пояснень членів екіпажу судна на борту судна «Сапфир»у серпні 2010 року не працювали системи вентиляції та кондиціювання, що є незабезпеченням належних умов праці з боку апелянта з урахуванням денної температури повітря в тіні в акваторії порту Іллічівськ в період з 01.08.2010 року по 09.08.2010 року. Згідно довідки Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів від 16.09.2010 року № 384/к температура у вказаний період становила від 32,0 градусів до 36,0 градусів (а.с.39-40).

Відповідно до п. 18 Порядку не визнаються нещасними випадками пов'язаними з виробництвом події, які сталися за місцем постійного проживання польових та вахтових селищ. Борт судна «Сапфир»є одночасно місцем роботи та проживання плавучого складу судна, що не підпадає під визначення вахтового містечка, як зазначають представники позивача.

Колегія суддів дослідивши доводи апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими, а відповідні посилання апелянта на те, що висновком не встановлено конкретної причини смерті -безпідставними, оскільки даний висновок надано компетентними особами та встановлено перелік причин які спричинили смерть та пов'язані із неналежним забезпеченням апелянтом умов праці та відповідної техніки безпеки.

Так, згідно акту спеціального розслідування нещасного випадку від 24.08.2010 року (а.с.15) комісія дійшла наступних висновків: захворювання серця у ОСОБА_8 - є кардіоміопатія та не могло розвинутись протягом року, таке захворювання розвивається протягом більш тривалого часу; психічна атмосфера на борту судна могла вплинути на стан здоров'я ОСОБА_8; згідно результатів атестації робочого місця ОСОБА_8

В.П., умови праці відповідали III класу, 3-го ступеню, тобто могли спричинити загострення хронічних захворювань та призвести до професійно обумовлених захворювань. Крім того, токсична дія випаровувань негерметичної системи охолодження рефустановки фреона могла викликати аритмію, що призводить до смерті; режими праці та відпочинку на судні: сутки вахти і два дні відпочинку, не відповідали фізіологічним вимогам; температурний фактор міг в сукупності з іншими шкідливими факторами призвести до негативних наслідків щодо стану здоров'я потерпілого.

Доводи апелянта із посиланнями на те, що потерпілий знаходився у стані алкогольного сп'яніння критично сприймаються колегією суддів, оскільки відповідно до п. 8 висновків акту спеціального розслідування нещасного випадку від 24.08.2010 року (а.с.19) алкогольне сп'яніння не могло бути основною причиною смерті потерпілого, а лише в сукупності із шкідливими умовами могло призвести до нещасного випадку. При цьому слід зазначити, що стан сп'яніння працівника не спростовує вини апелянта у незабезпеченні належних умов труда на судні.

Доводи апелянта стосовно того, що комісія з розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком не може бути відповідачем по справі, оскільки не має адміністративної процесуальної правосуб'єктності, тобто не здатна мати процесуальні права та обов'язки не приймаються до уваги колегією суддів, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 40 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, яка на момент виникнення спірних правовідносин була чинною спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки із смертельними наслідками; групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я; випадки смерті працівників на підприємстві; випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків; нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держнаглядохоронпраці).

Згідно п. 42 вищезазначеного порядку Спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 43 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), що призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

Відповідно до п. 46 вищезазначеного порядку спеціальна комісія зобов'язана: обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого, якщо це можливо, опитати інших осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нього; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з'ясувати обставини і причини нещасного випадку; визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; зустрітися з потерпілими або членами їх сімей чи особами, які представляють їх інтереси, з метою розгляду питань щодо розв'язання соціальних проблем, які виникли внаслідок нещасного випадку, внесення пропозицій щодо їх розв'язання відповідним органам, а також дати потерпілим (членам їх сімей, особам, які представляють інтереси потерпілих) роз'яснення щодо їх прав у зв'язку з настанням нещасного випадку.

Згідно п. 55 порядку Спеціальне розслідування випадку смерті працівника на підприємстві проводиться з урахуванням вимог пунктів 15 і 17 цього Порядку. Матеріали спеціального розслідування випадку смерті працівника на підприємстві повинні містити: копію наказу органу Держнаглядохоронпраці або Держатомрегулювання про призначення комісії із спеціального розслідування цього випадку; римірник акта форми Н-5; примірник акта форми Н-1 (або форми НПВ) стосовно потерпілого, примірник карти форми П-5 стосовно потерпілого у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом; протокол огляду місця, де стався такий випадок, за встановленою формою; медичний висновок про причини смерті, а також про стан алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння; інші документи залежно від обставин і причин цього випадку. Тобто саме ця комісія здійснює спеціальне розслідування нещасного випадку.

Також колегія суддів не приймає доводи апелянта із посиланнями на те, що смерть працівника сталася під час відпочинку у каюті, оскільки перелічені вище негативні фактори щодо неналежного стану судна та відповідних умов, підтверджені належними доказами та встановлені під час з'ясування обставин справи, - впливали на стан здоров'я ОСОБА_8 в сукупності та діяли на нього під час знаходження на робочому місці при виконанні службових обов'язків. Отже, зазначені обставини призвели до смерті працівника та цей нещасний випадок неможливо кваліфікувати як такий, що не пов'язаний з виробництвом.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 4 ст. 70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування; Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, апелянтом не надано належних доказів у підтвердження тих обставин, на які він посилається в обгрунтування заявлених вимог.

Оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба»до Територіального управління Держгірпромнагляду України в Одеській області, Комісії з розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, призначена відповідно до наказу Територіального управління Держгірпромнагляду України в Одеській області від 10.08.2010 року №339, треті особи: ОСОБА_4 та Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м.Одеси,- про визнання протиправним та скасування Акту про нещасний випадок, пов'язаного з виробництвом від

29.10.2010 року №08 (форма Н-1), визнання протиправними та скасування підпунктів 4.2.1,4.2.2,4.2.3,4.2.4,4.2.5 пункту 4.2, підпункт 4.3.1 пункту 4.3 Розділу «Причини нещасного випадку»та Розділ 6 «Висновок комісії»за виключенням встановлення факту знаходження ОСОБА_8 у стані алкогольного сп'яніння не борту судна «Сапфир»Акту спеціального розслідування нещасного випадку, який стався в період з 20-00 години 08.08.2010 року по 06-00 годину 09.08.2010 року в Державному підприємстві «Моська аварійно-рятувальна служба»Міністерства транспорту та зв'язку України Код ЄДРПОУ 01125643 від 24.08.2010 року (форма Н-5) -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: / М.П. Коваль/

Суддя: / В.О. Потапчук/

Суддя: / Т.М. Танасогло/

Повний текст ухвали апеляційного суду виготовлено 27.04.2012 року