Ухвала суду № 23992189, 07.02.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2108/11/2770

07.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Привалової А.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представника відповідача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя - ОСОБА_2 посвідчення №107248 від 04.06.2011, довіреність № 2156/9/10-039 від 04.07.11,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І.) від 31.10.11 у справі 2а-2108/11/2770

за позовом Приватного підприємства "ПКФ Строй-Альянс" (пр. Ген. Острякова, буд. 210, кв. 38, м. Севастополь, 99055)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (вул. Кулакова, 37, м. Севастополь, 99011)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 31.10.11 адміністративний позов "ПКФ Строй-Альянс" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя від 01.06.2011 №0000180234 про визначення Приватному підприємству "ПКФ Строй-Альянс" грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 22 958,75 грн. (в тому числі 18 367,00грн. - податок, 4 591,75 грн. - штрафні санкції, нараховані відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України).

Не погодившись з даним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 31.10.11 та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог Приватному підприємству "ПКФ Строй-Альянс" - відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.

Правом на участь у судовому засіданні позивач не скористався. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив. Проте, неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що в період з 29.04.2011 року по 18.05.2011 року ДПІ у Ленінського районі м. Севастополя була проведена документальна невиїзна перевірка ПП «ПКФ «Строй-Альянс»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з постачальником ПП «Стилет-Юг»за період діяльності липень-грудень 2010 року, за результатами якої складений акт від 19.05.2011 року №58/23-4/31772041/3998/10.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищено податковий кредит з податку на додану вартість за звітний період грудень 2010 року в сумі 18 367,00 грн., що призвело до заниження ПДВ по сплаті за звітний період грудень 2010 року в сумі 18 367,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000180234 від 01.06.2011 року, яким позивачу визначено податок на додану вартість в сумі 22 958,75 грн., з яких: 18367,00 грн. - основний платіж, 4591,75 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Податковий орган вважає, що податковий кредит за грудень 2010 року у розмірі 18367,00грн. від постачальника ПП «Стилет-Юг»проведено позивачем на підставі нікчемних правочинів, оскільки господарська операція з придбання товарів (робіт, послуг) фактично не відбулась, не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована на формування податкового кредиту.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що позивач мав правові підстави віднести до складу податкового кредиту за грудень 2010 року суми ПДВ, сплачені в ціні товару, оскільки позивачем підтверджено первинними документами фактичне виконання договору, факт здійснення господарської операції з придбання товарів, пов'язаних з формуванням податкового кредиту, та не встановленням обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість до бюджету коли такий податок не буде сплачений продавцем. Податковим органом не встановлено недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість, обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності окремих посередників у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що судом вірно встановлені обставини справи і надана ним правильна правова оцінка.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2010 року між ПП «ПКФ «Строй-Альянс»(Покупець) та ПП «Стилет-Юг»(Продавець) був укладений договір купівлі-продажу №22811 (а.с.111), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та сплатити товар відповідно до специфікації, наведеної в додатку № 1 до даного договору. Відповідно до п.4.1 Договору, загальна сума даного договору складає 110 190,96 грн. з урахуванням ПДВ.

20 липня 2010 року між Комунальною установою «Центральна бібліотека -система для дорослих»(Замовник) та ПП «ПКФ «Строй-Альянс»(Підрядник) був укладений договір підряду №8 (а.с.122), відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту крівлі будівлі Центральної міської бібліотеки ім. Л.М. Толстого, що розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 51 КУ «Центральна бібліотека -система для дорослих», з використанням своїх матеріалів, а Замовник зобов'язується прийняти та сплатити вищевказану роботу. Згідно з п. 2.1 договору, ціна договору складає 219 755,00 грн.

02 липня 2010 року між Комунальною установою «Центральна бібліотека -система для дорослих»(Замовник) та ПП «ПКФ «Строй-Альянс»(Підрядник) був укладений договір підряду №9 (а.с.132), відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати капітальний ремонт -невідкладних заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації -пошкодження будівельних конструкцій покриття будівлі Центральної міської бібліотеки ім. Л.М. Толстого, що розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 51 КУ «Центральна бібліотека -система для дорослих», з використанням своїх матеріалів, а Замовник зобов'язується прийняти та сплатити вищевказану роботу. Згідно з п. 2.1 договору, ціна договору складає 70 243,00 грн.

У зв'язку з виконанням підрядних робіт між позивачем та КУ "Центральна бібліотека - система для дорослих" складені та підписані обов'язкові типові форми № КБ-2 актів приймання виконаних підрядних робіт та № КБ-3 - довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року (а.с.123-128, 133-137), які також підтверджують вартість та виконання підрядних робіт з використанням будівельних матеріалів, яки були предметом договору між позивачем та ПП "Стилет-Юг" (а.с.130, 138, 155, 156).

Досліджуючи обставини щодо фактичного виконання сторонами договірних зобов'язань, суд першої інстанції встановив, що факт реального виконання сторонами договору купівлі-продажу від 01.12.2010 підтверджується матеріалами справи, про що свідчать рахунок №22811 від 01.12.2010 на суму 110190,96грн., у тому числі ПДВ 18365,16грн., видаткова накладна, податкова накладна №22811 від 01.12.2010, платіжні квитанції (а.с.111-117), які пов'язані з господарською діяльністю позивача, про що в свою чергу свідчать договори на виконання підрядних робіт, виконані позивачем у грудні 2010 року.

Згідно п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Відповідно до п.1.7 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп..7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону (станом на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Обмеження щодо нарахування податкового кредиту визначено пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 вказаного Закону, з положень якого, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Фактичне виконання позивачем і його контрагентом договору підтверджується отриманням позивачем (покупцем) від продавця (контрагента) товарно-матеріальних цінностей і їх оплатою. Оплата отриманого товару підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів (а.с.115-117).

Відповідач не спростовує дійсності податкової накладної, що видана позивачу ПП «Стилет-Юг», фактичного виконання умов договору купівлі-продажу та сплату позивачем коштів за отримані товари.

Податкова накладна, отримана позивачем від контрагента, відповідає вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", та на вимогу пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.3 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню із бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Судова колегія зазначає, що пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право платника податку на податковий кредит ставить в залежність від отримання податкової накладної, а не від проведення зустрічних перевірок контрагентів платника податку (позивача), встановлення факту формування та сплати ними податкових зобов'язань зі відповідними господарськими операціями.

Посилання відповідача на те, що суми сплаченого та зарахованого до державного бюджету України податку на додану вартість в першу чергу використовуються для бюджетного відшкодування, а тому обов'язковою підставою включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата таких сум контрагентами до бюджету на підставі пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 цього Закону є помилковими.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право на формування податкового кредиту виникло у позивача у відповідний податковий період при отриманні податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а тому позивачем дотримано вимоги встановлені законодавцем та сформовано податковий кредит за грудень 2010 року відповідно до вимог встановлених законом.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та постановив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 31.10.11 у справі 2а-2108/11/2770 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.В.Привалова

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова