Ухвала суду № 23987139, 05.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4926/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія»до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Яготинська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області (далі -відповідач, апелянт) подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позов. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія»до 01.01.2009 року перебувало на загальній системі оподаткування та мало статус платника податку на додану вартість.

З 01.01.2009 року позивач перейшов на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, у зв'язку з чим отримав свідоцтво № 100165202 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Оскільки позивач перебував до 01.01.2009 року на загальній системі оподаткування, ним заявлена сума до відшкодування в декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року, яка складається виключно з податкового кредиту, який виник у 2008 році та включений в декларацію з ПДВ в січні 2009 року (додаток 5 до акту перевірки).

В квітні 2009 року працівниками апелянта було проведено позапланову документальну перевірку ТОВ «Українська Молочна Компанія»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ на рахунок платника у банку в сумі 4 953 029,00 грн. за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2008 року по 31.12.2008 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.04.2009 року № 311/2301/34099131, в якому встановлено порушення п. 8 1.3 ст. 8 1 Закону України «Про податок на додану вартість». Внаслідок порушення позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2009 року на суму 4 953 029, 00 грн.

На думку податкового органу, якщо вхідний податок на додану вартість за товари (послуги) раніше потрапив до загальної декларації, а потім його спрямовують для використання в спеціальній режимній діяльності, то необхідно зменшити податковий кредит за встановленою формою, вказавши його в скороченій декларації. Таким чином, залишок податку на додану вартість, який відображений у рядку 26 податкової декларації за грудень 2008 року необхідно перенести до податкової декларації (скороченої по спеціальному режиму) за січень 2009 року.

Відповідно до ст. 8 1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлений спеціальний режим оподаткування діяльності в сфері сільського і лісового господарства та рибальства. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей, згідно п. 8 1.2 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню, згідно п. 8 1.3 Закону України «Про податок на додану вартість»). Така сума ПДВ враховується у валові витрати платника ПДВ (від'ємне значення суми рядку 18 декларації по ПДВ (скороченій декларації).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.01.2009 року № 8 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість»встановлено, що декларацію по ПДВ (скорочену) суб'єкти спеціального режиму оподаткування діяльності в сфері сільського і лісового господарства та рибальства почали складати, починаючи з моменту подання звітності за січень 2009 року.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: 1) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); 2) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перейшов на спеціальний режим оподаткування з 01.01.2009 року, а сума, заявлена до відшкодування в декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року, складається виключно з податкового кредиту, який виник у 2008 році та включений в декларацію з ПДВ в січні 2009 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, подаючи загальну декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року, який був отриманий в результаті господарської діяльності за період 2006-2008 років, має право включати в рядок 26 загальної декларації залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду.

Тобто, апелянтом було безпідставно виключено суму від'ємного значення в рядку «26»у податковій загальній декларації за січень 2009 року, яка повинна була відобразитись в загальній декларації за жовтень 2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в декларації за вересень 2009 року від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання і податковим кредитом становить 47 759,00 грн. В податковій декларації за жовтень 2009 року податкові зобов'язання становлять 117 315,00 грн., з яких податковий кредит -7802 грн., а позитивне значення між сумою податкового зобов'язання і податковим кредитом - 109 513 грн. Від'ємне значення за вересень 2009 року враховується у зменшенні від'ємного значення звітного періоду, який складав 5 259 169,00 грн. в декларації за жовтень 2009 року.

Отже, апелянт неправомірно виключив суму у розмірі 7 600 230,00 грн. (26 рядок загальної декларації за січень 2009 року), з яких в ході діяльності позивача на 19.11.2009 року залишилось від'ємне значення в сумі 5 259 169,00 грн., і не зменшив тим самим суму податкового боргу у розмірі 61 754 ,00 грн. у загальній декларації за жовтень 2009 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2010 року у справі №2-а-786/10/1070 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія»до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення, позов задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000491660/0 від 10.12.2009 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року вказану постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2010 року залишено без змін, а ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.09.2011 року вищезазначені судові рішення також залишені без змін.

Судове рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №2-а-786/10/1070 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія»до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення набрало законної сили.

Згідно ч.1. ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, підстави для стягнення з ТОВ «Українська Молочна Компанія»податкового зобов'язання в сумі 61 754,00 грн., що визначене податковим повідомленням-рішенням №0000491660/0 від 10.12.2009 року, відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.

Повний текст виготовлено: 10.04.2012 року.