Ухвала суду № 23986423, 12.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3279/11/2670 (3т.спр.+5 т.дод.) Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Романчук О.М., Шелест С.Б.,

при секретарі Іванчуку В.М.,

за участю:

представника позивача -Дубчака С.Є.,

представника відповідача -Педько І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»в особі Качанівського газопереробного заводу до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень, за апеляційною скаргою Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 жовтня 2011 року,

В С Т А Н О В И В :

ВАТ «Укрнафта»в особі Качанівського ГПЗ звернулося у суд з позовом до Охтирської ОДПІ Сумської області Державної податкової служби, в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати недійсними податкові повідомлення -рішення № 0000102332/0 від 05.02.2007 року, № 0000102332/1 від 27.02.2007 року, № 0000102332/2 від 03.04.2007 року та № 0000102332/3 від 16.06.2007 року.

Постановою Господарського суду м. Києва від 18.12.2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2008 року, позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.02.2011 року вищеназвані судові рішення скасовані, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками проведення нового розгляду постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 жовтня 2011 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем порушення з боку позивача вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», що призвело до несплати останнім акцизного збору по обороту з реалізації підакцизної продукції -бензину газового стабільного за період січень -лютий 2005 року.

З такими висновками суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що посадовими особами відповідача в період з 21.12.2006 року по 19.01.2007 року проведена виїзна планова перевірка Качанівського ГПЗ ВАТ «Укрнафта»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року по 30.09.2006 року, за результатами якої складено акт від 26.01.2007 року №11/2332/00137041.

У зв'язку з виявленням під час перевірки порушення з боку позивача вимог ст. ст. 3, 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. № 18-92 «Про акцизний збір»(із змінами та доповненнями), що призвело до заниження акцизного збору за 2005 рік на суму 948 748,46 грн. в тому числі по періодах: січень 2005 року на суму -818 287,42 грн., лютий 2005 року у розмірі -130 461,04 грн., відповідачем 05.02.2007 року винесено податкове повідомлення -рішення № 0000102332/0, яким Качанівському ГПЗ ВАТ «Укрнафта»визначено суму податкового зобов'язання зі сплати акцизного збору на загальну суму 1 897 496,00 грн., з яких: основний платіж -948 748,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції -948 748,00 грн.

За наслідками проведення позивачем процедури адміністративного оскарження названого рішення, відповідачем прийнято податкові повідомлення -рішення № 0000102332/1 від 27.02.2007 року, № 0000102332/2 від 03.04.2007 року та № 0000102332/3 від 16.06.2007 року, якими розмір податкового зобов'язання залишено без змін.

Обговорюючи питання щодо правомірності оскаржуваних позивачем рішень, судова колегія зважає на наступне.

Як убачається із матеріалів справи, підставою визначення позивачу податкових зобов'язань по акцизному збору в акті перевірки та у рішеннях про результати розгляду скарг зазначено порушення ст. ст. 3, 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. № 18-92 «Про акцизний збір»внаслідок не нарахування акцизного збору з оборотів по реалізації бензину газового стабільного, який є підакцизною продукцією.

Як на підставу нарахування акцизного збору на бензин газовий стабільний, який вироблявся позивачем згідно з вимогами ТУУ 23.2-00135390-141-2003, відповідач послався на висновок експерта Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 16.02.2005 року №4, згідно якого виготовлена позивачем продукція використовується як для специфічних процесів переробки так і в якості компоненту для виготовлення автомобільних бензинів, тобто може бути віднесена як до продуктів «специфічного процесу переробки»- код 2710001100 (з додатковою приміткою 4 до групи 27 пояснень УКТЗЕД) так і до продуктів «для інших цілей»- код 2710003900. За правилами інтерпретації класифікації товарів перевага надається товарній позиції з більшим порядковим номером, тобто 2710003900. Згідно Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари «продукцію»на товар підкатегорії УКТЗЕД 2710003900 встановлено ставку акцизного збору 20 євро за 1000 кг. Аналогічний код УКТЗЕД визначений і у висновку судово-товарознавчої експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса від 30.09.2005 року №8864.

Здійснюючи аналіз наведених висновків податкового органу, колегія суддів зважає на таке.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 року №46-93 державні стандарти України розробляються на продукцію міжгалузевого призначення та продукцію для населення та народного господарства.

Згідно ст. 15 вказаного Декрету КМ України сертифікація на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів проводиться виключно в державній системі сертифікації акредитованими випробувальними лабораторіями (центрами) методами, які визначені відповідними нормативними документами, а за відсутності цих документів - методами, що визначаються органом з сертифікації чи органом, який виконує його функції. Результати випробувань, проведених зазначеними лабораторіями (центрами), у подальшому не потребують підтвердження іншими акредитованими випробувальними лабораторіями (центрами). Повторні випробування за визначеними характеристиками цієї продукції не проводяться, крім випадків, коли відповідно до законодавства встановлена недостовірність результатів випробувань.

Статтями 1 та 7 Закону України «Про підтвердження відповідності»від 17.05.2011 року №2406-ІІІ встановлено, що відповідність продукції вимогам, встановленим законодавством, засвідчується декларацією про відповідність або сертифікатом відповідності.

Сертифікат відповідності -документ, який підтверджує, що продукція відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Згідно з п. 1.3 розділу 1 Правил обов'язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів, що затверджені наказом Держстандарту України від 16.01.1997 № 19 зразок продукції - проба продукції, що відібрана органом з сертифікації продукції або його уповноваженим представником відповідно до вимог ГОСТ 2517 «Нефтепродукты. Методы отбора проб».

Розділом 2.12 Правил встановлено, що за позитивними результатами розгляду протоколу випробувань та виконання інших робіт, що передбачені в рішенні за заявкою суб'єкта господарської діяльності, орган з сертифікації оформляє сертифікат відповідності та інші документи, що передбачені державною системою сертифікації. Заповнення всіх передбачених у формі сертифіката реквізитів обов'язкове. Реквізит «код ТН ЗЕД»заповнюється за результатами ідентифікації продукції і визначення на її підставі коду за Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності (перші чотири знаки).

Органом, зареєстрованим у Реєстрі Системи сертифікації УкрСЕПРО -«МАСМА-СЕПРО», після дослідження бензину газового стабільного, який виробляє позивач згідно ТУ У 23.2-00135390-141-2003, було видано сертифікат відповідності серії ВБ N329926 де в графі «код УКТЗЕД»визначено код - 270900. Термін дії сертифікату відповідності з 20 січня 2005 року до 19 січня 2006 року. (т. 1 а.с.40).

Відповідно до листа Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) від 07.07.2011 року за № 5402-8-4/17 зазначений сертифікат зареєстровано на серійне виробництво продукції з терміном до 19.01.2006 року, що підтверджується витягом з Реєстру УкрСЕПРО. Сертифікаційні роботи проведено органом з сертифікації ДП «ОС нафтопродуктів та систем якості»(свідоцтво про уповноваження UA.PN.145).

Згідно повідомлення Державного підприємства -органу сертифікації нафтопродуктів та систем якості «МАСМА-СЕПРО»від 21.07.2011р. № 0843/ОС, сертифікат ВБ №329926 (бланк серії ВБ за №329926) списаний з обліку бланків суворої звітності підприємства (акт № 3 за І квартал на 08.04.2005р.) та переданий заявнику -ВАТ «Укрнафта». Документи, які були зібрані під час проведення робіт з сертифікації для отримання сертифікату ВБ №329926 (бланк серії ВБ за №329926), на підприємстві знищені у порядку, встановленому законодавством України (акт № 5 від 18.01.2009р. знищення справ на підставі яких видавалися сертифікати відповідності в період з 01.01.2005р. до 31.12.2005р. та підлягають знищенню протягом 2009р.).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про дотримання позивачем законодавства України щодо сертифікації продукції -бензину газового стабільного та віднесення його до підакцизних товарів.

Посилання апелянта на те, що у сертифікаті ВБ №329926 допущено помилку під час визначення коду продукції за ДК ПП ОКП -23.20.11.900, оскільки згідно з державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97 такий код відсутній, а тому правильним слід вважати код 23.20.11.200, який визначений для підакцизних товарів, оскільки йому відповідає код УКТЗЕД 27100033-27100035, визначений Законом України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)», судова колегія вважає безпідставним, оскільки відповідно до державного класифікатору продукції та послуг ДК 016-97 передбачений такий код як 23.20.13.900 «Бензин газовий стабільний», який не є підакцизним товаром та відповідає коду УКТЗЕД 2709 та товарна група, для якої визначений код 23.20.11.200, називається «бензин моторний інші», а не «бензин газовий стабільний», як зазначає відповідач, а тому помилка могла бути не в останніх трьох цифрах коду, а у двох цифрах, що передують останнім трьом.

Проте, аналізуючи висновки суду щодо помилковості нарахування відповідачем саме Качанівському ГПЗ ВАТ «Укрнафта»зобов'язання зі сплати акцизного збору з огляду на відсутність факту реалізації відповідної продукції позивачем, колегія суддів з такими погодитися не може, виходячи з наступного.

Згідно із визначенням, наведеним у частині 1 статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. № 18-92 «Про акцизний збір»акцизний збір це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Пунктом «а»статті 2 названого Декрету закріплено, що платниками акцизного збору є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) -виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику.

Таким чином, аналізуючи зміст наведеної правової норми, судова колегія погоджується з твердженням відповідача про те, що платником акцизного збору може бути позивач як відокремлений підрозділ ВАТ «Укрнафта», оскільки саме він є виробником бензину газового стабільного, проте з огляду на те, що відповідна продукція не є підакцизним товаром, позивач фактично платником акцизного збору не є.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим постанову суду слід залишити без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Повний текст ухвали складено 17 квітня 2012 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Романчук О.М

Шелест С.Б.