Ухвала суду № 23954383, 17.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 р.Справа № 2а-1670/11293/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2012р. по справі № 2а-1670/11293/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтава-Авто"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві

про визнання протиправним, скасування акту перевірки та податкового повідомлення -рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Полтава-Авто", звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправними і скасування акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №6817/15-552 від 15.09.2011 р. та податкового повідомлення - рішення №0001211504 від 03.10.2011 р.

Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову позивач зазначив, що твердження ДПІ у м. Полтаві про порушення платником податків пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України прямо суперечать нормам податкового законодавства та фактичним обставинам, за яких підприємством задекларовано від'ємне значення з податку на прибуток, оскільки ні перехідні положення Податкового кодексу України, ні будь-які інші нормативно-правові акти не встановлюють обмежень чи заборони декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування у ІІ кварталі 2011 року, що виникло в попередніх звітних періодах. Відтак, на думку позивача, ним правомірно відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток попереднього податкового року за ІІ квартал 2011 року у розмірі 8 025 033,00 грн., а складений за результатами перевірки акт №6817/15-552 від 15.09.2011 р. та винесене на підставі його висновків податкове повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2012 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтава-Авто"до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправним, скасування акту перевірки та податкового повідомлення - рішення - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві№0001211504 від 03.10.2011 р.

Провадження у справі в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №6817/15-552, складеного 15.09.2011 р. Державною податковою інспекцією у м. Полтаві- закрито.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Полтава-Авто" (ідентифікаційний код 03118340) частину витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 15 грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог ПАТ «Полтава-Атво» відмовити в повному обсязі. Апеляційну скаргу вмотивовує тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушив норми матеріального та процесуального права, вважає постанову суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою та такою, що протирічить діючому законодавству.

Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України апеляційний суд розглядає справу в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А 00 № 791679 ПАТ "Полтава-Авто" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 30.07.1993 р., ідентифікаційний код 03118340.

На підставі пунктів 1 та 3 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України головним державним податковим ревізором інспектором відділу супроводження великих платників податків управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Полтаві проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток позивача за II квартал 2011 року (вх. № 9006265588 від 08.08.2011р.). За результатами проведеної перевірки складено акт № 6817/15-522 від 15.09.2011 р., яким встановлено порушення вимог п.3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, внаслідок чого платником податків завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8 025 033, 00 грн. (а.с. 7-8).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001211504 від 03.10.2011 р., яким ПАТ "Полтава-Авто" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8 025 033, 00 грн. (а.с. 9).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ні документально, а ні нормативно не довів правомірності прийнятого повідомлення-рішення №0001211504 від 03.10.2011 р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що до складу валових витрат, відображених позивачем в податковій декларації за ІІ квартал 2011 року, по рядку 06.6 декларації включено від'ємне значення об'єкта оподаткування в розмірі 9 110 815,00 грн., яке складається із отриманого від'ємного значення у І кварталі 2011 року в розмірі 1 085 782, 00 грн., з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками 2010 року в розмірі 2 709 659,00 грн. та за підсумками 2009 року в розмірі 5 315 347,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, перевіркою взято за основу той висновок, що платником в порушення пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України віднесено до складу валових витрат за ІІ квартал 2011 року відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі пункту 54.3 статті 53 Податкового кодексу України, за змістом якого контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від»ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що в даному випадку перевіркою не доведено факт завищення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток, виходячи з наступного.

Так, відповідач дійшов такого висновку у зв'язку зі вступом у законну силу розділу ІІІ Податкового кодексу України від 01.04.2011 р. та відсутністю у ньому посилання на можливість обліку у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, за винятком того, який виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі по тексту Кодекс) норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/9492-ВР (далі по тексту - Закон № 334/9492-ВР).

У 2010 році норма пункту 6.1 статті 6 діяла з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 вказаного Закону, якою, зокрема передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У I кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 року.

Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону № 334/9492-ВР, відповідно до якої сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Одночасно, положенням пункту 150.1 статті 150 Кодексу передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Більш того, як слідує з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. №1/99-рп, положення частини 1 статті 58 Конституції України щодо дії нормативно - правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідно зміст суб'єктивного права особи слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права. Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно - правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності.

Отже, приписи нового нормативно - правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно - правовими актами.

З огляду на вищезазначене колегія суддів вважає необґрунтованими твердження податкового органу про те, що до складу витрат ІІ кварталу 2011 року включається виключно відємне значення обєкта оподаткування, отримане платником за результатами господарської діяльності лише за І квартал 2011 року без урахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з попередніх звітних періодів.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року.

Обмеження складу витрат, що мають бути враховані у ІІ кварталі 2011 року зазначена норма не містить.

Відповідно до статті 4 Кодексу податкове законодавство ґрунтується на принципах, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, наведений у статті 139 Кодексу, який є вичерпним і не містить такого поняття як "відємне значення обєкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2008 та 2009 років".

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Полтава-Авто" в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2012р. по справі № 2-а-1670/11293/11 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2012р. по справі № 2а-1670/11293/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.