Ухвала суду № 24017430, 01.12.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2011 р.справа № 2а-626/10

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Руденко М.А.

за участю секретаря судового засідання: Федорової Т.С.

за участю позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до директора Нікопольського міськрайонного центру зайнятості про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

У січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до директора Нікопольського міськрайонного центру зайнятості, згідно якого просив суд визнати протиправним рішення Нікопольського міськрайонного центру зайнятості про відмову постановлення його на облік як безробітного з 13 червня 2006 року та стягнути з центру зайнятості 58905.00 грн., які ним не одержані з вини відповідача у зв'язку з не постановленням його на облік. Як безробітного. ( а.с.1-3)

Відповідач проти позову заперечував як по суті заявлених вимог, так із підстав пропуску строку звернення до суду ( а.с.47).

Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням наданих уточнень до апеляційної скарги, просив скасувати постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2010 року та прийняти нову постанову про задоволення його вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Вважає, що суд не врахував його пояснення про те, що не з його вини він, відповідно до записів у трудовій книжці, з 21.02 2006 року і до цього часу не звільнений з посади голови дільничної виборчої комісії. Відповідач також не дослухався до його тверджень , не вивчив записи у трудовій книжці та договорі про надання послуг, дія якого закінчується 11.04.2006 року, а тому він вважається з цього часу безробітним та має право на отримання допомоги.

У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити. При цьому не заперечував, що він значиться зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі як фізична особа-підприємець, а відповідно до запису у трудовій книжці значиться прийнятим на посаду голови дільничної виборчої комісії № 19 з 21.02.2006 року та не звільненим по цей час.

Директор Нікопольського міськрайонного центру зайнятості , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, клопотань про перенесення розгляду справи не надавав.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та Окружною виборчою комісією територіального виборчого округу № 34 21.02.2006 року був укладений договір про надання послуг дільничній виборчій комісії виборчій дільниці № 19 територіального виборчого округу № 37, пов'язаних з підготовкою та проведенням виборів Президента ( а.с.6)

Згідно запису № 26 у трудовій книжці ОСОБА_1 значиться прийнятим на посаду голови дільничної виборчої комісії № 19 ТВО № 34 згідно ч.6 ст.36 Закону України «Про вибори народних депутатів України» з 21 лютого 2006 року. Запис в трудову книжку внесено на підставі постанови ТВО № 34 від 21.02.2006 року, секретарем ОВК-34 Корнієнко В.О. та засвідчено печаткою . Запис про звільнення позивача в трудовій книжці відсутній (а.с.17. На руках у позивача мається посвідчення голови дільничної виборчої комісії № 19 (а.с.74) та печатка даної виборчої дільниці, що позивачем не заперечується.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач з 05.06.2008 року зареєстрований як фізична особа-підприємець(а.с.46).

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за вищевказаних обставин та відповідно до положень п.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року, позивач належать до зайнятого населення , а тому дії відповідача щодо відмови у постановленні позивача на облік як безробітного є правомірними. Крім того, позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин, а тому із цих підстав у задоволенні позову слід відмовити, оскільки на цьому наполягає відповідач.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних ; організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб; б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство»; в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях;

Згідно відомостей з трудової книжки позивач з лютого 2006 року і до теперішнього часу значиться прийнятим на посаду голови дільничної виборчої комісії № 19 ТВО № 34, а запис про його звільнення відсутній, що не заперечується позивачем. Як пояснював ОСОБА_1, він звертався урізні інстанції та до суду щодо звільнення його з даної посади та внесення відповідного запису у трудову книжку, оскільки відсутність запису про звільнення порушує його права.

Про це він зазначав і у своїй заяві на ім'я начальника міськрайонного центру зайнятості від 13.06.2006 року, де прямо зазначав, що до цього часу не звільнений, має круглу печатку та документацію і не може стати на облік до міського центру зайнятості як безробітній.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у серпні 2006 року у постановленні ОСОБА_1 на облік як безробітного є правомірними та такими, що узгоджуються з ч.2 ст.19 Конституції України, що є підставою для відмови у задоволенні вимог позивача у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України в редакції. чинній на час виникнення спірних правовідносин, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 неодноразово у судовому засіданні підтверджував той факт, що про порушення своїх прав щодо відмови у постановленні на облік, як безробітного він дізнався з листа відповідача іще у 2007 році, що звернення позивача з позовом до суду мало місце у січні 2010 року, що відповідач наполягав на застосуванні положень ч.1 ст.100 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог також із підстав пропуску строку звернення до суду.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він у 2007 році звертався до суду в порядку цивільного судочинства з заявою до ЦВК про сплату йому у повному обсязі заробітної плати, де зазначав про порушення Інструкції про порядок ведення трудових книжок та просив ЦВК зробити відмітку в його трудовій книжці про звільнення з посади голови виборчої комісії дільниці № 19 та прийняти від нього печатку виборчої комісії, на думку колегії суддів не може слугувати доказом своєчасного звернення до суду з вищевказаним позовом в порядку адміністративного судочинства, саме щодо оскарження дій Нікопольського міськрайонного центру зайнятості.

За таких обставин, з урахуванням доводів апеляційної скарги, підстави для скасування або зміни судового рішення відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205,206 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2010 року -залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 12 грудня 2011 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: М.А. Руденко