Постанова № 23966338, 20.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-2222/11/2702

20.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини А 1656 на постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя (суддя Батурін А.С. ) від 27.04.11 у справі № 2а-2222/11/2702

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до Військової частини А 1656 (вул. Н.Островської, 8, місто Севастополь,99028)

про стягнення грошової компенсації за неодержане речове майно

ВСТАНОВИВ:

Постановою Гагарінського районного суду міста Севастополя від 27.04.2011 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: стягнуто з військової частини А1656 на користь ОСОБА_1 компенсацію за неодержане речове майно в розмірі 7244,19грн.

Не погодившись с постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на постанову суду, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин у справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей зупинено»з 11.03.2000.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, позивача наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 10.06.2010 №299 звільнено з військової служби у запас за пунктом «а» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»у зв'язку із закінченням строку контракту. Наказом командира військової частини А 2355 від 26.08.2010 №187 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Під час звільнення компенсації замість речового майна за період з червня 1999року по червень 2003року позивачем отримано не було.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався нормою статті 16 Закону України «Про Збройні Сили України», відповідно до якої держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, працівників Збройних Сил України та осіб, звільнених у запас або відставку, членів їх сімей, гарантує одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України, і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(у редакції до 11.03.2000) військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням - грошову компенсацію замість них.

Згідно частині четвертої статті 9 цього Закону порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців та виплати компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що з 11.03.2000 дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків зупинено Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів».

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як свідчать матеріали справи згідно довідки №32 від 03.12.2010 вартість речового майна, що підлягає видачі при звільненні в запас позивачу за період з червня 2000року по червень 2008року складає 6192,26грн. Згідно довідки №31 вартість речового майна, що підлягає видачі до 11.03.2000 складає 1051,93грн.

З урахуванням викладеного підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача компенсації за речове майно в розмірі 1051,93грн., тому колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог позивача в повному обсязі.

Згідно статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини А 1656 задовольнити.

Постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя від 27.04.2011 у справі №2а-2222/11/2702 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини А 1656 на користь ОСОБА_1 компенсацію за неодержане речове майно за період до 11 березня 2000 року в розмірі 1051,93грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Військової частини А 1656 судовий збір в розмірі 53,65 грн. на рахунок: 31217206781001, одержувач: ГУДКСУ у м.Севастополі(Севаст)22030001, ЄДРПОУ: 38022717, МФО: 824509, банк одержувача: ГУДКСУ у місті Севастополі, призначення платежу: "Судовий збір", код: 35188206.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодекс у адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко