Ухвала суду № 23954443, 27.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 р.Справа № 2а-1870/7997/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська будівельно-постачальна компанія" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська будівельно-постачальна компанія" до Державної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В с т а н о в и л а:

У листопаді 2011 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумська будівельно-постачальна компанія" (далі ТОВ "Сумська будівельно-постачальна компанія") звернулося до сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі ДПІ в м. Суми) про скасування акта перевірки від 22.07.2011 р. №5607/152/333525487 та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.08.2011 року №0007091502/0/61054, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у розмірі 33.144,09 грн., у тому числі за основним платежем 33.143,09 грн. та штрафні санкції 1 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року в задоволенні позовних вимог ТОВ "Сумська будівельно-постачальна компанія" відмовлено.

В апеляційній скарзі, позивач посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.08.2011 року №0007091502/0/61054.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення, відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), слід залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.07.2011 року ДПІ в м. Суми проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Сумська будівельно-постачальна компанія" з питання дотримання вимог податкового законодавства за січень - травень 2011 року, за результатами якої складно акт №5607/152/33525487 від 22.07.2011 року.

Перевіркою встановлено, що суб'єкт господарювання узгодив податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з січень -травень 2011 року на суму 33.143,09 грн.

На підставі висновків акта перевірки ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення-рішення №0007091502/0/61054 від 01.08.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у розмірі 33.144,09 грн., у тому числі за основним платежем 33.143,09 грн. та штрафні санкції 1 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач орендував земельні ділянки, які розташовані в м. Суми на підставі договорів оренди, укладених з Сумською міською радою:по вул. Ковпака, 95, площею 8205 кв. м., з терміном дії до 30.05.2012 року та по вул. Ковпака, 97, площею 8029 кв. м., з терміном дії до 30.05.2012 року.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV "Про оренду землі" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 161), іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ст. 125, 126 Земельного кодексу).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону N 161).

Згідно ст. 21 Закону N 161 орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

Типовий договір оренди землі затверджено постановою КМУ від 03.03.2004 р. N 220 (із змінами та доповненнями).

Форми розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, і за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, затверджені постановою КМУ від 13.12.2006 р. N 1724.

Пунктом 9 Типового договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності вноситься у грошовій формі та зазначається у відсотках нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.

Розмір орендної плати за землю переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 Типового договору оренди).

Питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України (далі - ПКУ) і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Положення ПКУ регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому вказано, що далі у розділі XIII слова "орендна плати за земельні ділянки державної і комунальної власності" визначаються як "орендна плата".

Пунктом 288.1 статті 288 ПКУ визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.2 статті 288 ПКУ).

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 ПКУ розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Пунктом 286.2 статті 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Таким чином, з 01 січня 2011 року мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Хоча розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом з тим, орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. Сплата обов'язкових платежів, до яких віднесено і плату за землю (ст. 9 Податкового кодексу України) не може залежати від умов договору. Принципові засади такого регулювання містяться в статті 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, закріплює саме обов'язок, а не зобов'язання.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо необхідності відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

В іншій частині рішення суду позивачем не оскаржено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська будівельно-постачальна компанія" -залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали буде виготовлено та підписано 02 квітня 2012 року.

Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.