Постанова № 23911582, 23.04.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 р. Справа № 152319/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.

при секретарі судових засідань: Баран П.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року у справі за позовом ДП «Рава-Руський спиртовий завод» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

05 жовтня 2011 року позивач - ДП «Рава-Руський спиртовий завод» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача - ДПІ у Жовківському районі у якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 000353/2300/5917/00374769 та № 000354/2300/5917/00374769 від 29.04.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства. Між ПП «Інбудтраст» та ДП «Рава-Руський спиртовий завод» був укладений договір від 21.07.2010 року № 1-21/07/10, згідно якого ПП «Інбудтраст» було поставлено котельне паливо, яке позивачем оплачене та використане у господарській діяльності. Правильність сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підтверджується видатковими, податковими накладними, а висновки відповідача стосовно нікчемності правочинів з контрагентом ПП «Інбудтраст» є необґрунтованими та безпідставними. На підтвердження розміру понесених підприємством валових витрат під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Крім того, на момент виникнення спірних правовідносин ПП «Інбудтраст» мало право виписувати податкові накладні, оскільки було зареєстроване платником ПДВ. Сама по собі несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в Жовківському районі № 000354/2300/5917/00374769 та № 000353/2300/5917/00374769 від 29.07.2011 року.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Жовківському районі Львівської області подала на неї апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, не враховані всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, а саме, що ДП «Рава-Руський спиртовий завод» завищено валові витрати на вартість палива котельного одержаного від ПП «Інбудтраст», що має ознаки «фіктивності», факт придбання якого не доведений. Так як в усіх товарно-транспортних накладних відсутні підтвердження перевезення вантажу автопідприємствами - перевізниками, не має актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. У ході перевірки встановлено, що ПП «Інбудтраст» здійснювало діяльність, спрямовану на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь в справі і з'явилися в судове засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 30.03.2011 року по 31.03.2011 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Рава-Руський спиртовий завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, результати якої оформлені актом № 542/23-0/00374769 від 13.04.2011 року (а.с. 11-35).

Відповідно до висновків даного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем: 1) п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 52 943 грн., а тому числі в грудні 2010 року в сумі 52 943 грн.; 2) п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 33003 грн., зокрема у IV кварталі 2010 року в сумі 33003 грн.

До таких висновків податковий орган прийшов виходячи з наступних обставин. Перевіркою встановлено, що між ДП «Рава-Руський спиртовий завод» та ПП «Інбудтранс» було укладено договір про поставку продукції № 1-21/07/10 від 21.07.2010 року, відповідно до якого ПП «Інбудтранс» (Постачальник) зобов'язується поставити ДП «Рава-Руський спиртовий завод» (Замовнику) паливо котельне. На кожну партію продукції, що поставляється згідно Договору, Постачальник повинен представити наступні товаросупроводжувальні документи: рахунок-фактуру постачальника, податкову накладну, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну. На виконання умов договору було отримано товару у грудні 2010 року на загальну суму 441 725 грн. в тому числі ПДВ 73620,83 грн.. Однак, в ході перевірки товарно-транспортних накладних встановленого, що в таких відсутні відомості про підтвердження перевезення вантажу автопідприємствами-перевізниками (печатки, штампи, підписи тощо). В ході перевірки, від Кировоградської ОДПІ отримано матеріали невиїзної документальні перевірки ПП «Інбудтранс» результати якої оформлені актом № 21/23-1/35189587 від 16.03.2011 року. Згідно з цими матеріалами перевірки податковим органом встановлено, що відповідно до даних АІС «Реєстр платників податків» ПП «Інбудтранс» має статус платника «9-Форма 18 ОПП повідомлення про відсутність платника за місцем знаходження (місцем проживання). В ході проведення заходів, спрямованих на встановлення місцезнаходження ПП «Інбудтранс» та його посадових осіб, співробітниками ГВПМ Кіровоградської ОДПІ з'ясовано, що за вказаною в установчих документах адресою, підприємство відсутнє, а його фактичне місцезнаходження не відоме. За результатами опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розмірі контрагентів на рівні ДПА України, за грудень 2010 року - січень 2011 року, встановлено розбіжності між задекларованими ПП «Інбудтранс» показниками та даними його контрагентів. Крім цього, даною перевіркою встановлено, що у ПП «Інбудтранс» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. З урахуванням викладеного, податковий орган прийшов до висновку, що ПП «Інбудтранс» здійснювало діяльність, спрямовано на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. На підставі наведеного, відповідачем встановлено, що позивачем завищено валові витрати на суму 368 104 грн., в тому числі в ІV кв. 2010 року на суму 368104 грн., а саме на вартість палива котельного одержаного від підприємства, що має ознаки «фіктивності», факт придбання яких не доведений.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року встановлено його завищення в сумі 73 620 грн., в тому числі за грудень 2010 року в сумі 20 677 грн. Позивачем безпідставно завищено податковий кредит у грудні 2010 року за рахунок ПДВ, згідно виписаних ПП «Інбудтранс» податкових накладних на загальну суму ПДВ 73 620 грн.. Завищення ДП «Рава-Руський спиртовий завод» податкового кредиту за грудень 2010 року в сумі 73 620 грн., як наслідок призвело до завищення рядка 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року на 20 677 грн. та заниження грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 52 943 грн..

На підставі вказаних вище висновків викладених в акті перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 000354/2300/5917/00374769 від 29.04.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 33003 грн. за основним платежем та 8252,75 за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення № 000353/2300/5917/00374769 від 29.04.2011 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 52942 грн. за основним платежем та 13235,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 9-10).

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що твердження відповідача про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом ПП «Інбудтраст», а також висновки про заниження податку на прибуток та заниження податкового зобов'язання не обґрунтовані належними та допустимими доказами. У позивача наявні усі відповідні первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на реальність проведення господарських операцій, і їх відповідність господарській меті.

Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (тут та далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 52.2.1 п. 5.2 цієї ж статті, до складу валових витрат включаються, зокрема суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (тут та далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених вище нормативно-правових положень дає підстави прийти до висновку, що платник податку на прибуток вправі відносини до валових витрат лише ті збитки, які були ним понесенні у зв'язку з організацією безпосередньої господарської діяльності. При цьому, необхідною умовою віднесення таких витрат до валових, є підтвердження їх належним чином оформленими первинними документами, які є характерними для тої чи іншої господарської операції. Разом з тим, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Із матеріалів справи суд вбачає, що між ДП «Рава-Руський спиртовий завод» та ПП «Інбудтранс» було укладено договір про поставку продукції № 1-21/07/10 від 21.07.2010 року, відповідно до якого ПП «Інбудтранс» (Постачальник) зобов'язується поставити ДП «Рава-Руський спиртовий завод» (Замовнику) паливо котельне. На кожну партію продукції, що поставляється згідно договору, постачальник повинен представити наступні товаросупроводжувальні документи: рахунок-фактуру постачальника, податкову накладну, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну (а.с. 36-39).

На виконання умов договору позивачем було отримано товару у грудні 2010 року на загальну суму 441 725 грн. в тому числі ПДВ 73620,83 грн. на підставі наступних видаткових накладних: РН - 0000403 від 01.12.2010 року паливо котельне на суму 66300 грн. в т.ч. ПДВ 11050 грн.; РН - 0000410 від 03.12.2010 року паливо котельне на суму 66025 грн. в т.ч. ПДВ 11004,17 грн.; РН - 0000412 від 06.12.2010 року паливо котельне на суму 56350 в т.ч. 9391,67 грн.; РН - 0000415 від 07.12.2010 року паливо котельне на суму 70000 грн. в т.ч. ПДВ 11666,67 грн.; РН - 0000416 від 09.12.2010 року паливо котельне на суму 64000 грн. в т.ч. ПДВ 10666,67 грн.; РН - 0000417 від 11.12.2010 року паливо котельне на суму 60350 грн. в т.ч. 10058,33 грн., РН - 0000430 від 15.12.2010 року паливо котельне на суму 58700 грн. в т.ч. ПДВ 9783,33 грн. (а.с. 141-150).

Перевезення даного вантажу здійснювалося на підставі наступних товарно-транспортних накладних: № 403 від 01.12.2010 року паливо котельне 26,52 т.; автопідприємство ФОП ОСОБА_2, № 410 від 03.12.2010 року паливо котельне 26,41 т., автопідприємство ТзОВ «Приватбудіндустрія»; № 412 від 06.12.2010 року паливо котельне 22,54 т., автопідприємство ТзОВ «Омега-Нафта»; № 415 від 07.12.2010 року паливо котельне 28 т., автопідприємство ФОП ОСОБА_2; № 416 від 09.12.2010 року паливо котельне 25,6 т., автопідприємство ФОП ОСОБА_2; № 417 від 11.12.2010 року паливо котельне 24.14 т., автопідприємство ТзОВ «Омега-Нафта»; № 430 від 15.12.2010 року паливо котельне 23,48 т., автопідприємство ФОП ОСОБА_2 (а.с. 151-158).

Однак, дані товарно-транспортні накладні не відповідають вимога первинного документа, а саме відсутні жодні підтвердження перевезення вантажу автопідприємства - перевізниками (печатки, штампи, підписи).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» Первинні повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскільки товарно-транспортні накладні не містять усіх обов'язкових реквізитів первинного документ, то такі не можуть бути в подальшому використані для підтвердження проведення господарської операції.

Крім цього, із матеріалів справи вбачається, що в ході податкової перевірки, відповідачем від Кировоградської ОДПІ отримано матеріали невиїзної документальні перевірки ПП «Інбудтранс» результати якої оформлені актом № 21/23-1/35189587 від 16.03.2011 року. Згідно з цими матеріалами перевірки податковим органом встановлено, що відповідно до даних АІС «Реєстр платників податків» з'ясовано, що ПП «Інбудтранс» за вказаною в установчих документах адресою відсутнє, а його фактичне місцезнаходження не відоме. Також даною перевіркою встановлено, що у ПП «Інбудтранс» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби (а.с. 128-135).

Неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, свідчать про без товарність господарських операцій.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, погоджується з висновками податкового органу, що господарські операції з поставки палива котельного у період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року носить не реальних характер.

Таким чином, податковий орган прийшов до правильного висновку, що позивач допустив порушення п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок завищено валові витрати в сумі 368 104 грн..

Суд першої інстанції безпідставно посилається на презумпцію правомірності правочину передбачену ст. 204 ЦК України, оскільки наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції. При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі податкових накладних виписаних ПП «Інбудтранс» по поставці палива котельного за грудень 2010 року, що носять не реальних характер, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит у грудні 2010 року на загальну суму 73620 грн., що як наслідок призвело до заниження податку на додану вартість на 52943 грн..

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності. У разі підтвердження доводів державної податкової інспекції про безтоварність операцій визначення податкового кредиту було би безпідставним і податок на додану вартість не підлягав би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з податком на додану вартість.

Враховуючи те, що відповідачем доведено факт безтоварності господарських операцій по поставці палива котельного у період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість у грудні 2010 року в сумі 73 620 грн., внаслідок чого занижено податок на додану вартість за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 52 943 грн..

Враховуючи викладене, судом першої інстанції неповно з'ясовано усі обставини, як мають значення для справи, а справу вирішено з порушенням норм матеріального права, що призвело до безпідставного задоволення позовних вимог.

З огляду на те, що судом першої інстанції рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року по справі № 2а-10887/11/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Рава-Руський спиртовий завод» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: О.Б. Заверуха

В.В. Ніколін

Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 28.03.2012 року.