Ухвала суду № 23947855, 07.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 р.Справа № 2а-11273/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2011р. по справі № 2а-11273/11/2070

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова (далі по тексту - позивач, УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова) звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач, ФОП ОСОБА_1), в якому просить стягнути з відповідача на користь УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1712, 80 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2011 року зазначений позов задоволено.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова (61004, м. Харків, вул. Примакова, 40/42, код ЄДРПОУ 22682980, р/р 256033012096 в ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823) суму боргу у розмірі 1712,80 (одна тисяча сімсот дванадцять гривень) гривень 80 копійок .

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова як платник страхових внесків та у 2010 році був зареєстрований як платник фіксованого податку.

ФОП ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова був наданий звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України (а.с.73), зареєстрований в органі Пенсійного фонду 28.03.2011 року за № 6273, в якому відповідач зазначив суму встановленого розміру страхових внесків та фактично сплачену суму страхових внесків. Згідно вказаного звіту різниця між сумою страхових внесків, зазначених відповідачем, та фактично сплачених, становить 1712,80 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обов'язку відповідача сплачувати самостійно узгоджену суму страхових внесків у розмірі 1712,80грн. та відсутності доказів погашення суми заборгованості станом на момент розгляду справи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова 1712, 80 грн. заборгованості за 2010 рік зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

17 липня 2010 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 8 липня 2010 року № 2461, яким внесено зміни до пп. 4 п. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058.

Ці зміни стосуються оподаткування діяльності фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а саме: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно.

При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

З огляду на цю норму закону та відсутність на даний момент жодних нормативних актів щодо обмеження чи виключення певних осіб із даного переліку, колегія суддів зазначає, що будь-яка фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, що обрала особливий спосіб оподаткування, повинна доплатити внески до Пенсійного фонду за себе та членів своєї сім'ї у відповідному розмірі, передбаченому Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 8 липня 2010 року № 2461.

Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачуватись у порядку та строки, визначені п.1 ст.19, ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією "Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції 16.01.2004р. за № 64/8663.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно п.11. 12, п. 5.3.2 вищевказаної Інструкції № 21-1 для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності встановлено кінцевий строк подання розрахунку страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і граничний строк їх сплати до 1 квітня наступного за звітним роком за себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання приписів пп. 4 п. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивачем страховий внесок за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 року у строк, визначений ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у повному обсязі не сплачено.

Пункт 2 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює, що суми страхових внесків, своєчасно несплачені страхувальником вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою).

Згідно п. 8.2 Інструкції "Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" страхувальнику, який на кінець звітного періоду має недоїмку зі сплати страхових внесків, органи Пенсійного фонду надсилають вимогу про сплату недоїмки.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 зазначеного Закону у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Оскільки відповідачем самостійно заборгованість зі сплати страхових внесків у повному розмірі не погашена, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення такої заборгованості у судовому порядку.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2011р. по справі № 2а-11273/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т. С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.