Ухвала суду № 23992212, 31.01.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1492/11/2770

31.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Привалової А.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представника позивача, Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод"- ОСОБА_2, НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі, довіреність № б/н від 30.08.11,

представника позивача, Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод"- ОСОБА_3, НОМЕР_2, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі 11.07.03, довіреність № б/н від 30.08.11,

представника відповідача, Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя - ОСОБА_4, посвідчення УСВ № 107224 від 21.07.11, довіреність № 484/9/10-0 від 14.03.11

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Мінько О.В.) від 06.09.11 у справі № 2а-1492/11/2770

за позовом Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" (вул. Героїв Севастополя, 13, м. Севастополь, 99001)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Героїв Севастополя, 74, м. Севастополь, 99001)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 06.09.11 адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя №0000381520/0 від 20.04.2011 року про застосування до Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 16884,08 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" витрати по сплаті судового збору в сумі 03,40 грн.

Не погодившись з даним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 06.09.11 та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача у судовому засідання просив апеляційну скаргу задовольнити за наведеними в ній мотивами.

Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували з підстав її необґрунтованості, просили замінити у зв'язку зі зміною організаційно-правової форми позивача по справі на його правонаступника -Публічне акціонерне товариство "Севастопольський морський завод", про що свідчить витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Відповідно до ст.55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про можливість заміни позивача в порядку ст.55 КАС України.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 07.04.2011 ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя проведена документальна невиїзна перевірка ВАТ "Севастопольський морський завод" щодо своєчасності сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітні податкові періоди травень, червень, липень, серпень, вересень 2009, за результатами якої складений акт № 526/10/15-2/14312370 (а.с.22-24).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яке виразилося у несвоєчасному погашенні узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітні податкові періоди травень, червень, липень, серпень, вересень 2009, а саме: на суму 70784 грн. по терміну 30.06.2009, зазначені у декларації з податку додану вартість за травень 2009; на суму 87208 грн. по терміну 30.07.2009, зазначені у декларації з податку додану вартість за червень 2009; на суму 153905 грн., по терміну 31.08.2009, зазначені у декларації з податку додану вартість за липень 2009; на суму 194848 грн., по терміну 30.09.2009, зазначені у декларації з податку додану вартість за серпень 2009; на суму 174423 грн. по терміну 30.10.2009, зазначені у декларації з податку на додану вартість за вересень 2009, що призвело до утворення недоїмки.

На підставі даного акту перевірки відповідачем відповідно до ст.126 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення №0000381520/0 від 20.04.2011, яким позивачу за затримку на 121 календарний день граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 512302,20грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 102460,44грн., та податкове повідомлення-рішення №0000371520/0 від 20.04.2011, яким позивачу за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 168840,80грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 16884,08грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні підстави застосовувати штрафні санкції за порушення граничних строків податкового зобов'язання з ПДВ, яке було своєчасно сплачено позивачем, оскільки податковий орган неправомірно зарахував сплачені кошти в рахунок сплати податкового боргу минулих періодів у відсутність такого права, не передбаченого Законом №2181.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що ґрунтуються на вірно встановлених обставинах справи, яким надана правильна правова оцінка.

Матеріалами справи встановлено, що платіжними дорученнями про сплату податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень 2009р. з призначенням платежу ПДВ за конкретний період, позивачем сплачені узгоджені податкові зобов'язання (а.с.28-36).

Проте, сплачені позивачем грошові кошти були перераховані податковим органом в рахунок погашення в порядку календарної черговості попередньої заборгованості позивача зі сплати податку на додану вартість.

На момент виникнення зобов'язань щодо сплати узгодженої суми податку спірні відносини регулювались Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у відповідних розмірах від кількості днів затримки такої сплати.

Проте, як вбачається з установлених судом фактичних даних податковим органом самостійно віднесено сплачені позивачем кошті на виконання вказаних податкових зобов'язань в рахунок сплати податкового боргу за минули періоди.

В силу вимог пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях.

Однак наведена норма закону поширюється передусім на платників податків, позаяк податкові зобов'язання згідно з вимогами пункту 1.2 статті 1 цього Закону погашає саме він. При цьому наведений припис не передбачає право податкового органу спрямовувати кошти платника податків на свій розсуд, всупереч волі такого платника.

До того ж, наявність у платника податкового боргу не звільняє його від обов'язку сплати поточних податкових зобов'язань, а контролюючий орган при цьому має право вживати передбачені Законом заходи для стягнення цього податкового боргу.

Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції, що за вказаних обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум в рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Відтак суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Посилання податкового органу на приписи ст.57, п.87.9 ст.87, ст.126 Податкового кодексу України, які передбачають підстави і розмір застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкових зобов'язань, а також право податкового органу зараховувати сплачені платником податку кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, обґрунтовано не прийняти судом першої інстанції до уваги.

Положення Податкового кодексу України набули чинності з 01.01.2011 року, отже зарахування податковим органом коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення здійснюється лише стосовно податкових зобов'язань, які виникають з 01.01.2011, тоді як перевірка позивача проводилась за період за травень-вересень 2009 року.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.159, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 06.09.11 у справі № 2а-1492/11/2770 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 06.09.11 у справі № 2а-1492/11/2770 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.В.Привалова

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова