Постанова № 23992234, 17.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-13686/11/0170/5

17.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Привалової А.В.,

суддів Щепанської О.А. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

не з'явились,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 12.01.12 у справі № 2а-13686/11/0170/5

за позовом Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

до Приватного підприємства "Технопласт плюс" (вул. Українська, 44,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року Державна податкова інспекція в м.Керчі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Приватного підприємства «Технопласт Плюс»заборгованості у розмірі 25034,80 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем несплачена сума самостійно узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 12.01.12 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 10026,64грн. заборгованості у зв'язку з відмовою позивача від цієї частини позовних вимог, яка прийнята судом, з підстав сплати відповідачем заборгованості в цій сумі.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.01.12 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.01.12 року та прийняти нове рішення по справі, яким позов задовольнити, стягнути з відповідача залишок несплаченої заборгованості в сумі 15008,16грн.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Приватне підприємство "Технопласт Плюс"перебуває на податковому обліку в ДПІ у м.Керчі АР Крим.

Відповідачем 31.01.2011 року до ДПІ в м. Керчі АР Крим було надано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, яку зареєстровано в податковому органі за №1838.

Відповідно до зазначеної декларації, сума орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, що підлягає сплаті у 2011 році, становить 74260,34грн., у тому числі 6188,36 грн. щомісячно, починаючи з січня по листопад 2011 року, та 6188,38 грн. за грудень 2011 року.

Як вбачається з даних облікової картки платника податків, відповідачем не було проведено своєчасно та у повному обсязі сплату самостійно узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 14726,80 грн.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою самостійно узгодженої суми податкових зобов'язань відповідачу по картці особового рахунку нарахована пеня в сумі 281,36 грн.

Таким чином, за даними податкового органу, загальна сума заборгованості відповідача з орендної плати за 2011 рік становить 15008,16 грн.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що у податкового органу не виникло права на стягнення податкового боргу, оскільки ним не надано доказів направлення платнику податкової вимоги на зазначену суму податкового боргу, як то передбачено приписами п.59.3 ст.59, п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України, отже податковим органом не дотримано встановленого Податковим кодексом України порядку для стягнення податкового боргу, тому позовні вимоги про стягнення коштів в сумі 15008,16 грн. заявлені передчасно.

З такими висновками суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вони ґрунтуються на невірному застуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо орендної плати за землю, визначене у податковій декларації на поточній рік, сплачується рівними частками землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, якій дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 54.1. ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, податкове зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік є узгодженим податковим зобов'язанням, а несплачена у встановлені законом строки сума самостійно задекларованого податкового зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення згідно з п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України.

Згідно ст.59 Податкового кодексу України ДПІ у м.Керчі було вжито заходів щодо стягнення податкового боргу з відповідача, направлена податкова вимога №50 від 08.04.2011 на суму податкового боргу 5995,62грн., яка отримана відповідачем 11.04.2011, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Матеріали справи свідчать, що станом на 11 січня 2012 року відповідачем не сплачені самостійно задекларовані податкові зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку, недоїмка складає 15008,16грн.

Доказів про сплату податкового боргу відповідачем не надано.

Відповідно до п.59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Отже, якщо податковим органом направлено податкове повідомлення щодо раніше існуючого податкового боргу, а після цього сума податкового боргу збільшилася на суму новоствореного податкового боргу, у податкового органу не виникає обов'язку надсилати платникові податку податкової вимоги на суму новоствореного боргу. У такому разі право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податковий борг.

При цьому частиною 1 статті 95 Податкового кодексу України саме на орган державної податкової служби покладено здійснення за платника податків і на користь держави заходів щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність направлення відповідачу нової вимоги про сплату боргу на новоутворену суму 15008,16грн., що заявлена до стягнення, оскільки судом не враховані положення п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, які в даному випадку підлягають застосуванню.

Суд апеляційної інстанції не може визнати правильної позицію суду першої інстанції, що грошове забов'язання набуває якості податкового боргу з моменту його узгодження та саме з цього моменту податковий борг може бути стягнутий в судовому порядку.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 175 Податкового кодексу України податковий борг -сума узгодженого грошового забов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового забов'язання.

Із наведеної норми випливає, що сума узгодженого грошового забов'язання набуває якості податкового боргу у разі її несплати у встановлений цим кодексом строк, з наступного дня, після граничного строку її сплати. Тому суд першої інстанції помилково пов 'язує набуття грошовим забов'язанням якості податкового боргу з моментом його узгодження чи з моментом направлення податковим органом податкової вимоги. З моментом узгодження грошового забовязання виникає обов'язок сплати такого забов'язання до бюджету у встановлений Податковим кодексом строк, а з моментом направлення податкової вимоги - право податкового органу звернутися до суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову оскільки позовні вимоги податкового органу засновані на законі, пред'явлені з дотриманням передбаченого ст.ст.59, 95 Податкового кодексу України порядку для стягнення податкового боргу, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи, однак неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення неправильного судового рішення.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, є невідповідність висновків суду обставинам справи, допущення порушень норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції і дають підстави для висновку про неправильне вирішення справи судом першої інстанції, з порушенням норм матеріального права, тому постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення по справі.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим -задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.01.2012 у справі № 2а-13686/11/0170/5 -скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

Позов Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Приватного підприємства «Технопласт Плюс»в дохід місцевого бюджету м.Керчі(код платежу 13050200 на р/р 33215812700019 в ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740946) податковий борг з орендної плати за землю в сумі 15008,16грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.В.Привалова

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова