Ухвала суду № 23984238, 03.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012 р.Справа № 2а-1870/3611/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2011р. по справі № 2а-1870/3611/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

05 жовтня 2011 року постановою Сумського окружного адміністративного суду адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень від 30 травня 2011 року № 0001342306/0/42483 та №0001352306/0/42484 -задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 30 травня 2011 року № 0001342306/0/42483 та №0001352306/0/42484.

У апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Обгрунтовуючи заявлені вимоги, відповідач вказує, що відповідно до приписів п.198.2 ст. 198, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, право позивача на включення сум ПДВ за результатом фінансово-господарських відносин з контрагентами ЗАТ "Кримський Титан", ТОВ "ОстХем Україна" не виникло, оскільки вказаними постачальниками товарів (послуг) не було задекларовано у встановленому законом порядку їх зобов'язання за договорами з позивачем. Крім того, суми податку на додану вартість, сплачені в ціні товару за угодами з ПП "Арт-Марін" та ТОВ "Технолітбуд", також неправомірно включені до складу податкового кредиту позивачем, оскільки зазначені підприємства не мають необхідних умов для провадження господарської діяльності, в тому числі складських приміщень, трудових ресурсів, виробничих потужностей, в резултаті проведеної перевірки ТОВ "Технолітбуд" не встановлено факту передачі товарів (послуг) до підприємств-покупців, що є підставою для визнання договорів із зазначеними контрашентами нікчемними.

Суд апеляційної інстанції на підставі п.2 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що з 22.04.2011р. по 05.05.2011р. Державною податковою інпекцією в м. Суми проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ"Сумихімпром" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоди за листопад, грудень 2010р., січень 2011р.

13.05.2011р. за результатом проведеної перевірки складено акт №3090/23-620/05766356 "Про результати позапланової виїзної перевірки ПАТ "Сумихімпром", код ЄДРПОУ 05766356, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоди за листопад, грудень 2010р., січень 2011р.", яким встановлено:

- неможливість підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2011 року в сумі 1 775 325,80 грн., що пов'язано з проведенням додаткового комплесу заходів, направленого на підтвердження достовірності відомостей, що є підставою для нарахування такого бюджетного відшкодування ПДВ;

- на порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п.200.4, п.200.14 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р., підприємством завищено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду, яке буде зараховнао до склдау податкового кредиту наступного звітного періоду податкової декларації по ПДВ за січень 2011 року на 4394020,61 грн.;

- на порушення вимог п.200.1, п.200.3, п.200.4, п.200.14 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за лютий 2011р. на 4402621 грн.

30.05.2011р. на підставі акту перевірки від 13.05.2011р. №3090/23-620/05766356, ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення-рішення №0001342306/0/42483, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4 402 621,00 грн. за основним зобов'язанням, та 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Заовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виконання умов договору та реальінсть здійснення господарських операцій з контрагентами позивача ПП "Арт-Марін", ТОВ "ОстХем Україна" та ЗАТ "Кримський Титан" підтверджено належним чином формленими первинними документами. Той факт, що постачальники товарів за угодами з позивачем не виконують своїх податкових зобов'язань, не може бути підставою для позбавлення позивача права на формуванн я податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ "Сумихімпром" (замовник) та ПП «Арт - Марін» (експедитор) було укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування імпортного вантажу № 23-80210 від 08 лютого 2010 року (а.с.129-131).

Відповідно до вказаного договору ПАТ "Сумихімпром" в січні 2011 року було проведено передоплату за експедиційне обслуговування на загальну суму 2021035,69 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 336839,28 грн.

19.08.2010р. позивачем укладено договір поставки №22-2909 з ТОВ "ОстХем Україна", за результатом виконання якого позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 1636881,70 грн.

30.01.2006р. ПАТ "Сумихімпром" укладено догоівр з ЗАТ "Кримський Титан" №1-С/И на поставку товару (ільменитового концентрату), та включено до склдау податкового кредиту по вказаному договору суму ПДВ у розмірі 1283044,08 грн.

Згідно п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ПК України).

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст. 201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору з ПП "Арт-Марін" ПАТ "Сумихімпром" в січні 2011 року було проведено передоплату за експедиційне обслуговування на загальну суму 2021035,69 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 336839,28 грн. На підтвердження факту надання вказаних послуг позивачем були надані первинні документи: рахунки (а.с.194-196, 209-216, 220-221), сертифікати якості (а.с.202), уніфіковані митні квитанції (а.с.208,) квитанція про приймання вантажу на станції Миколаїв-Вантажний Одеської з.д. (а.с.217), де відправником значиться ПП "Арт-Марін", а отримувачем - ПАТ «Сумихімпром».

Також позивачем надано наряд № 28 на відвантаження імпортних вантажів (а.с.203), де відправником є ПП "Арт-Марін", а отримувачем - ПАТ «Сумихімпром». Даний наряд має штамп Миколаївської митниці.

Окрім того, позивачем надано екологічну декларацію № 2974/11-0 від 19 грудня 2010 року (а.с.230), де відправником є ПП "Арт-Марін", а отримувачем - ПАТ «Сумихімпром», дана декларація має штамп екологічного контролю про дозвіл ввозу вантажу.

Крім того, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає підтвердженим факт поставки та отримання товарів за договором з ТОВ "Технолітбуд", виходячи з наявних первинних документів: видаткової накладної № 012501 від 25 січня 2011 року (а.с. 127), податкової накладної (а.с. 126), прибуткового касового ордеру №30 (а.с. 128).

Таким чином підставою для формування податкового кредиту є належним чином складена податкова накладна.

Вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Колегія суддів зазначає, що ПП "Арт-Марін", ТОВ "Технолітбуд" при оформленні податкових накладних на виконання договорів з позивачем дотримано всіх встановлених Законом умов, податкові накладні складені належним чином, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою.

Щодо включення до складу податкового кредиту сум ПДВ на виконання зобов'язань за договорм з ЗАТ "Кримський Титан" та ТОВ "ОстХЕм Україна", колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачєаться, що відповідач не заперечує товарність угод укладених між позивачем та вказаними контрагентами, а посилання відповідача на відсутність матеріалів зустрічних перевірок по вказаним контрагентам, як на підставу зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач мав всі передбачені чинним податковим законодавством підстави для включення до складу податкового кредиту за звітний період січня, лютого 2011 року суму ПДВ, сплачену в ціні товару за договором з ЗАТ "Кримський Титан" , ТОВ "ОстХЕм Україна", ПП "Арт-Марін", ТОВ "Технолітбуд".

Доводи відповідача у апеляційній скарзі щодо нікчемності угод, укладених з контрагентами позивачем, у зв'язку з відсутністю необхідних виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, а також недекларуванням податкових зобов'язань за договорами з позивачем, висновків суду не спростовують, оскільки, враховуючи закріплений Конституцією України принцип особистого характеру юридичної відповідальності, відповідальність за порушення норм чинного податкового законодавства повинна нести особа, яка допустила таке порушення. Той факт, що контрагентом позивача порушено порядок ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку та інші умови провадження господарської діяльності, не дає підстави застосовувати до підприємства позивача, як добросовісного платника податку на додану вартість, фінансові санкції за збільшення суми податкового кредиту, по операціям з таким контрагентом.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на той факт, що по взаємовідносинам з ПП "Арт-Марін" та ТОВ "Технолітбуд" не встановлено реальності проведення господарських операцій, що є підставою для визнання угод з вказаними контрагентами нікчемними, а відтак, і визнання неправомірним формування податкового кредиту на їх підставі, колегія суддів вважає такими, що не підтверджуються матеріалами справи. Так, підтвердження факту надання послуг позивачу ПП "Арт-Марін", наявні первинні документи: рахунки (а.с.194-196, 209-216, 220-221), сертифікати якості (а.с.202), уніфіковані митні квитанції (а.с.208,) квитанція про приймання вантажу на станції Миколаїв-Вантажний Одеської з.д. (а.с.217), де відправником значиться ПП "Арт-Марін", а отримувачем - ПАТ «Сумихімпром», наряд № 28 на відвантаження імпортних вантажів (а.с.203), де відправником є ПП "Арт-Марін", а отримувачем - ПАТ «Сумихімпром»,екологічна декларація № 2974/11-0 від 19 грудня 2010 року (а.с.230), де відправником є ПП "Арт-Марін", а отримувачем - ПАТ «Сумихімпром». Реальність фінансово-господарських операцій по контрагенту ТОВ "Технолітбуд" підтверджується наступними первинними документами: видатковою накладною № 012501 від 25 січня 2011 року (а.с. 127), податковою накладною (а.с. 126), прибутковим касовим ордером №30 (а.с. 128).

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2011р. по справі № 2а-1870/3611/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Сіренко О.І.