Постанова № 23988012, 25.04.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2012 р.Справа № 2-а-4482/11/1470

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Пеха Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Торг Плюс", приватного підприємства "Ніктрансагро" про зобов'язання повернути вартість поставленого товару та стягнення на користь держави вартість отриманих товарів, -

В С Т А Н О В И В:

09.06.2011р. Державна податкова інспекція у Жовтневому районі Миколаївської області звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Торг Плюс" (надалі -ТОВ "Калина Торг Плюс"), приватного підприємства "Ніктрансагро" (надалі -ПП "Ніктрансагро") про зобов'язання ПП "Ніктрансагро" повернути ТОВ "Калина Торг Плюс" вартість поставленого товару у розмірі 713983грн.; стягнення з ТОВ "Калина Торг Плюс" на користь держави вартість отриманих товарів у розмірі 713983грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.11.2011р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій вважає постанову суду необґрунтованою, просить її скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції відповідно до матеріалів справи встановлено, що з 07.04.2011р. до 08.04.2011р. ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Калина Торг Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами-постачальниками за період грудень 2010 року, січень 2011 року, за результатами якої складений акт №191-23/36896116 від 11.04.2011 року. /а.с.12-31/

За наслідками перевірки ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000232301 від 28.04.2011 року, яким ТОВ "Калина Торг Плюс" донараховані грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 713983грн. за основним платежем та 93171,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями./а.с.38/

За результатами перевірки встановлено, що ТОВ "Калина Торг Плюс" в порушення пп.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" за грудень 2010 року включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинам з ПП "Ніктрансагро" у розмірі 372682,38грн., та в порушення п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, за січень 2011 року включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинам з ПП "Ніктрансагро" у розмірі 340100,96грн. Використання вищевказаного податкового кредиту в сумі 712783,34 грн. у межах господарської діяльності підприємством ТОВ „Калина Торг Плюс" не доведено.

В ході перевірки ДПІ у Жовтневому районі супровідним листом від 05.04.11р. №2262/7/23-409 отримано довідку ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 01.04.11р. №426/23-400/36701127 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Ніктрансагро" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин з контрагентами-покупцями за грудень 2010 року, січень 2011 року. /а.с.77-82/ Підприємством ПП "Ніктрансагро" до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік не надавалися, тобто неможливо зробити висновок щодо відсутності або наявності придбання товарно-матеріальних цінностей та їх реалізації у відповідних звітних періодах, а отже і відсутності або наявності їх залишку на підприємстві.

За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, податковій звітності, не встановлено наявність у ПП "Ніктрансагро" власних, орендованих, одержаних за договорами лізингу складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Довідкою ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 01.04.11р. № 426/23-400/36701127 встановлено, що, оскільки у ПП "Ніктрансагро" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Отже, ТОВ "Калина Торг Плюс" постачальником ПП "Ніктрансагро" надавались видаткові та податкові накладні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємств призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства. Таким чином, правочин, укладений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства.

Частиною 5 ст. 203 передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з п.1 ст.288 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Пунктом 2 ст.228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пунктами 1,2 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з п.1 ст.208 Цивільного кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Отже, необхідною умовою для визнання правочинів нікчемними є фактичні дані, зокрема наявність умислу на укладання угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.07.2011 року внесена інформація щодо відсутності юридичної особи ПП "Ніктрансагро" за своїм місцезнаходженням. Оскільки підприємство не знаходиться за своїм місцезнаходженням, в зв'язку з чим не можливо здійснити перевірку його господарської діяльності, ПП "Ніктарнсагро" не є діючим суб'єктом господарювання.

Крім того, судова колегія вважає належним доказом у справі з приводу підтвердження господарської діяльності без мети реального настання правових наслідків, - це відсутність ПП "Ніктарнсагро", а також ТОВ "Калина Торг Плюс" за місцем знаходження. Всі неоднарозові поштові повідомлення суду апеляційної інстанції, а також суду першої інстанції про судовий розгляд даної справи повернулися до судів без вручення адресатам з підстав відсутності підприємств за місцем знаходження.

В ході розгляду справи підприємствами не надано жодного доказу на підтвердження дійсності та товарності угод, тобто ними не спростовано обґрунтовані посилання ДПІ щодо укладання угод без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема права на податковий кредит та відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Отже, є підстави віднесення спірних угод до нікчемних, як таких, що завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.

На підставі викладеного, оскільки при вирішенні справи суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, колегія суддів вважає, що в порядку п.4 ч.1 ст.202 КАС України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Торг Плюс", приватного підприємства "Ніктрансагро" про зобов'язання повернути вартість поставленого товару та стягнення на користь держави вартість отриманих товарів.

Зобов'язати приватне підприємство "Ніктрансагро" повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Калина Торг Плюс" вартість поставленого товару у розмірі 713983грн.

Стягнути з ТОВ "Калина Торг Плюс" на користь держави вартість отриманих товарів у розмірі 713983грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: