Ухвала суду № 23911640, 03.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2012 р. Справа № 39382/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Сапіги В.П., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання Рибій Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2011 року в справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, приватний підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом в суд до Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції та просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції №0005051701/2 від 30.12.2012 року, №0005061701/2 від 30.12.2012 року про результати документальної невиїзної перевірки ПП ОСОБА_1 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ «Вест Транс-Сервіс» за грудень 2009 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що відповідач неправомірно виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення, так як реалізація продукції здійснювалася на підставі договорів купівлі-продажу. Про реальність та фактичне здійснення господарської операції свідчать, зокрема, податкові накладні, видаткові накладні, довіреність на приймання товарно-матеріальних цінностей, договір зберігання.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2011 року в справі №2а-562/11/0370 адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Камінь-Каширською міжрайонною державною податковою інспекцією подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2011 року в справі №2а-562/11/0370 та в задоволенні позовних відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на запит Камінь-Каширської МДПІ щодо підтвердження взаємовідносин між ТзОВ «Вест Транс-Сервіс» та ТзОВ «МЖК «Конкріт» ЛТД, Луцька ОДПІ листом від 30.07.2010 року №5631/7/232 повідомила, що актом від 19.12.2008 року №363 свідоцтво платника ПДВ ТзОВ «МЖК «Конкріт» ЛТД анульовано, а постановою господарського суду Волинської області від 15.02.2010 року по справі №7/76-Б ТзОВ «МЖК «Конкріт» ЛТД знято з державної реєстрації. У довідці також зазначається, що проведеним ДПІ в м. Житомирі аналізом податкової звітності ТзОВ «Вест Транс-Сервіс» встановлено відсутність у товариства основних фондів, і в той час не надано документів щодо оренди приміщень для зберігання будівельних матеріалів, оренди автотранспорту на перевезення вантажів, договорів про передачу товарів на відповідальне зберігання, а у додатках К1/1 «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів», декларацій з податку на прибуток за 2008-2009 роки залишки товарно-матеріальних цінностей на початок і кінець звітних періодів відсутні. Проведеною ДПІ у м. Житомирі позаплановою невиїзною. перевіркою ТзОВ «Вест Транс-Сервіс» встановлено відсутність у товариства товарних запасів, а чисельність працюючих у складі 3 осіб ставить під сумнів фізичне здійснення обсягу для отримання задекларованої за 2009 рік виручки від реалізації продукції в сумі 9705387 грн. Крім того, згідно довідки про місцезнаходження від 08.06.2010 року №2713/26-0 підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Відповідно до акту перевірки ні приватним підприємцем ОСОБА_1 як покупцем, ні ТзОВ «Вест Транс-Сервіс», як продавцем, не підтверджено належними документами виконання умов поставки товарно-матеріальних цінностей на суму 1 600 000 грн., а оскільки товар не перевозився, тому операції по взаємовідносинах вказаних суб'єктів господарювання не мають реального товарного характеру.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції слід задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно пп.3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів дослідивши та оцінивши матеріали справи звертає увагу, що незважаючи на наявність таких необхідних документів, які свідчать про здійснення господарської операції, як договори купівлі-продажу, податкові накладні, видаткові накладні, довіреність на приймання товарних цінностей, водночас в матеріалах справи відсутні квитанції про оплату придбаної продукції за договорами купівлі-продажу та зокрема акти приймання-передачі товарної продукції, товарно-транспортні накладні, договори перевезення, договори зберігання.

Колегія суддів порівнюючи той доказовий матеріал, що міститься в справі вважає, що саме квитанції про оплату придбаної продукції за договорами купівлі-продажу та, зокрема, акти приймання-передачі товарної продукції, товарно-транспортні накладні, договори перевезення, договори зберігання є вагомими доказами, які в даній ситуації спростували б думку про безтоварність господарської операції.

Так, зокрема договори купівлі-продажу, податкові накладні, видаткові накладні, довіреність на приймання товарних цінностей свідчать про незавершений цикл господарської операції, а отже породжують висновок про її фактичне нездійснення.

Контрагент позивача «ТзОВ «Вест Транс-Сервіс» в період здійснення господарських операцій з позивачем перебував на обліку в органах ДПІ, подавав податкову звітність, однак колегія суддів не вважає визначальним наведені вище в цьому реченні обставини, щоб однозначно вказати на добросовісність контрагента та аналізуючи інші докази, що містяться в матеріалах справи погоджується з твердженнями податкової інспекції в тому, що на запит Камінь-Каширської МДПІ щодо підтвердження взаємовідносин між ТзОВ «Вест Транс-Сервіс» та ТзОВ «МЖК «Конкріт» ЛТД (контрагент ТзОВ «Вест Транс-Сервіс»), Луцька ОДПІ листом від 30.07.2010 року №5631/7/232 повідомила, що актом від 19.12.2008 року №363 свідоцтво платника ПДВ ТзОВ «МЖК «Конкріт» ЛТД анульовано, а постановою господарського суду Волинської області від 15.02.2010 року по справі №7/76-Б ТзОВ «МЖК «Конкріт» ЛТД знято з державної реєстрації. У довідці №14177/23-1/31398827 також зазначається, що проведеним ДПІ в м. Житомирі аналізом податкової звітності ТзОВ «Вест Транс-Сервіс» встановлено відсутність у товариства основних фондів, і в той час не надано документів щодо оренди приміщень для зберігання будівельних матеріалів, оренди автотранспорту на перевезення вантажів, договорів про передачу товарів на відповідальне зберігання, а у додатках К1/1 «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів», декларацій з податку на прибуток за 2008-2009 роки залишки товарно-матеріальних цінностей на початок і кінець звітних періодів відсутні. Проведеною ДПІ у м. Житомирі позаплановою невиїзною. перевіркою ТзОВ «Вест Транс-Сервіс» встановлено відсутність у товариства товарних запасів, а чисельність працюючих у складі 3 осіб ставить під сумнів фізичне здійснення обсягу для отримання задекларованої за 2009 рік виручки від реалізації продукції в сумі 9705387 грн.. Крім того, згідно довідки про місцезнаходження від 08.06.2010 року №2713/26-0 підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Відповідно до акту перевірки ні приватним підприємцем ОСОБА_1 як покупцем, ні ТзОВ «Вест Транс-Сервіс», як продавцем, не підтверджено належними документами виконання умов поставки товарно-матеріальних цінностей на суму 1 600 000 грн., а оскільки товар не перевозився, тому операції по взаємовідносинах вказаних суб'єктів господарювання не мають реального товарного характеру.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Згідно з ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок громадян» оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валом доходом (виручки в грошовій або натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Відповідно до додатку 7 Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю» до податкової декларації за звітний податковий період включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально. Будь-які суми витрат фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком відповідно до ст.1 Закону України «Про підприємництво».

Узагальнюючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, не об'єктивно і не всебічно з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги її спростовують.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2011 року в справі №2а-562/11/0370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий І.О. Яворський

Судді В.П. Сапіга

Р.Б. Хобор

Повний текст

виготовлено та підписано 04.05.2012 року