Ухвала суду № 23947797, 21.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р.Справа № 2070/2а-12242/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Бідного Б.Т.

представника відповідача Ситника О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2011р. по справі № 2070/2а-12242/11

за позовом Комунального підприємство "Харківські теплові мережі"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (далі по справі позивач, КП «Харківські теплові мережі») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративними позовами, які в подальшому були обєднанні в одне провадження, до відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі по справі відповідач) про скасування податкового повідомлення рішення № 0000210843 від 12.05.2011 року форма «Р», яким позивачу збільшена сума грошового зобовязання за основним платежем (податком на додану вартість) в розмірі 11 667,0 грн. і визначена сума грошового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 5833,50 грн.; податкове повідомлення- рішення № 0000200843 від 12.05.2011р., форма «Р», яким позивачу збільшена сума грошового зобовязання за основним платежем (податком на прибуток підприємств) в розмірі 13 309 грн. і визначена сума грошового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 6654,50 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000220843 від 12.05.2011р., форма «В4», яким відповідачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8 000,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 року адміністративний позов КП «Харківські теплові мережі» задоволено в повному обсязі та скасовані податкові повідомлення - рішення податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 0000200843, № 0000210843, № 0000220843 від 12.05.2011 року.

Відповідач не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, неповне та невірне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 р. по справі №2-а-12242/11/2070 в повному обсязі та ухвалити нове рішення по даній справі, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови вимог пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість та п. 5.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" в звязку з тим, що позивач не міг отримати від ТОВ «Ітер» товарно-матеріальних цінностей (сульфат натрію), так як останнє не має фактичної можливості здійснювати господарську діяльність.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції по даній справі та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Представник позивач в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційної інстанції залишити їх без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції від 07.12.2011 року по справі №2-а-12242/11/2070 без змін, як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, уповноваженими особами відповідача проведено невиїзну документальну позапланову перевірку Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (код за ЄДРПОУ 31557119) з питання правомірності формування податкового кредиту та валових витрат у 4 кварталі 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «ІТЕР» (код ЄДРПОУ 33122033). За результатами перевірки був складений акт № 1185/43-010/31557119 від 26.04.2011р. (далі по тексту Акт перевірки), згідно висновків якого, були виявлені наступні порушення:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та КП «Харківські теплові мережі» завищено валові витрати за 4 квартал 2010 р. всього у сумі 53 236,79грн.;

- п.п.7.4.1., п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та КП «Харківські теплові мережі» завищено податковий кредит всього на суму 19666,67грн., в тому числі за жовтень 2010 року у сумі 11 666,67грн. та грудень 2010 року у сумі 8 000 грн.

За наслідками розгляду Акту перевірки відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення- рішення: № 0000210843 від 12.05.2011 року форма «Р», яким позивачу збільшена сума грошового зобовязання за основним платежем (податком на додану вартість) в розмірі 11 667,0 грн. і визначена сума грошового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 5833,50 грн.; податкове повідомлення- рішення № 0000200843 від 12.05.2011р., форма «Р», яким позивачу збільшена сума грошового зобовязання за основним платежем (податком на прибуток підприємств) в розмірі 13 309 грн. і визначена сума грошового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 6654,50 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000220843 від 12.05.2011р., форма «В4», яким відповідачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8 000,0 грн.

Позивач не погодився з зазначеним рішенням відповідача і оскаржив їх в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарг в їх задоволенні було відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням відповідача та подав адміністративний позов до Харківського окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості та правомірності .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень стало відображення в акті перевірки висновків контролюючого органу про завищення позивачем валових витрат, понесених при придбанні товарів та податкового кредиту з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Ітер" з посиланням на безтоварність вказаних правочинів.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказані твердження відповідача помилковими, безпідставними, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, позивач уклав з ТОВ «Ітер» договір купівлі-продажу № 271169 від 30.12.2005р., згідно якому ТОВ «ІТЕР» зобовязалось поставити у власність позивача хімічну продукцію (сульфат натрію).

На виконання умов договору ТОВ "Ітер" поставлено позивачу продукцію сульфат натрію та на відповідні партії продукції ТОВ "Ітер" були виписані відповідні видаткові накладні №542 від 30.10.2009р., №410 від 13.10.2010р., №533 від 14.12.2010р.

Транспортування хімічної продукції здійснювалося автотранспортом позивача, що підтверджується копіями подорожніх листів наданих до суду апеляційної інстанції.

Отримана продукція була оприбуткована на складі позивача і в наступному використана у його господарській діяльності, а саме для помякшення води в теплопостачальній системі, що передбачено технологічним процесом виробництва, що підтверджується Інструкцією ІЭ-13/1 по експлуатації водопідготовчої установки котельної Салтівского житлового масиву; прибутковими ордерами №103004 від 30.10.2009р., №549 від 13.10.2010р., №121405 від 14.12.2010р.; картками складського обліку; вимогами на отримання сульфіту натрію; відомостями залишків матеріалів по запиту на 05.12.2011р.; звітом про витрачання основних матеріалів у зіставленні з виробничими нормами за листопад 2010 року по Червонозаводській філії КП «ХТМ»; звітом про витрачання основних матеріалів у зіставленні з виробничими нормами за грудень 2010 року по Салтівській котельній Московської філії КП «ХТМ»; звітом про витрачання основних матеріалів у зіставленні з виробничими нормами за грудень 2010 року по Ленінському ФТМ; звітом про витрачання основних матеріалів у зіставленні з виробничими нормами за січень 2011 року по котельній «Павлове Поле»; звітом про витрачання основних матеріалів у зіставленні з виробничими нормами за лютий 2011 року по Київській філії КП «ХТМ»; звітом про витрачання основних матеріалів у зіставленні з виробничими нормами за квітень 2011 року по хім. дільниці ТЕЦ-4; звітом про витрачання основних матеріалів у зіставленні з виробничими нормами за травень 2011 року по котельній по вул. Жовтневої Революції; звітом про витрачання основних матеріалів у зіставленні з виробничими нормами за червень 2011 року по Комінтернівській котельній..

Вищевказані первинні документи повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-ХІV містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Згідно п. 1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2. цього закону встановлено, що до складу валових витрат включаються:

5.2.1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.11.2.1. цього закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт і послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно, відповідно до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", включено до валових витрат по операціях з ТОВ "Ітер" щодо придбання товару.

Крім того, як встановлено в суді першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ТОВ "Ітер" на відповідні партії товарів, які були поставлені позивачеві, були виписані податкові накладні: №9271004 від 30.10.2009р., №10121002 від 13.10.2010р. №10091201 від 14.12.2010р., які містить усі обов`язкові реквізити, передбачені вимогами підпункту 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість": порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Колегія суддів також вважає за необхідне відмітити, що як позивач так і його контрагент - ТОВ Ітер" на час вчинення господарських угод мали статус платника ПДВ, на що вказано в акті перевірки.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України Про податок на додану вартість не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Положеннями пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" регламентовано, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачену в зв`язку з придбанням матеріалів у ТОВ Ітер".

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України Про податок на додану вартість та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних рішень.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2011р. по справі № 2070/2а-12242/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис)Дюкарєва С.В. Перцова Т. С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2012 р.