Постанова № 23993479, 11.05.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/1244/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2012 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Ткаченко О.Є.,

за участю секретаря Серкіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинтепломережі» до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

03.04.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніжинтепломережі» (далі ТОВ «Ніжинтепломережі») звернулось до суду з адміністративним позовом до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції (далі Ніжинська ОДПІ) та просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ніжинської ОДПІ від 20.03.2012 року № 0000022200, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 462,46 грн., та від 20.03.2012 року № 0000032200, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 11691654,00 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ТОВ «Ніжинтепломережі» мало господарські взаємовідносини з контрагентами КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства», НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Чернігівгаз». Вказані субєкти господарювання є платниками податку на додану вартість. На кожну поставлену партію товару виписувалась податкова накладна та акти приймання-передачі наданих послуг. Загальна величина витрат ТОВ «Ніжинтепломережі» по зобовязаннях з КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства», НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Чернігівгаз» відображена в податковому обліку позивача та підтверджена первинними документами. Всі операції по договорам належним чином відображені в бухгалтерському обліку товариства. Сторони договорів вчинили всі необхідні дії на їх виконання та виконали всі умови, що передбачені договорами. Таким чином, правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки послуги були надані, їх оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі. Також в декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року ТОВ «Ніжинтепломережі» задекларувало суму відємного значення обєкту оподаткування попереднього звітного податкового періоду в сумі 13366350,00 грн. Позивач наголошує на тому, що дії Ніжинської ОДПІ щодо зменшення відємного значення обєкта оподаткування є незаконним, оскільки порядок обліку відємного значення обєкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів здійснювався відповідно до ст. 6 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 року № 334. У 2011 році сума відємного значення, яка виникла у 2009 та 2010 роках, підлягає включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств. Позивач вказує на те, що розрахунок обєкта оподаткування за наслідками 2, 2-3, 2-4 кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за 1 квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення. Відємне значення визначається з урахуванням збитків попередніх періодів, які є витратами звітного періоду, та не визначається окремо від них. За таких обставин позивач вважає податкові повідомлення-рішення від 20.03.2012 року № 0000022200, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 462,46 грн., та від 20.03.2012 року № 0000032200, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 11691654,00 грн., протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що Ніжинською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Ніжинтепломережі» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 05.03.2012 року № 5/23-32750668. Перевіркою показників, відображених у рядку 06.6 «Відємне значення попереднього звітного періоду (відємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або відємне значення обєкта оподаткування за 1 квартал 2011 року)», за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року в сумі - 13366350,00 грн. встановлено, що на формування цього показника мали вплив відображення відємного значення обєкта оподаткування за 2010 рік та 1 квартал 2011 року. Проведеною перевіркою відображеного показника за 2 - 4 квартал 2011 року в сумі 13366350,00 грн. встановлено завищення задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 06.6 «Відємне значення попереднього звітного періоду (відємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або відємне значення обєкта оподаткування за 1 квартал 2011 року)» у сумі 10236646,00 грн. Проведеною перевіркою декларації з податку на прибуток ТОВ «Ніжинтепломережі» за 2 - 4 квартал 2011 року встановлено, що задеклароване платником значення ряд. 06.6 складає 13366350 грн. Проведеною перевіркою декларації з податку на прибуток ТОВ «Ніжинтепломережі» за І квартал 2011 pоку, встановлено, що відємне значення обєкта оподаткування ТОВ «Ніжинтепломережі» за цей період з урахуванням відємного значення попереднього податкового року (ряд. 04.9) складає 18524099 грн., а без його урахування - 3129704 грн. Отже, ТОВ «Ніжинтепломережі» в порушення п. 3 підр. 4 p. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у декларації з податку на прибуток за 2 - 4 квартал 2011 року завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток на 10236646 грн. шляхом завищення на цю ж суму значення ряд. 06.6 декларації з податку на прибуток за 2 - 4 квартал 2011 pоку. ТОВ «Ніжинтепломережі» задекларовано за 2011 рік відємне значення обєкта оподаткування від усіх видів діяльності у сумі - 11691654,00 грн. Перевіркою повноти визначення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року встановлено завищення відємного значення обєкта оподаткування від усіх видів діяльності в сумі - 11691654 грн. та занижено суму податку на прибуток за 4 квартал 2011 року на 462,46 грн.

У звязку з цим податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 14.11.2011 року № 0005432320 на суму 8133724,00 грн. та № 0005422320 на суму 10409,00 грн. У звязку з цим Ніжинською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 20.03.2012 року № 0000022200, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 462,46 грн., та від 20.03.2012 року № 0000032200, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 11691654,00 грн. Також представник відповідача зазначив, що для включення до складу витрат, починаючи з 2 кварталу 2011 року, враховується відємне значення обєкта оподаткування, отримане у 1 кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками 2010 року, яке відображається в рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року. У зв'язку із набранням 01.04.2011 року чинності розділу III Податкового кодексу України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у 2 кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334 до складу від'ємного значення 2 кварталу 2011 року не включається. Тому представники відповідача вважають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

ТОВ «Ніжинтепломережі» (ідентифікаційний код-32750668) зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради Чернігівської області 19.11.2003 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 372844 (а.с. 121).

На підставі направлень на перевірку від 01.02.2012 року № 82, № 83, № 84, № 85, наказу начальника Ніжинської ОДПІ від 18.01.2012 року № 55 та відповідно до плану-графіка співробітниками Ніжинської ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Ніжинтепломережі» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 05.03.2012 року № 5/23-32750668 (а.с. 16-39).

В акті перевірки від 05.03.2012 року № 5/23-32750668 встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, в тому числі:

- п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток на 11691654,00 грн.;

- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на 462,46 грн. за 4 квартал 2011 року.

За висновками акта перевірки Ніжинською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 20.03.2012 року № 0000022200, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 462,46 грн. (а.с. 40);

- від 20.03.2012 року № 0000032200, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 11691654,00 грн. (а.с. 41).

По-перше, згідно із пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.04.2012 року одним із основних видів діяльності ТОВ «Ніжинтепломережі» є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (а.с. 150-151).

Судом встановлено, що ТОВ «Ніжинтепломережі» мало господарські взаємовідносини з контрагентами КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства», НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Чернігівгаз».

Так, ТОВ «Ніжинтепломережі» укладено з КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» договір на водопостачання та водовідведення від 10.06.2008 року, відповідно до якого КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» зобовязувалось надавати послуги з водопостачання та водовідведення ТОВ «Ніжинтепломережі» для господарсько-побутових, технологічних потреб та виконання послуги з гарячого водопостачання населенню та іншим споживачам (а.с. 138-140).

Договір підписано директорами ТОВ «Ніжинтепломережі» та КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» та скріплено печатками.

Також ТОВ «Ніжинтепломережі» укладено з НАК «Нафтогаз України» договір № 14/2442/11 від 30.09.2011 року на купівлю-продаж природного газу, відповідно до якого НАК «Нафтогаз України» зобовязується передати у власність ТОВ «Ніжинтепломережі» у 4 кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ, а ТОВ «Ніжинтепломережі» зобовязується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору (а.с. 89-91).

Договір підписано директорами ТОВ «Ніжинтепломережі» та НАК «Нафтогаз України» та скріплено печатками.

ТОВ «Ніжинтепломережі» укладено з ПАТ «Чернігівгаз» договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання № 10 БО-Ц від 30.09.2011 року, відповідно до якого ПАТ «Чернігівгаз» зобовязується поставити ТОВ «Ніжинтепломережі» імпортований природний газ, а ТОВ «Ніжинтепломережі» зобовязується прийняти і оплатити природний газ (а.с. 95-98).

Договір підписано директорами ТОВ «Ніжинтепломережі» та ПАТ «Чернігівгаз» та скріплено печатками.

Кошти, сплачені за виконання вказаних договорів, включено до складу валових витрат товариства.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виконання договору від 10.06.2008 року, укладеного з КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства», підтверджується:

- актом прийняття-передачі наданих послуг № 344 від 25.11.2011 року (а.с. 141);

- податковою накладною від 25.11.2011 року № 194 (а.с. 142);

- протоколом-узгодження про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.11.2011 року (а.с. 143);

- платіжним дорученням від 24.11.2011 року № 1509 (а.с. 144).

Виконання договору від 30.09.2011 року № 14/2442/11, укладеного з НАК «Нафтогаз України», підтверджується:

- актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 року (а.с. 92);

- податковою накладною від 31.10.2011 року № 2319 (а.с. 93);

- платіжним дорученням від 11.10.2011 року № 1162 (а.с. 94).

Виконання договору від 30.09.2011 року № 10 БО-Ц, укладеного з ПАТ «Чернігівгаз», підтверджується:

- актом передачі-приймання природного газу від 30.11.2011 року (а.с. 99);

- податковою накладною від 30.11.2011 року № 104531 (а.с. 100);

- податковою накладною від 11.11.2011 року № 105890 (а.с. 101);

- податковою накладною від 03.11.2011 року № 105876 (а.с. 102);

- податковою накладною від 30.11.2011 року № 105932 (а.с. 103);

- податковою накладною від 25.11.2011 року № 105920 (а.с. 104);

- податковою накладною від 25.11.2011 року № 105919 (а.с. 105);

- податковою накладною від 03.11.2011 року № 105875 (а.с. 106);

- податковою накладною від 11.11.2011 року № 105889 (а.с. 107);

- податковою накладною від 30.11.2011 року № 105931 (а.с. 108);

- платіжними дорученнями від 03.11.2011 року № 1392, від 11.11.2011 року № 1431, від 25.11.2011 року № 1516 (а.с. 109-110).

Твердження представника відповідача про відсутність у позивача актів приймання-передачі судом спростовується, оскільки оригінали актів № 344 від 25.11.2011 року, від 31.10.2011 року, 30.11.2011 року оглянуті судом в судовому засіданні.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобовязань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пункт 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Окрім того, при проведенні перевірки, відповідачем не було враховані проведені оплати в жовтні - листопаді 2011 року по вищевказаним контрагентам (тобто не взято до уваги розрахункові документи).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Враховуючи наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, висновки Ніжинської ОДПІ про заниження податку на прибуток на суму 462,46 грн. є безпідставними, а тому в діях позивача відсутнє порушення пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

Суд прийшов до висновку про правомірність віднесення до складу валових витрат 4-го кварталу 2011 року витрат по господарським взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Ніжинтепломережі», а тому податкове повідомлення-рішення Ніжинської ОДПІ від 20.03.2012 року № 0000022200, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 462,46 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

По-друге, з приводу декларування позивачем в декларації з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року ТОВ «Ніжинтепломережі» суми відємного значення обєкту оподаткування попереднього звітного податкового періоду суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Ніжинтепломережі» подано до Ніжинської ОДПІ податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік, 2009 рік, 2010 рік, за 1 квартал 2011 року, 2 квартал 2011 року, 2-3 квартали 2011 року, 3-4 квартали 2011 року (а.с. 42-73).

ТОВ «Ніжинтепломережі» задекларовано за 2011 рік відємне значення обєкта оподаткування від усіх видів діяльності у сумі - 11691654,00 грн.

Перевіркою показників, відображених у рядку 06.6 «Відємне значення попереднього звітного періоду (відємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або відємне значення обєкта оподаткування за 1 квартал 2011 року)», за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року в сумі - 13366350,00 грн. встановлено, що на формування цього показника мали вплив відображення відємного значення обєкта оподаткування за 2010 рік та 1 квартал 2011 року. Проведеною перевіркою відображеного показника за 2 - 4 квартал 2011 року в сумі 13366350,00 грн. встановлено завищення задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 06.6 «Відємне значення попереднього звітного періоду (відємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або відємне значення обєкта оподаткування за 1 квартал 2011 року)» у сумі 10236646,00 грн. Проведеною перевіркою декларації з податку на прибуток ТОВ «Ніжинтепломережі» за 2 - 4 квартал 2011 року встановлено, що задеклароване платником значення ряд. 06.6 складає 13366350 грн. Проведеною перевіркою декларації з податку на прибуток ТОВ «Ніжинтепломережі» за І квартал 2011 pоку, встановлено, що відємне значення обєкта оподаткування ТОВ «Ніжинтепломережі» за цей період з урахуванням відємного значення попереднього податкового року (ряд. 04.9) складає 18524099 грн., а без його урахування - 3129704 грн. Отже, ТОВ «Ніжинтепломережі» в порушення п. 3 підр. 4 p. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у декларації з податку на прибуток за 2 - 4 квартал 2011 року завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток на 10236646 грн. шляхом завищення на цю ж суму значення ряд. 06.6 декларації з податку на прибуток за 2 - 4 квартал 2011 pоку. ТОВ «Ніжинтепломережі» задекларовано за 2011 рік відємне значення обєкта оподаткування від усіх видів діяльності у сумі - 11691654,00 грн. Перевіркою повноти визначення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року встановлено завищення відємного значення обєкта оподаткування від усіх видів діяльності в сумі - 11691654 грн. та занижено суму податку на прибуток за 4 квартал 2011 року на 462,46 грн.

Відповідно до ст.150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Орган державної податкової служби не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення.

У разі, якщо від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, орган державної податкової служби має право провести позапланову перевірку правильності визначення об'єкта оподаткування. В інших випадках наявність значення такого від'ємного значення не є достатньою підставою для проведення такої позапланової перевірки.

Відповідно до п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до абз.5 п.1 розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім: розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при складанні декларації з податку на прибуток у 1 кварталі 2011 року керувався нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому порядок обліку відємного значення обєкту оподаткування в наступних податкових періодах здійснювався на підставі ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до ст.6 Закону України від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відповідно до п.22.4 ст.22 цього Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм, позивач дійшов висновку, що в новій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 року за № 114, яка складалася позивачем за 2-й квартал 2011 року, і по якій відповідач проводив перевірку, для відображення відємного значення, розрахованого за результатами 1-го кварталу 2011 року, слугує рядок 06.6 Відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або відємне значення обєкту оподаткування за 1 квартал 2011 року), тобто саме рядок 0.8 декларації з податку на прибуток підприємства за 1-й квартал 2011 року.

Рядок 07 „Обєкт оподаткування від усіх видів діяльності = рядок 01 „Доходи, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування мінус рядок 04 „Витрати, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування, який в свою чергу вираховується (тобто бере участь у розрахунку) як сума рядка 05 „Витрати операційної діяльності, в тому числі: та рядка 06 „Інші витрати, який в свою чергу (рядок 06) вираховується як сума рядків з 06.1 по 06.6 включно, а рядок 06.6 в декларації за 2-й квартал 2011 року і є тим відємним значенням обєкту оподаткування за 1-й квартал 2011 року, який у відповідності до п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Суд погоджується з висновком позивача, та зазначає, що норми Податкового кодексу України є схожими з нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому збитки, сформовані в рамках дії Закону, не мають строку давності, та можуть враховуватись у від'ємному значенні з податку на прибуток у II кварталі 2011 року до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто в даному випадку законодавчі норми мають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, а тому відповідно до пункту 4.1.4 ПКУ визнається презумпція правомірності рішень платника податку, а пункт 56.21 ПКУ вказує, що за умови, коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" визнано порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, у зв'язку з тим, що:

відповідне національне законодавство не було чітким та узгодженим і, таким чином, не відповідало вимозі "якості" закону та не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника;

національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника (платника податку), коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Відповідно до п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом вищезазначених норм, відповідні витрати вважаються сформованими платником податку правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарських операцій платника податків у податковому обліку фактичним даним, що відповідачем також не було доведено.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 20.03.2012 року № 0000032200, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 11691654,00 грн., а тому в діях позивача відсутнє порушення п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.11.2011 року по справі № 2а/2570/5101/2011, яка набрала законної сили, за позовом ТОВ «Ніжинтепломережі» до Ніжинської ОДПІ, визнано нечинним податкове повідомлення рішення № 0002651530 від 30.09.2011 року, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств за 2 квартал 2011 року на суму 10236646 грн. (а.с. 177,178-180).

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті Ніжинською ОДПІ не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження, без мети, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; недобросовісно та нерозсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинтепломережі» до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції від 20.03.2012 року № 0000022200 та № 0000032200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинтепломережі» судовий збір в розмірі 2146,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ткаченко О.Є.