УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" квітня 2012 р. справа № 2а/0470/5069/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мартиненка О.В.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Хімушкіній О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року у справі № 2а/0470/5069/11 за позовом Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Новомосковського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю, -
в с т а н о в и в:
Новомосковський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Новомосковського міськрайонного центру зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Новомосковського міськрайонного центру зайнятості отриману допомогу за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття в сумі 482 грн. 55 коп.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 (Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, вул. Садова, 51) на користь Новомосковського міськрайонного центру зайнятості (51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, пл. Перемоги, 8, р/р № 37178001002827, код 20306617, МФО 805012, банк ГУДКУ Дніпропетровської області) отриману допомогу за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття в сумі 482 грн. 55 коп. ( чотириста вісімдесят дві грн. 55 коп.).
Не погодившись з постановою суду, відповідач, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне дослідження обставин у справі просить скасувати оскаржуване рішення суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на момент звернення до Новомосковського міськрайонного центру зайнятості відповідач підприємницької діяльності не здійснював, тому допомогу по безробіттю отримував законно. Запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців щодо реєстрації відповідача як фізичної особи-підприємця є недійсним.
Сторони та прокурор в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.04.2009 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Новомосковського міськрайонного центру зайнятості про надання статусу безробітного (а.с.9).
16.04.2009 року відповідачу надано статус безробітної згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»і призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до п. 1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Повідомленням від 05.08.2009 року № 1350 Новомосковський міськрайонний центр зайнятості направив ОСОБА_1 копію наказу від 05.08.2009 року №95 щодо відшкодування коштів, отриманих незаконно, як допомога по безробіттю за період з 16.04.2009 року по 11.06.2009 року в сумі 482 грн. 55 коп. (а.с.6).
Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців 20.01.2005 року проведено реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи -підприємця (а.с.4).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»видом забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю.
Пунктом 8 ст. 1 вказаного Закону встановлено, що страховий випадок - це подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.
Згідно з п. б) ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Таким чином, ОСОБА_1 належить до зайнятого населення, оскільки зареєстрований як фізична особа -підприємець.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
З огляду на ч. 1 ст. 17, ч.ч. 2,3 ст. 18 вказаного Закону України відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 43, ч. 2 п. 15 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця є датою державної реєстрації фізичної особи - підприємця. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.
Тобто, станом на 16.04.2009 року дату звернення ОСОБА_1 до Новомосковського міськрайонного центру зайнятості відповідач був зареєстрований як фізична особа -підприємець і станом на 05.08.2009 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відсутній запис про припинення ним підприємницької діяльності, що свідчить про надання ОСОБА_1 неправдивих відомостей з метою отримання допомоги по безробіттю.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
З огляду на викладене, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року у справі № 2а/0470/5069/11 є законною і обґрунтованою, а підстави для її зміни або скасування відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200, ст. 206 КАС України суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року у справі № 2а/0470/5069/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.В. Мартиненко
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов
Судове рішення № 23989304, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 9101/10602/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: