Ухвала суду № 23966255, 27.03.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-328/12/0170/19

27.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Привалової А.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представника позивача, ОСОБА_2, довіреність №2 від 03.01.2012

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю.) від 31.01.2012 у справі №2а-328/12/0170/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенисте» (вул.Шполянской, 6, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул.М.Залки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.01.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенисте»задоволено. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Сімферополі АР Крим від 07.09.2011 №0023781501 та від 07.09.2011 №0023771501. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.01.12 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити з підстав її необґрунтованості.

Правом на участь у судовому засіданні відповідач не скористався. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Проте, неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 06.05.2011 позивачем до податкового органу подана декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, в якої у рядку 04.9. зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 20527675.

08.08.2011 позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, в якій зазначена сума витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у рядку 04 в сумі 23017760грн., до складу якого увійшло від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду -18697612грн.

25.08.2011р. відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток позивача за 2 квартал 2011 року, за результатами якої складено акт №11704/15-1/14371556 .

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 17185999грн. та заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 347671грн. Згідно з наданою декларацією з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового періоду»платником вказане 18697612грн. Згідно декларації за 1 квартал 2011 року №9002862862 від 06.05. рядок 08 (об'єкт оподаткування) складає - 18697612грн.., в т.ч. збиток 2010 року -20527675грн., збиток 1 кв. 2011 року -відсутній. Згідно даних ДПІ рядок 06.6 декларації за 2 квартал 2011 року повинен складати 0 грн.., тому що збиток за 1 квартал відсутній.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 07.09.2011 прийняти податкові повідомлення-рішення №0023771501 про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 17185999грн. та №0023781501 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 347671грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до ДПА в АР Крим та ДПА України, але рішеннями за результатами розгляду скарг податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги без задоволення.

На думку податкового органу, до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року, оскільки п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 році збитків, які виникли до 01.01.2011, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія з огляду на наступне.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону №334/94-ВР передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Статтею 6 Закону №334/94-ВР було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Статтею 150 Податкового кодексу України, яка вступила в дію з 01.04.2011, передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: - якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року, тобто обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 Податкового кодексу України, цій перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року».

Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується зокрема на такому принципі як - презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Вказаний принцип знайшов відображення у п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що збитки за 2010 рік є невід'ємною частиною збитків за підсумками 1 кварталу 2011 року та в подальшому за підсумками 2, 3, 4 кварталів 2011 року, тому відсутні порушення в діях позивача норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ та, відповідно, відсутній факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 17185999грн. А відтак збільшення позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 347671грн. є безпідставним та таким, що не відповідає приписам податкового законодавства.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та постановив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю.) від 31.01.2012 у справі №2а-328/12/0170/19 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.В.Привалова

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова