Рішення № 24023169, 15.05.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.05.12 р. Справа № 5006/14/79пд/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон», ЄДРПОУ 25096372,

м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл»,

ЄДРПОУ 22015203, м.Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Приватного акціонерного товариства «Керамет», ЄДРПОУ 13508852, м.Донецьк

про визнання договорів недійсними

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2-по дов.

від відповідача: ОСОБА_3-по дов.

від третьої особи: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 26.04. по 15.05.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл», м.Донецьк, про визнання недійсними договору №КМУ-08/28 від 01.01.2008р., договору №КМУ-08/63 від 01.01.2008р., застосування наслідків недійсності правочину до вищезазначених договорів, а саме: зобов'язати сторін договорів повернути все отримане ними за договорами в порядку, передбаченому ст.216 Цивільного кодексу України.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на підписання відповідачем та третьою особою оспорюваних правочинів без мети створення реальних правових наслідків, неузгодженість сторонами всіх істотних умов цих правочинів, відсутність у відповідача ліцензії із заготівлі, переробки брухту кольорових металів за адресою провадження діяльності.

Відповідач надав відзив на позовну заяву без номера та дати, що надійшов на адресу суду 18.04.2012р., в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на вчинення сторонами дій, направлених на виконання оспорюваних правочинів, повну відповідність останніх вимогам закону.

Ухвалою від 18.04.2012р. до участі у справі згідно із ст.27 Господарського процесуального кодексу України залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Приватне акціонерне товариство «Керамет».

Згідно з поясненнями третьої особи від 26.04.2012р., сторонами виконувалися зобов'язання за договорами №КМУ-08/28 від 01.01.2008р., №КМУ-08/63 від 01.01.2008р., а підстави для визнання недійсними вказаних договорів відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та третьої особи, господарський суд встановив:

Виходячи зі змісту позовної заяви, 01.01.2008р. між ТОВ «Інтеграл» та ЗАТ «Керамет» був підписаний договір №КМУ-08/28, згідно з умовами якого ТОВ «Інтеграл» (постачальник) зобов'язалося поставити, а ЗАТ «Керамет» (покупець) - прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, лом та відходи чорних металів у відповідності з технічними вимогами, вказаними в договорі, відповідно до специфікацій та додатків.

Згідно умов п.3.2 договору, поставка здійснюється залізничним транспортом на умовах FCA «ст.відправлення» (в редакції «ІНКОТЕРМС-2000»), постачальник забезпечує доставку товару залізничними вагонами в пункт призначння.

Пункт 3.3 договору №КМУ-08/28 передбачає, що поставку може бути здійснено також автомобільним транспортом на умовах СРТ «склад вантажоотримувача» (в редакції «ІНКОТЕРМС-2000»), при цьому всі витрати з доставки несе постачальник.

Відповідно до приписів пунктів 5.1, 5.2 договору №КМУ-08/28 від 01.01.2008р. розрахунки за вказаним договором здійснюються в національній валюті України на підставі фактично поставленого товару шляхом перерахування на протязі 5-ти банківських днів грошових коштів на п/р постачальника. За домовленістю сторін покупець може проводить повну або часткову предоплату товару.

20.05.2008р. сторонами було підписано додаткову угоду до договору №КМУ-08/28 від 01.01.2008р., відповідно до якої внесено зміни до пункту 3.2 договору, згідно з якими при поставці товару залізничним транспортом поставка проводиться на умовах FCA «ст.відправлення», згідно до правил ІНКОТЕРМС-2000, при цьому постачальник зобов'язується за плату, за дорученням та за рахунок покупця забезпечити доставку товару залізничним транспортом в пункт призначення. При поставці товару на умовах СРТ (склад покупця, м.Дніпродзержинськ, склади вантажоотримувача) витрати, пов'язані з доставкою товару в пункт призначення входять у вартість товару.

Крім цього, як вказує позивач, 01.01.2008р. між ТОВ «Інтеграл» та ЗАТ «Керамет» також був підписаний договір №КМУ-08/63, згідно з умовами якого ТОВ «Інтеграл» (постачальник) зобов'язалося поставити, а ЗАТ «Керамет» (покупець) - прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, лом та відходи чорних металів у відповідності з технічними вимогами, вказаними в договорі, відповідно до специфікацій та додатків.

Відповідно п.3 договору «Умови поставки» постачальник поставляє товар залізничиними вагонами та автомобільним транспортом на умовах, викладених в договорі. При поставці товару залізничним транспортом поставка проводиться на умовах FCA (цехи та склади вантажоотримувача), відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2000. Постачальник зобов'язується за рахунок покупця здійснити поставку товару залізничним транспортом в пункт призначення. При поставці товару автотранспортом поставка здійснюється на умовах СРТ (цехи та склади вантажоотримувача). Всі витрати по доставці несе постачальник.

Як вказує позивач у позові, відповідачем фактично за договорами №КМУ-08/28 від 01.01.2008р., №КМУ-08/63 від 01.01.2008р. не здійснювалося операцій з відвантаження товару на адресу третьої особи. Як наслідок, за твердженням позивача, незважаючи на здійснену оплату, укладання таких договорів не відповідає вимогам чинного законодавства (зокрема, п.1, п.5 ст.203 Цивільного кодексу України), а отже має ознаки фіктивності.

При цьому, за думкою позивача, сторонами також не було чітко визначено предмети вказаних договорів.

Крім цього, у відповідача відсутня ліцензія із заготівлі, переробки брухту кольорових металів за адресою провадження діяльності.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл», м.Донецьк про визнання недійсними договору №КМУ-08/28 від 01.01.2008р., договору №КМУ-08/63 від 01.01.2008р., застосування наслідків недійсності правочину до вищезазначених договорів, а саме: зобов'язати сторін договорів повернути все отримане ними за договорами в порядку, передбаченому ст.216 Цивільного кодексу України.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов без номера та дати, що надійшов на адресу суду 18.04.2012р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 та п.2 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України визначають, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Як встановлено судом, позивач як учасник Приватного акціонерного товариства «Керамет» звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтеграл", м.Донецьк про визнання недійсними договору №КМУ-08/28 від 01.01.2008р., договору №КМУ-08/63 від 01.01.2008р.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, при зверненні до суду з позовом про визнання недійсними договорів №КМУ-08/28 від 01.01.2008р., №КМУ-08/63 від 01.01.2008р. позивачем має бути доведено, яким чином ці договори впливають на його права та обов'язки.

Як встановлено судом, позивач не є стороною і учасником спірних договорів №КМУ-08/28 від 01.01.2008р., №КМУ-08/63 від 01.01.2008р.

За змістом постанови пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" учасники господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших учасників господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших учасників товариства.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

У рішенні Конституційного Суду України N18-рп/2004 від 1 грудня 2004 року у справі N1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначено, що "акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом".

Отже, суд у вирішенні спорів за позовами учасників про захист прав товариства, в тому числі про визнання недійсними угод, укладених товариством, досліджує, чи уповноважений учасник на представництво інтересів товариства. Відсутність такого уповноваження може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Як встановлено судом, відповідних повноважень на представництво інтересів Приватного акціонерного товариства «Керамет» шляхом заявлення вимог про визнання недійсними договорів №КМУ-08/28 від 01.01.2008р., №КМУ-08/63 від 01.01.2008р. позивачу не надано.

Зокрема, розділом 4 статуту Приватного акціонерного товариства «Керамет» визначено права та обов'язки акціонерів товариства. Пунктом 4.4.1 статуту передбачено право позивача брати участь в управлінні товариством шляхом участі в загальних зборах акціонерів, обрання до органів управління та контролю товариства. Згідно з п.4.4.4 статуту позивач має право на отримання інформації про діяльність товариства тощо.

Тобто, статутом товариства не передбачене право акціонера товариства представляти його інтереси та захищати права у суді.

При цьому, Приватне акціонерне товариство «Керамет», акціонерном якого є позивач, може самостійно захищати свої права та інтереси.

Так, згідно з розділом 3 статуту Приватного акціонерного товариства «Керамет» останнє є самостійним суб'єктом господарювання, є юридичною особою з моменту його державної реєстрації, яке не відповідає за зобов'язаннями акціонерів. Товариство має право вступати у господарські і цивільно-правові відносини з будь-якими підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, а також з окремими громадянами як на території України, так і поза її межами.

Крім цього, відповідно до положень ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За правилами ст.215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, передбачених ст.203 Цивільного кодексу України, є підставою для недійсності правочину. Тобто, такий правочин може бути визнаний судом недійсним на підставах, встановлених законом, в разі заперечення його дійсності однією із сторін або іншою заінтересованого особою.

Зважаючи на положення ст.216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Застосування способу реституції, повернення сторін у попередній стан при визнанні недійсною угоди є визначальним для відновлення порушеного права такого способу захисту як визнання правочину недійсним.

За висновками суду, в разі визнання спірних договорів недійсними та застосування наслідків недійсності передбачених цивільним законом, останні будуть стосуватися виключно відповідача та третьої особи.

Одночасно, позивач як був, так й залишиться акціонером Приватного акціонерного товариства «Керамет», його майновий статус та правове положення ніяким чином не зміниться.

За таких обставин, недоведеність позивачем факту порушення його прав підписанням відповідачем та третьою особою спірних договорів є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання договору №КМУ-08/28 від 01.01.2008р., договору №КМУ-08/63 від 01.01.2008р. недійсними.

Враховуючи висновки суду щодо неправомірності позовних вимог про визнання недійсними договорів №КМУ-08/28 від 01.01.2008р., №КМУ-08/63 від 01.01.2008р., позов в частині вимог про застосування наслідків недійсності правочину до вищезазначених договорів, а саме: зобов'язати сторін договорів повернути все отримане ними за договорами в порядку, передбаченому ст. 216 Цивільного кодексу України, також підлягає залишенню без задоволення.

Судовий збір підлягає віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл», м.Донецьк про визнання недійсними договорів №КМУ-08/28 від 01.01.2008р., №КМУ-08/63 від 01.01.2008р. недійсним; застосування наслідків недійсності правочину до вищезазначених договорів, а саме: зобов'язати сторін договорів повернути все отримане ними за договорами в порядку, передбаченому ст.216 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні 15.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 15.05.2012р.

Суддя Левшина Г.В.