Ухвала суду № 23992229, 17.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10635/10/17/0170

17.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Привалової А.В.,

суддів Щепанської О.А. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

не з'явились

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Алушта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В.) від 29.03.2011 у справі № 2а-10635/10/17/0170

за позовом Державного підприємства «Айвазовське»(вул.Васильченко, 1-А, смт.Партенит, м.Алушта, Автономна Республіка Крим, 98542)

до Державної податкової інспекції в м.Алушта АР Крим (вул.Леніна, 22-а, м.Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.11 адміністративний позов Державного підприємства "Айвазовське" до Державної податкової інспекції в м.Алушта АР Крим задоволено.

Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Алушта АР Крим від 26.04.2010 №0000271502/1 та від 29.03.2010 №0000271502/0.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.11 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Державною податковою інспекцією в м.Алушта проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Державного підприємства "Айвазовське" поданої за січень 2010року (дата реєстрації в податковому органі 17.02.10р. вх.№3653), за результатами якої складено акт від 22.03.10 №402/15-2/04792883.

Перевіркою встановлено порушення позивачем Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997, що призвело до завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 23 податкової декларації) в сумі 2433570,00грн., завищення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24) в розмірі 2413528,00грн., завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації) та як слідство заниження суми податку, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 27 декларації) на суму 20042,00грн.

Відповідні висновки контролюючим органом зроблено при співставленні відомостей, встановлених актом від 17.02.10р. №142/15-2/04792883 документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість по декларації за грудень 2009 року (поданої до податкового органу 18.01.10р. №38665).

На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією в м.Алушта прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.03.11 №0000271502/0, яким визначено позивачу суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 21044,1грн., з яких за основним платежем 20042грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1002,1грн.

Рішенням від 26.04.10р. №1895/10/23 про результати розгляду первинної скарги, відповідачем скаргу залишено без задоволення, прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.04.10р. №0000271502/1, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в тій же суммі.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом протиправно визначено позивачеві спірними податковими повідомленнями-рішеннями податкове зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2010 року, оскільки правомірність формування залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія і вважає, що судом повно встановлені обставини справи та надана ним належна правова оцінка.

Судом встановлено, що підставою для нарахування податкового зобов'язання послугували висновки перевірки податкової декларації позивача минулого періоду - грудень 2009 року. Позивачем 15.10.2009 надані до ДПІ в м.Алушта уточнюючі розрахунки до декларації з податку на додану вартість №29918 та №29919. Вказані розрахунки були прийняти відповідачем з наданням статусу «до відома». Підставою для невизнання уточнюючих розрахунків послугувало те, що вони були підписані головним бухгалтером, що не був зазначеній в базі Автоматизованої інформаційної системи «Реєстр платників податків»ДПІ в м.Алушта.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.07.2010 року у справі №2а-3754/10/10/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим щодо неприйняття як податкової звітності та надання статусу "до відома" уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №29918 від 15.10.2009 року та №29919 від 15.10.2009 року до декларацій з податку на додану вартість за травень 2008 року та за липень 2008 року Державного підприємства "Айвазовське". Зобов'язано Державну податкову інспекцію в м. Алушті АР Крим прийняти уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №29918 від 15.10.2009 року та №29919 від 15.10.2009 року до декларацій з податку на додану вартість за травень 2008 року та за липень 2008 року Державного підприємства "Айвазовське" як податкову звітність.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вказаними судовими рішеннями, які мають преюдиційне значення при вирішенні спору у цій справі, визнано право позивача на нарахування податку та включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість, у зв'язку з чим судом першої інстанції вірно зазначено, що обставини викладені в акті перевірки від 22.03.10 №402/15-2/04792883 не відповідають дійсності, оскільки спростовуються обставинами, викладеними в судових рішеннях, та є штучною підставою для визначення порушень пп.7.7.1, 7.7.2 та пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", збільшення суми, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, на 20042,0грн., зменшення суми від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду розміром 2433570,00грн. та зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду розміром 2413528,00грн.

Матеріали справи свідчать про те, що суми податку на додану вартість правомірно включені позивачем у жовтні 2010 року до податкової звітності - уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №29918 від 15.10.09 та №29919 від 15.10.09 до декларації з податку на додану вартість за травень 2008року та за липень 2008 року Державного підприємства "Айвазовське", внаслідок отримання відповідних податкових накладних від 31.07.08р. №422 (а.с.135) та від 31.05.08р. №422 (а.с.136) у жовтні 2010року, що підтверджується журналом реєстрації вхідних документів (а.с.137-140).

Так, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг), за приписами пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом7.2.8 пункту7.2 статті7 Закону на платника податків покладено обов'язок з ведення обліку операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Крім того, з положень абзацу третього вказаного підпункту статті платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Враховуючи вищевикладене, податковим органом помилково здійснено визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість загальною сумою 21044,1 грн. за викладених в акті перевірки підстав.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про невідповідність обставинам справи висновків податкового органу викладених в акті, тому дії відповідача по збільшенню суми, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, на 21044,1 грн., є протиправними.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про протиправність визначення позивачеві податкового зобов'язання оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та постановив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Алушта АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.2011 у справі № 2а-10635/10/17/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.В.Привалова

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова