Ухвала суду № 23943356, 10.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 р. Справа № 20534/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Запотічного І.І., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Рибак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Фон» до Львівської митниці та Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про визнання протиправними дій, стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А:

01.10.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання протиправними дій, стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ним 09.09.2008 року укладено договір №09/09/2008 з Noksa Corporation про поставку мобільних телефонів, згідно цього договору поставка мала здійснюватися на умовах СІР Київ. Вказує, що повне митне оформлення товару по попередній декларації за №209000005/9/008660 та №209000005/9/008661 від 25.05.2009 року повинно було відбутись 02.06.2009 року на митниці призначення - Львівській митниці. Платіжним дорученням №3869 від 27.05.2009 року ним на рахунок відповідача внесено 363000,00 грн. попередньої оплати за митне оформлення та ПДВ. Проте, під час перевезення вантажу до відповідача, частину товару втрачено, а саме 3010 шт. мобільних телефонів. Зазначає, що внесені ним кошти в сумі 363000,00 грн. мали забезпечити сплату митних платежів при митному оформленні 3300 шт. мобільних телефонів, але проведено митне оформлення фактично наявних телефонів в кількості 290 шт., а отже сума сплачених податків є істотно меншою, ніж та, що заявлена в попередній декларації на 3300 шт. Вважає, що залишок невикористаних коштів - надмірно сплачених митних платижів у сумі 340289,04 грн., що є його власністю, підлягає поверненню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011 року адміністративний позов ТзОВ «М-Фон» задоволено. Визнано протиправними дії Львівської митниці щодо перерахування 05.07.2010 року до Державного бюджету України коштів в сумі 340289,04 грн. внесених ТзОВ «М-Фон» як попередня оплата (ПД 209000005/2009/008661, ПД 209000005/2009/008660). Стягнуто з Державного бюджету України кошти в сумі 340289,04 грн. на користь ТзОВ «М-Фон» на р/р 260005000003247 у ВАТ Фольксбанк МФО 325213 ЗКПО 32893059.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі покликається на те, що жодним нормативно-правовим документом не передбачено підстави повернення грошової застави у зв'язку із крадіжкою товару, за який вона була внесена. Вказує, що надзвичайні та невідворотні обставини чи події, перелічені у п.2.4 наказу № 771, при їх настанні, є підставою для продовження строку доставки вантажу у митницю призначення та виключають притягнення перевізника до адміністративної відповідальності, тому митницею не складався протокол про порушення митних правил стосовно водія, що перевозив вантаж позивача. Зазначає, що даний нормативний акт не регулює відносини по поверненню грошової застави. Тому вважає, що немає правових підстав для повернення позивачу коштів у сумі 340289,04 грн.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Шокало В.С. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача Коваленко В.П. у ході апеляційного розгляду, надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що перерахування сум податку на додану вартість до Державного бюджету України з товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України можливе після повного оформлення вантажної митної декларації на цей товар.

З огляду на те, що Львівською митницею не проводилось митне оформлення товару (мобільних телефонів в кількості 3100 шт.) для здійснення якого внесено позивачем попередню оплату в сумі 340289,04 грн., суд вважає дії відповідача-1 по перерахуванню 05.07.2010 р. до Державного бюджету України зазначеної суми коштів ТзОВ «М-Фон» протиправними.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що Товариством з обмеженою відповідальністю «М-Фон» оформлено ПД за № 209000005/9/008660 та № 209000005/9/008661 від 25.05.2009 р. (товар -мобільні телефони, відправник - ТЧОКІА СОКРОКАТІСЖ). Повне митне оформлення товару за зазначеними ПД повинно було відбутись 02.06.2009 р. на митниці призначення - Львівській митниці.

Платіжним дорученням № 3869 від 27.05.2009 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «М-Фон» на рахунок Львівської митниці внесено 363000 грн. попередньої оплати за митне оформлення та ПДВ.

Під час перевезення вантажу до митниці призначення частину товару втрачено. Як вбачається з акту експертизи № 1-30-1 Львівської торгово-промислової палати від 29.05.2009 р. встановлено нестачу товару мобільних телефонів в кількості ЗОЮ шт., зазначено причину нестачі - проникнення в кузов автомашини невідомої особи і заволодіння товаром.

За даним фактом 05.06.2009 р. Сихівським РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області порушено кримінальну справу № 139-2041 за ознаками злочину, передбаченого ч.І ст. 185 КК України. В ході розслідування зазначеної кримінальної справи склад злочину перекваліфіковано з ч.І ст. 185 КК України на ч.4 ст. 185 КК України. 23.09.2009 р. згідно п.З ст. 206 КПК України попереднє слідство у кримінальній справі зупинено (довідки Сихівського районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області № 16.9-3811 від 10.06.2009 р., № 16.9-7238, № 16.9-778 від 11.02.2011 р.).

Відповідно до ВМД № 209000005/9/009661 та ВМД № 209000005/9/009675 від 18.06.2009 р. здійснено митне оформлення вантажу - мобільних телефонів в кількості 290 шт., з зарезервованої суми стягнуто в бюджет ПДВ на загальну суму 20798,53 грн.

25.05.2009 р., 25.06.2009 р., 19.11.2009 р., 24.12.2009 р. ТзОВ «М-Фон» зверталось з листами до посадових осіб відповідача-1, у яких просило повернути залишок коштів внесених як попередня оплата за вищевказаною поставкою або зарахувати їх в рахунок сплати наступних встановлених законодавством податків та зборів.

07.07.2009 р., 03.12.2009 р. Львівською митницею надавались позивачу відповіді на його листи, у яких повідомлялось, що питання про повернення залишку коштів від сплачених податків та зборів, які утворилися унаслідок фактичного оформлення меншої кількості товару за ВМД ніж була заявлена у вищевказаних ПД чи зарахування їх в рахунок сплати наступних установлених законодавством податків та зборів може бути розглянуто виключно після прийняття судом рішення за результатами розгляду кримінальної справи, набрання законної сили таким рішенням, а 22.02.2010 року надана відповідь, що зазначені кошти підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.

Платіжним дорученням № 4114 від 05.07.2010 р. Львівською митницею перераховано до Державного бюджету України (отримувач - ГУДКУ у Львівській області) кошти внесені позивачем по ТР ПД № 209000005/9/008660 та № 209000005/9/008661 на суму 340289,04 грн. (зазначені у списку оформлених ВМД, по яких були нарахування ПДВ за період з 02.07.2010 р. по 04.07.2010 р.(перерахованих до бюджету 05.07.2010 р.) - позиція 380, 381).

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 390 «Про ввезення на митну територію України окремих видів товарів» (надалі Постанова № 390) передбачено, що в разі ввезення на митну територію України з будь-якою метою (крім транзиту через територію України) (та переміщення експрес-перевізниками) окремих видів товарів, перелік яких установлюється Державною митною службою залежно від виду транспорту, який використовується для їх переміщення, умовою пропуску через митний кордон України цих товарів є подання суб'єктом підприємницької діяльності, на адресу якого ввозяться товари, митниці, у зоні якої він знаходиться, попередньої вантажної митної декларації та її електронної копії.

Пропуск через митний кордон таких товарів здійснюється після перевірки митницею, розташованою на митному кордоні України, відповідності вантажу та відомостей товаросупровідних документів даним, зазначеним в електронній копії попередньої вантажної митної декларації.

У переліку товарів, до яких застосовуються заходи гарантування доставки при ввезенні на митну територію України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 17.04.2008 р. № 396 передбачено товари за кодом 8525 згідно УКТЗЕД, а саме: передавачі для радіотелефонного, радіотелеграфного зв'язку, радіомовлення або телебачення, до складу яких входять або не входять приймальна, звукозаписувальна чи звуковідтворювальна апаратура; телевізійні камери; відеокамери покадрового зображення та інші записувальні відеокамери; цифрові камери.

Відповідно до п.З.5 Порядку № 25/11 кошти, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України, не пізніше наступного робочого дня після дати завершення митного оформлення товарів перераховуються митними органами з депозитних рахунків 3734, відкритих в ГУДК України у місті Києві, на рахунки з обліку доходів, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у розрізі митних органів і кодів бюджетної класифікації доходів бюджету.

З аналізу змісту п.З.5 Порядку № 25/11 можна зробити висновок, що митні органи можуть перерахувати кошти з депозитного рахунку 3734 до Державного бюджету України лише після дати завершення митного оформлення товарів (не пізніше наступного робочого дня).

Відповідно до п.4 Порядку внесення податку на додану вартість до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України , затвердженого Постановою КМУ 02.04.1998 р. № 417 (діяв до 27.12.2010 р.) митні органи після повного оформлення вантажної митної декларації перераховують Держмитслужбі суми податку на додану вартість з товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України. Протягом трьох банківських днів після повного оформлення вантажної митної декларації Держмитслужба перераховує ці кошти до Державного бюджету України.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що митний орган безпідставно посилається на п. 11 Положення про надання митним органам України фінансових гарантій щодо обов'язкової доставки товарів до митниць призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1996 р. № 700, як на підставу для перерахування коштів позивача до Державного бюджету України, враховуючи, що зазначене положення визначає порядок надання фінансових гарантій митним органам під час переміщення транзитом через територію України товарів, на які законодавством встановлено акцизний збір, тобто не поширюється на спірні правовідносини.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки нікого з посадових осіб позивача не притягнуто до адміністративної відповідальності, що свідчить про визнання Львівською митницею того факту, 3100 мобільних телефонів не доставлено до митниці призначення з незалежних від ТзОВ «М-Фон» надзвичайних обставин, яке об'єднується поняттям непереборної сили.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011 року у справі №2а-8778/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 15.05.2012 року.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді І.І.Запотічний

Р.М.Шавель