Ухвала суду № 23992219, 03.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7745/11/0170/12

03.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Привалової А.В.,

суддів Щепанської О.А. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

не з'явились

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 01.12.11 у справі № 2а-7745/11/0170/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Електромашинобудівельний завод «Фірма «СЕЛМА»(вул.Г.Васильева, 32 А, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим (вул.МатеЗалки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.12.11 позов Публічного акціонерного товариства «Електромашинобудівельний завод «Фірма «СЕЛМА» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000330700/0 від 14.12.10 в частині зменшення суми заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 13454,65грн. за вересень 2010 року.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №0000050700/1 від 25.01.11 та №0000770700 від 06.04.11 в повному обсязі.

В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою суду Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.12.11 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити за наведеними в ній мотивами.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА»(правонаступником якого є ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА») з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2009 року вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у попередніх періодах з врахуванням додаткових матеріалів, отриманих в ході проведення співставлення Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, за результатами якої 30.11.10 було складено акт №396/07-00/20732066.

Перевіркою встановлені порушення позивачем п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 ст.7.2, п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось у завищенні суми податкового кредиту з ПДВ за вересень 2010 року на 362895,32грн. та завищенні суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2010 року на 346168,00грн.

Також відповідачем було проведено документальну виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.08.10р. по 31.08.10р., за результатами якої 30.11.10 було складено акт №397/07-00/20732066.

Відповідно до висновків акту зафіксовані порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.2.6 ст.7.2, п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.5.1, п.7.5, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось у завищенні суми податкового кредиту з ПДВ за серпень на 16727,32грн.

На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим прийнято податкове повідомлення - рішення від 14.12.10 № 0000330700/0 про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 16727,32грн. за вересень 2010 року.

За результатами адміністративного оскарження в порядку п. 5.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем прийнято рішення від 14.01.11 №141/10/31-020 про результати розгляду первинної скарги, яким податкове повідомлення-рішення від 14.12.10 № 0000330700/0 скасоване в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 3272,67грн., оскільки податковий кредит у серпні 2010 року в розмірі 1717,50грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Маріком»та в сумі 1555,17грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Альянс Холдинг»сформований позивачем обґрунтовано. В іншій частині зазначене податкове-повідомлення-рішення залишено без змін.

У зв'язку з чим відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000050700/1 від 25.01.11 про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 13454,65грн. за вересень 2010 року.

Рішенням ДПА в АР Крим від 23.03.11 №1095/10/25-023 про результати розгляду повторної скарги скасоване податкове повідомлення-рішення №0000050700/1 від 25.01.11та зобов'язано СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим прийняти стосовно ВАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА»(правонаступником якого є ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА») податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 13454,65грн. у відповідності з вимогами Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України 22.12.10р. №985.

За наслідками розгляду повторної скарги СДПІ ВПП в м.Сімферополі АР Крим 06.04.11 винесено податкове повідомлення-рішення №0000770700 про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 13454,65грн. за вересень 2010 року.

Рішенням ДПА України від 01.06.11 №10134/6/25-0115 про результати розгляду скарги, залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 14.12.10 №0000330700/0 (від 25.01.11 №0000050700/1) з урахуванням рішення ДПА в АР Крим від 23.03.11 №1095/10/25-023, прийнятого за розглядом повторної скарги (податкове повідомлення-рішення від 06.04.11 №0000770700), а скаргу ВАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА»від 04.04.11 без задоволення.

Незгода позивача із винесеними стосовно нього податковими повідомленнями-рішеннями стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково виходив з того, що за встановлених обставин та наданих сторонами доказів позивачем не були допущені встановлені податковим органом порушення за перевірений період формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якій підтверджений належним чином складеними первинними документами.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що судом вірно встановлені обставини справи і надана ним правильна правова оцінка.

Податковий орган вважає, що позивачем завищено податковий кредит за серпень 2010 року з ПДВ на 13454,65грн., тому ним необґрунтовано заявлено до бюджетного відшкодування суму з ПДВ за вересень 2010 року. Як вбачається з акту перевірки №396/07-00/20732066, таблиця 1.12.14, згідно автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, податковим органом встановлено розбіжність при формуванні позивачем податкового кредиту за серпень 2010 року по наступним контрагентам: ТОВ «Аверс»- на суму 1290,00грн., ТОВ «Метро Кеш ендКері Україна»- на суму 4426,92грн., ТОВ «Російський Прокат»- на суму 6646,93грн., ТОВ «Транс-Технік»- на суму 1090,80грн.

Проте такий висновок податкового органу не можна визнати обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач за період з 01.08.10 по 31.08.10 придбав товари (послуги) у ТОВ «Аверс»на загальну суму 7740,00грн., у ТОВ «Метро Кеш ендКері Україна»на загальну суму 20946,00грн., у ТОВ «Транс-Технік»на загальну суму 6544,80грн., у ТОВ «Російський прокат»на загальну суму 39881,58грн., провів розрахунки с продавцями у повному обсязі, про що свідчать акти приймання виконаних робіт, платіжні доручення, транспортні накладні, на підставі чого контрагентами були видані податкові накладні (а.с.115-162).

Позивач, отримавши ці податкові накладні, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеними контрагентами ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Підпунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що бюджетне відшкодування це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок нарахування та сплати податку визначений статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або відшкодуванню з державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) врегульований пп.7.7.2 Закону, відповідно до якого, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодування підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Таким чином, згідно з Законом України «Про податок на додану вартість»сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

В силу вимог п.п.7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Обмеження щодо нарахування податкового кредиту визначено пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 вказаного Закону, з положень якого, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд першої інстанції досліджуючи обставини щодо фактичного виконання сторонами господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), встановив, що факт реального виконання договорів купівлі-продажу товарів між позивачем та його контрагентами за період, що перевірявся, підтверджується матеріалами справи. Факт сплати контрагентам податку на додану вартість в ціні товару , підтверджений позивачем відповідними платіжними документами. Також судом встановлено, що сума ПДВ включена позивачем за фактом отримання від постачальників податкових накладних, які є належним чином оформленими.

Відтак, вірним є висновок суд першої інстанції, що сплачений позивачем у ціні товарів на користь своїх постачальників ПДВ позивач мав законне право відносити до податкового кредиту з ПДВ, у зв'язку з чим висновки відповідача про завишення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 13454,65грн. є необґрунтованими.

Судова колегія зазначає, що пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право платника податку на податковий кредит ставить в залежність від отримання податкової накладної, а не від проведення зустрічних перевірок контрагентів платника податку (позивача), встановлення факту формування та сплати ними податкових зобов'язань за відповідними господарськими операціями.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, елементом чого є включення відповідних показників у декларації з податкових зобов'язань, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. В зв'язку з чим, зазначені обставини не є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування ПДВ, якщо він виконав всі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування і має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право на формування податкового кредиту виникло у позивача у відповідний податковий період при отриманні податкових накладних, що засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а тому позивачем дотримано вимоги встановлені законодавцем та сформовано податковий кредит в розмірі 13454,65грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Аверс», ТОВ «Метро Кеш ендКері Україна», ТОВ «Російський Прокат», ТОВ «Транс-Технік»за серпень 2010 року відповідно до вимог встановлених законом, підтвердженням чого також є податкові декларації прийняті відповідачем, а також розшифровки додані до них.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в заявлених межах не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та постановив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.12.11 у справі № 2а-7745/11/0170/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.В.Привалова

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова