Ухвала суду № 23966492, 10.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10636/10/4/0170

10.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Привалової А.В.,

суддів Щепанської О.А. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

не з'явились

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Алушта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 19.01.2012 у справі № 2а-10636/10/4/0170

за позовом Державного підприємства «Айвазовське»(вул.Васильченко, 1-А, смт.Партенит, м.Алушта, Автономна Республіка Крим, 98542)

до Державної податкової інспекції в м.Алушта АР Крим (вул.Леніна, 22-а, м.Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.01.12 адміністративний позов Державного підприємства "Айвазовське" до Державної податкової інспекції в м.Алушта АР Крим задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Алушта АР Крим від 25.02.2010 №000131502/0 про визначення Державному підприємству «Айвазовське»суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 45273,90грн., у тому числі: за основним платежем -43118,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -2155,90грн.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.01.12 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав її необґрунтованості.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року, в якій задекларовано залишок від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (рядок 26 податкової декларації) у розмірі 2433570,00 грн. При цьому різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного податкового періоду (рядок 20 податкової декларації) склала 43118,00 грн., а від'ємне значення сформовано за рахунок віднесення до складу податкового кредиту залишку від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду у розмірі 2476688,00 грн. (значення рядку 23 податкової декларації за грудень 2009 року).

ДПІ у м.Алушта проведено камеральну перевірку вказаної податкової декларації, за результатами якої складено акт від 11.02.2010 року №142.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (рядок 26 податкової декларації) у розмірі 2433570,00 грн. та занижено суму, що за результатами звітного податкового періоду підлягає сплаті в бюджет, у розмірі 43118,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.02.2010 року №000131502/0 про визначення позивачеві суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 45273,90 грн., у тому числі: за основним платежем - 43118,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2155,90 грн.

Висновки податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування пов'язані із тим, що від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у грудні 2009 року сформовано за рахунок від'ємного значення за листопад 2009 року. В той же час за результатами камеральної перевірки декларації за листопад 2009 року (акт №27/15-2/04792883 від 15.01.2010 року) зменшено показник залишку від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (рядок 26 податкової декларації) на 2476688,00 грн. та донараховано податкове зобов'язання до сплати в бюджет у розмірі 38270,00 грн. (податкове повідомлення-рішення №0000051502/0 від 01.02.2010 року).

У свою чергу висновки за актом №27/15-2/04792883 від 15.01.2010 року засновані на висновках документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009 року, за результатами якої зменшений рядок 23 на 2558294,00 грн., рядок 24 на суму 2514958,00 грн., рядок 26 на суму 2514958,00 грн., донараховано ПДВ у сумі 43336,00 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що податковим органом протиправно визначено позивачеві спірним податковим повідомленням-рішенням податкове зобов'язання за грудень 2009 року, оскільки правомірність формування залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія і вважає, що судом повно встановлені обставини справи та надана ним належна правова оцінка.

Судом встановлено, що підставою для нарахування податкового зобов'язання послугували висновки перевірки податкової декларації позивача минулого періоду, а саме жовтень-листопад 2009 року. Позивачем 15.10.2009 надані до ДПІ в м.Алушта уточнюючі розрахунки до декларації з податку на додану вартість №29918 та №29919. Вказані розрахунки були прийняти відповідачем з наданням статусу «до відома». Підставою для невизнання уточнюючих розрахунків послугувало те, що вони були підписані головним бухгалтером, що не був зазначеній в базі Автоматизованої інформаційної системи «Реєстр платників податків»ДПІ в м.Алушта.

Як вбачається з матеріалів справи такі дії відповідача були оскаржені позивачем в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.07.2010 року у справі №2а-3754/10/10/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим щодо неприйняття як податкової звітності та надання статусу "до відома" уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №29918 від 15.10.2009 року та №29919 від 15.10.2009 року до декларацій з податку на додану вартість за травень 2008 року та за липень 2008 року Державного підприємства "Айвазовське". Зобов'язано Державну податкову інспекцію в м. Алушті АР Крим прийняти уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №29918 від 15.10.2009 року та №29919 від 15.10.2009 року до декларацій з податку на додану вартість за травень 2008 року та за липень 2008 року Державного підприємства "Айвазовське" як податкову звітність.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.03.2011 року у справі №2а-10637/10/13/0170, яку залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011 року, визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим №0000051502/0 від 01.02.2010 року, прийняте за результатами перевірки попереднього періоду -листопад 2009 року, висновки якої покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Дослідивши надані позивачем під час розгляду справи уточнюючі розрахунки, суд першої інстанції встановив, що вони підписані керівником позивача ОСОБА_2 та головним бухгалтером ОСОБА_3

При розгляді справ №2а-10637/10/13/0170 та №2а-3754/10/10/0170 суд встановив, що на час подання зазначених уточнюючих розрахунків від 15.10.2009 року відповідачу було достовірно відомо про те, що ОСОБА_3 прийнята на посаду головного бухгалтера ДП "Айвазовське", що підтверджується наявністю відбитка штампу про отримання повідомлення позивача та наказу про призначення на посаду головного бухгалтера ДП "Айвазовське" ОСОБА_3

У мотивувальних частинах судових рішень у вказаних справах встановлено правомірність формування залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за жовтень 2009 року, тож наступні дії відповідача по зменшенню розміру від'ємного значення попереднього податкового періоду та зменшення суми податкового кредиту наступного податкового періоду є протиправними.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що оскільки правомірність формування залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за жовтень-листопад 2009 року підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили, наступні дії відповідача по зменшенню розміру від'ємного значення попереднього податкового періоду та зменшення суми податкового кредиту наступного податкового періоду є протиправними.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про протиправність визначення позивачеві податкового зобов'язання оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та постановив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Алушта АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.01.2012 у справі № 2а-10636/10/4/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.В.Привалова

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова