Постанова № 24017388, 27.10.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2011 р. справа № 1170/2а-2077/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Руденко М.А.

при секретарі судового засідання: Сколишева О.О.

за участю : представника позивача - ОСОБА_1 довіреність від 01.01.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровська

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Н»

у справі № 1170\2а-2077\11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт -Н»

до Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості

про скасування рішення,-

встановив:

У травні 2011 року ТОВ «Агроконтракт -Н» звернулося до суду з позовом до Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості, в якому, з урахуванням уточнених вимог ( а.с.26-28), просило скасувати рішення про застосування штрафу за порушення законодавства про зайнятість населення від 29.03.2011р. за № 1115-06/31095141 та від 25.05.2011р. за № 1115-09/31095141.

Відповідач проти позову заперечував ( а.с. 34)

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт -Н»було відмовлено.

Постанова суду вмотивована тим, що прийняті відповідачем Рішення від 29.03.2011р. за № 1115-06/31095141 та від 25.05.2011р. за № 1115-09/31095141 є правомірними і відповідають положенням ч.3 ст.2 КАС України, а факт роботи у позивача громадянина Республіки Казахстан ОСОБА_4 без отримання дозволу на працевлаштування на час проведення перевірки 01 лютого 2011 року встановлено, що свідчить про порушення ТОВ «Агроконтракт -Н»ч.2 ст.8 Закону України «Про зайнятість населення».

Не погодившись з рішення суду першої інстанції, ТОВ «Агроконтракт -Н»звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року скасувати та винести нову постанову про задоволення їх позовних вимог повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказали на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права. Зазначали про те, що суд не прийняв до уваги що згідно міжнародного Договору між Україною та Казахстаном, ратифікованого Постановою Верховної ради № 1254 від 25.06.1991 кожна із сторін гарантує громадянам іншої сторони, які проживають на її території, рівні зі своїми громадянами права і свободи відповідно до діючого законодавства сторін та їх однаковий правовий захист. Оскільки ОСОБА_4 фактично з 2001 року постійно проживає на України, взятий на облік в органах ДПІ як платник податку, має ідентифікаційний код, то його працевлаштування у ТОВ «Агроконтракт -Н» проведено без порушень закону. Крім того, апелянт зазначав про безпідставне посилання суду на постанову Кабінету Міністрів України від 01.11.1999р за № 2028 та п.2 Порядку оформлення іноземцями та особами без громадянства дозволу на працевлаштування в України, затвердженого постанову Кабінету Міністрів України від 01.11.1999р за № 2028, оскільки у травні 2009 року вони втратили чинність. Також позивач посилався на порушення судом положень ст.. 250 ГК України, тобто, на порушення відповідачем строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості надала заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких просила залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду -без змін, оскільки воно є законним та обґрунтованим.

У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт -Н»вимоги апеляційної скарги підтримав, за виключенням посилання на порушення судом норм процесуального права щодо обмеження часу представника Товариства у судових дебатах, та просив її задовольнити. Звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що до лютого 2010 року відповідачем неодноразово проводилась перевірка Товариства і ніяких порушень Закону щодо зайнятості населення встановлено не було, для підтвердження цього надав до суду Акти перевірок за 2009 рік. Також зазначав, що у лютому 2010 року перевірка на підприємстві була одна, Акт за її результати складався один - № 16 від 01.02.2011 року, відповідно до якого встановлено, на думку відповідача, порушення порядку працевлаштування ОСОБА_4 за 2004-2005, 2007-2008 роки та з 10 березня 2010 року, однак відповідач безпідставно склав два Рішення про застосування штрафу, причому різними датами -за порушення з 10.03.2010 року від 29.03.2011р. за № 1115-06/31095141, а за порушення у 2004-2005, 2007-2008 роках -аж 25 травня 2011 року, що є безпідставним і недопустимим.

Представник Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до суду не з'явився , клопотань про перенесення розгляду справи до суду не надавав.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та сторонами визнано, що за результатами проведеної 01.02.2010 року Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості перевірки ТОВ «Агроконтракт -Н» на предмет дотримання законодавства України про зайнятість населення, виявлено, що у періоди з 26 травня 2004 року по 04 січня 2005 року; з 02 січня 2007 року по 08 лютого 2008 року:, та з 10 березня 2010 року громадянин Республіки Казахстан ОСОБА_4 працював на умовах трудового договору на даному підприємстві без отримання дозволу на працевлаштування від державної служби зайнятості, про що було складено Акт контрольного заходу від 01.02.2011 за № 16.

На підставі вказаного Акту Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості було складено два Рішення:

від 29.03.2011 року про застосування штрафу за порушення законодавства про зайнятість населення за № 1115-06/31095141, відповідно до якого за порушення позивачем ч.2 ст.8 Закону України «Про зайнятість населення»та п.2 Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2009 № 322 на ТОВ «Агроконтракт -Н» накладено штраф у сумі 18820 грн. ( працевлаштування ОСОБА_4 без дозволу за період з 10 березня 2010 року) ( а.с.8)

від 25.05.2011р. за № 1115-09/31095141 про застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення , відповідно до якого за порушення ст.. 8 Закону України «Про зайнятість населення»та п.2 Порядку оформлення іноземцями та особами без громадянства дозволу на працевлаштування в України, затвердженого постанову Кабінету Міністрів України від 01.11.1999р за № 2028 застосована економічна санкція на загальну суму 1700 грн. ( використання праці ОСОБА_4 у періоди з 26 травня 2004 року по 04 січня 2005 року; з 02 січня 2007 року по 08 лютого 2008 року) ( а.с.29)

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Агроконтракт -Н», суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що прийняті відповідачем обидва Рішення узгоджуються з положеннями ч.3 ст.2 КАС України.

Також суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідають положенням ч.2 та 4 ст.8 Закону України «Про зайнятість населення», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та що позивачем допущено порушення п.2 Порядку оформлення іноземцями та особами без громадянства дозволу на працевлаштування в України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999р за № 2028, відповідно до якого дозвіл на працевлаштування оформляється іноземцю або особі без громадянства (далі - іноземець), який має намір займатися в Україні трудовою діяльністю, за умови, якщо в країні (регіоні) відсутні працівники, які спроможні виконувати цей вид роботи, або є достатні обгрунтування доцільності використання праці іноземних фахівців, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, а тому підстав для скасування кожного із Рішень не встановлено.

Колегія суддів не у повній мірі погоджується з таким висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України , основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 3 статі 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень , дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Частиною 2 статті 8 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Сторонами не заперечується, що ОСОБА_4, будучи громадянином Республіки Казахстан, з 2001 року проживає на Україні, і з цього часу у періоди з 26 травня 2004 року по 04 січня 2005 року; з 02 січня 2007 року по 08 лютого 2008 року:, та з 10 березня 2010 року був працевлаштований відповідачем, однак без належно оформленого дозволу на працевлаштування. Вказані обставини встановлені при перевірці Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості ТОВ «Агроконтракт -Н»01 лютого 2011 року та оформлені відповідним Актом за № 16.

За таких обставин застосування штрафу до роботодавця - ТОВ «Агроконтракт -Н»у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, що складає 18820 грн. є правомірним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для скасування Рішення про застосування штрафу за порушення законодавства про зайнятість населення від 29.03.2011р. за № 1115-06/31095141.

Посилання апелянта на те, що в даному випадку не враховані положення міжнародного Договору між Україною та Казахстаном, ратифікованого Постановою Верховної ради № 1254 від 25.06.1991 та те, що ОСОБА_4, хоча і є громадянином Республіки Казахстан, але він з 2001 року проживає на Україні та з 2005 року взятий на облік ДПІ, як платник податків, визнаються колегією суддів безпідставними, оскільки , відповідно до положень ст.. 3 вказаного Договору іноземцям гарантуються права і свободи відповідно до діючого законодавства Сторін. А діюче законодавство України га час встановлення порушення -це частини друга та четверта статті 8 Закону України «Про зайнятість населення», згідно яких роботодавці мають право на використання праці іноземців на умовах трудового договору лише за наявності виданого службою зайнятості відповідного дозволу, а використання праці іноземця без такого дозволу дає право службі зайнятості стягувати з роботодавця штраф за кожну особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

В той же час, враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи, має місце лише одне фіксування Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості допущеного позивачем порушення Закону України «Про зайнятість населення», яке оформлене одним Актом № 16 від 01.02.2011 року, то і притягнення до відповідальності, а саме - накладення штрафу за дане порушення має бути одне, що і зроблено відповідачем 29.03.2011 року.

За таких обставин винесення іще другого Рішення від 25.05.2011 за № 1115-09/31095141 про застосування економічних санкцій , на підставі одного і того ж Акту перевірки, за те ж саме порушення законодавства про зайнятість населення відповідно до ст.. 8 Закону України «Про зайнятість населення»є безпідставним та таким, що протирічить положенням статті 2 КАС України. А тому вимоги ТОВ «Агроконтракт -Н»у цій частині підлягають задоволенню, а вказане Рішення відповідача від 25.05.2011 за № 1115-09/31095141 - скасуванню.

Посилання Інспекції у запереченнях на апеляційну скаргу на те, що при прийнятті оскаржуваного Рішення від 25.05.2011, за наявності уже прийнятого Рішення від 29.03.2011 року про застосування штрафу за порушення законодавства про зайнятість населення, передбаченого ст.8 Закону України «Про зайнятість населення»у редакції, діючій на час виявлення правопорушення, вони правомірно іще раз притягнули до відповідальності теж саме підприємство за те ж саме порушення законодавства про зайнятість населення, розділивши виявлене у лютому 2011 року порушення на два різні періоди ( до змін у розмірі штрафу, передбаченого ст..8 Закону України «Про зайнятість населення»та посилались при цьому на уже не діючі положення ст..8 Закону України «Про зайнятість населення», визнаються колегією суддів не обгрунтованими та такими, що протирічать загальним засадам судочинства.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті 21.07.2011 року судом першої інстанції рішення щодо відмови у задоволенні вимог позивача про скасування Рішення від 25.05.2011р. за № 1115-09/31095141 про застосування економічних санкцій допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення в цій частині та прийняття нової постанови про задоволення цієї частини вимог.

В іншій частині постанова суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.205, 207 КАС України суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт -Н»-задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування Рішення Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості від 25.05.2011 за № 1115-09/31095141 про застосування економічних санкцій -задовольнити та прийняти нову постанову в цій частині.

Рішення Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості від 25.05.2011 за № 1115-09/31095141 про застосування економічних санкцій - скасувати.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування Рішення Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості від 29.03.2011 року за № 1115-06/31095141 про застосування штрафу за порушення законодавства про зайнятість населення - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Повний текст постанови складено 31 жовтня 2011 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: М.А. Руденко