Ухвала суду № 23993731, 26.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

26 квітня 2012 року № 2а-5708/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києвадо Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм»про стягнення податкового боргу

В С Т А Н О В И В:

24 квітня 2012 року ДПІ у Печерському районі міста Києва звернулась до суду з позовом до ТОВ «Тайм»про стягнення податкового боргу у розмірі 556 813,59 грн.

Згідно з п.п.3, 6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви зясовує, крім іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 4 частини 1 статті 1832 КАС України передбачено, що суд розглядає в порядку скороченого провадження справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях субєкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. За змістом частин 4, 5, 1 статті 99 КАС України цей строк складає один місяць з моменту, коли особа отримала відповідне рішення субєкта владних повноважень, на підставі якого з нього можуть бути стягнуті кошти.

Пунктом 7 частини 3 статті 108 КАС України передбачено, що суд повертає позовну заяву позивачу, якщо позовну заяву із вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення субєкта владних повноважень, подано субєктом владних повноважень до закінчення строку, передбаченого статтею 99 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч.2 ст.69, ч.4 ст.79, п.6 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

Як зазначає позивач, податковий борг виник у звязку з несплатою відповідачем податкових зобовязань, сума яких розрахована відповідно до вимог ст.54 Податкового кодексу України, що набрав чинності 01.01.2011 року, а отже процедура формування та надіслання податкових повідомлень та вимог, з отриманням яких повязується виникнення у позивача права на стягнення податкового боргу та, відповідно, звернення до суду (в контексті положень п.7 ч. 3 ст.108 КАС України), регламентується положеннями законодавства в редакції на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно із визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 985, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1440/18735 затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (надалі Порядок № 985).

Згідно п.3.7 Порядку № 985 податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (п.3.10 Порядку № 985).

Таким чином, належним доказом на підтвердження узгодження податкового зобовязання, визначеного контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішеннях №0009/1750 та №0000972360 від 30.06.2011 року є поштове повідомлення про вручення рекомендованого відправлення з відміткою поштового відділення. Таких доказів позивачем не надано, що унеможливлює вирішення питання щодо узгодження зобовязань, визначених в наведених податкових повідомленнях-рішеннях.

Крім того, до позовних матеріалів не додано належної копії податкового повідомлення-рішення №0000972360 від 30.06.2011 року, яким визначено податкове зобовязання, несплата якого визначена позивачем як одна із підстав для звернення до суду із даним позовом.

Також, згідно з п. п. 2, 3 ч. 1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви зясовує, зокрема, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст.106 КАС України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються імя представника, його поштова адреса, а також номер засобу звязку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Згідно з ч. 3 ст. 56 КАС України представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 КАС України довіреності від імені органу, підприємства, установи організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів представник позивача не надав до суду належним чином засвідченої копії довіреності на представництво інтересів ДПІ в Голосіївському районі м. Києва.

Крім того позивачем не надано належних копій актів перевірки №235/17-508/23532297 від 09.06.2011 року та №291/1-23-60-23532297 від 10.06.2011 року, а витяги з них не дають суду можливість розцінювати їх як належні і допустимі докази.

Враховуючи, що дана категорія спору відповідно до процесуальних норм розглядається судом без проведення судового засідання та виклику сторін, письмові докази на підтвердження доводів викладених в позовній заяві повинні надаватись позивачем в оригіналах або належним чином завірених копіях.

Відсутність наведених доказів створює перешкоди для вирішення питання щодо дотримання позивачем порядку звернення до суду у строк визначений законодавством, а також щодо відкриття скороченого провадження відповідно до вимог ст.1832 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки з матеріалів позовної заяви не вбачається, чи подано адміністративний позов після закінчення строку на оскарження рішення субєкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Виявлені недоліки необхідно усунути у встановлений судом строк шляхом подання до суду належних копій податкового повідомлення-рішення №0000972360 від 30.06.2011 року та актів перевірки №235/17-508/23532297 від 09.06.2011 року, №291/1-23-60-23532297 від 10.06.2011 року; належним чином засвідчену довіреність на представництво інтересів ДПІ в Голосіївському районі м. Києва; належних доказів направлення/вручення податкових повідомлень-рішень №0009/1750 та №0000972360 від 30.06.2011 року; належним чином завірені копії документів, що додані до матеріалів справи.

З огляду на зазначене та керуючись ст.ст.105, 106, ч.1 ст.108, ст.ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська