Ухвала суду № 23954453, 17.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 р.Справа № 2а-1670/9369/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2011р. по справі № 2а-1670/9369/11

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області

до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство"

про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач- Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за червень-жовтень 2011 року у розмірі 187037 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2011 Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці замінено правонаступником-Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2011 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" (код ЄДРПОУ 13962545) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, за червень-жовтень 2011 року у розмірі 187037 (сто вісімдесят сім тисяч тридцять сім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок, на р/р № 25605301120462 в ОПЕРВ Полтавського облуправління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, код 37895789.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці відмовити в повному обсязі. Апеляційну скаргу вмотивовує тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушив норми матеріального та процесуального права, вважає постанову суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою та такою, що протирічить діючому законодавству.

Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до приписів статей 14 та 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058 відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що сума заборгованості Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень-жовтень 2011 року в розмірі 187037, 50 грн. підлягають стягненню, а позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з абз. 4 пункту 1 статті 2 та абз. 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ і організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування за ставкою, що дорівнює 100 % від об'єкта оподаткування, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ передбачено, що працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду України в м.Кременчуці витрати на виплату та доставку пенсій, призначених за списком № 2, у розмірі 100 % фактичних витрат.

Згідно з пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачу надсилались розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за червень-жовтень 2011 року, що підтверджується копіями супровідних листів.

Понесення Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за червень-жовтень 2011 року підтверджується долученими до матеріалів справи копіями протоколів призначення пенсії та довідок про виплату пенсій особам, вказаних у розрахунках.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Станом на час розгляду справи у суді першої інстанції вказана сума заборгованості Приватним акціонерним товариством "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" позивачу не відшкодована.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів на спростування вищевикладеного або доказів сплати боргу до суду апеляційної інстанції не надав.

З огляду на встановлені факти й досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" на користь УПФУ в м. Кременчуці заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у загальній сумі 187037, 50 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо невірного та неповного дослідження судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення доказів по справі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження по справі та не впливають на вирішення справи по суті.

За таких обставин, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2011р. по справі № 2а-1670/9369/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.