Рішення № 23942670, 10.05.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.12 Справа № 15/5014/801/2012

За позовом

Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Стаханов Луганської області

про стягнення 51 417 грн. 82 коп.

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

За участю:

від позивача - ОСОБА_4, головний юрисконсульт, довіреність № 33/10/12-Н від 27.08.2010;

від відповідача - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 06.07.2006 № 109/11-41/359 в сумі

51 417 грн. 82 коп. з них:

- 42 656 грн. 12 коп. -заборгованість за кредитом;

- 7 743 грн. 73 коп. -заборгованість за процентами за користування кредитними коштами;

- 618 грн. 49 коп. -пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

- 399 грн. 48 коп. - пеня за несвоєчасне погашення процентів.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцем проживання відповідача та підтверджена довідкою обласного адресного бюро УМВС України в Луганській області.

Явка відповідача не визнавалася судом обов'язковою.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, у інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 зазначено наступне.

У разі коли фактичне місце проживання фізичної особи - учасника судового процесу невідоме, то господарський суд вправі надсилати процесуальні документи за останнім відомим йому на час такого надсилання місцем проживання фізичної особи - учасника судового процесу.

Якщо фізична особа - учасник судового процесу своєчасно не довела до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю фізичну особу.

Ухвали суду отримані відповідачем (уповноваженою особою), що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Тому, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

Між акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (п. 1.3 Статуту), як кредитором, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, як позичальником, укладено кредитний договір

№ 109/11-41/359 від 06.07.2006.

До даного договору між сторонами було укладено 4 додаткові угоди.

Предметом договору (п. 1 договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 20.11.2009 № 109/141-41/359/3) є правовідносини, за якими кредитор (позивач у справі) на положеннях та умовах договору надає позичальнику (відповідачу у справі) кредит за рахунок банківських коштів в сумі

100 000 грн. 00 коп. зі сплатою 24% річних строком на 60 місяців та з погашенням відповідно до графіку погашення (додаток № 1 до договору), що є невід'ємною частиною цього договору.

Графіком погашення заборгованості (з урахуванням додаткової угоди від 20.11.2009 № 3) передбачено, що кредит повинен бути повернути до 10.06.2013.

За умовами п. 2.1 договору кредит призначений на придбання транспортних засобів та обладнання.

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених договором.

Відсотки за кредит позичальник сплачує щомісячно у відповідності до графіка погашення заборгованості.

Основна заборгованість за кредитом погашається позичальником також у відповідності до графіка погашення заборгованості.

Положеннями п. 10.2 договору встановлено, за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення кредитів, наданих в національній валюті України.

Згідно із статтею 7 договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 01.04.2011 № 109/141-41/359/3) кредитор вправі пред'явити позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту.

В пункті 7.3 договору встановлено, що якщо кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у цій статті, він повідомляє про це позичальника шляхом направлення письмового повідомлення. У випадку, якщо письмове повідомлення кредитора містить вимогу про дострокове повне або часткове погашення заборгованості позичальника за цим договором, строк виконання зазначених у такому повідомленні зобов'язань позичальника вважається таким, що закінчився, на 31 календарний день з дня направлення кредитором позичальнику відповідного повідомлення.

На виконання кредитного договору банк меморіальним ордером

№ 2332 від 06.07.2006 перерахував кредитні кошти в сумі 100 000 грн. 00 коп. позичальнику.

У зв'язку з простроченням виконання позичальником, взятих за кредитним договором зобов'язань, банком на адресу відповідача направлено вимогу № С13-114-1-2/139 від 09.09.2011, де було зазначено, що у позичальника існує заборгованість за кредитним договором. Також, в зазначеній претензії на підставі вказаних порушень банк вимагав у позичальника у тридцятиденний термін (з дати вимоги) достроково погасити заборгованість за кредитним договором. При цьому, банком було попереджено позичальника, що у разі непогашення цієї суми, банк вимушений буде звернутися до господарського суду Луганської області з позовною заявою про дострокове погашення підприємством усієї суми за кредитним договором.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та порушених законом інтересів, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 06.07.2006 № 109/11-41/359 в сумі 51 417 грн. 82 коп. з яких:

42 656 грн. 12 коп. -заборгованість за кредитом, 7 743 грн. 73 коп. -заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, 618 грн. 49 коп. -пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 399 грн. 48 коп. -пеня за несвоєчасне погашення процентів.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір № 109-11-41/359 від 06.07.2006 з врахуванням додаткових угод до нього, є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2. ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім того, за приписами Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року N 254, за реєстр. в Міністерстві юстиції України 8 липня 2003 р. за N 559/7880, із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України, що прийняте у відповідності до статті 41 Закону України "Про Національний банк України" і статті 68 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та з метою введення єдиних вимог до організації операційної діяльності в банках України Правління Національного банку України, підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (п.п.4.2., 4.3.). До первинних документів відносяться меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій)(п. 4.4."б" Положення). Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи (п. 4.6. Положення): меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).

Як було зазначено вище у даному рішенні кредит було видано банком відповідачу за меморіальним ордером.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за кредитним договором не надав.

Так, вимоги позивача в частині стягнення кредитної заборгованості та заборгованості за процентами підлягають задоволенню повністю в сумі

42 656 грн. 12 коп. та в сумі 7 743 грн. 73 коп. відповідно.

Положеннями п. 10.2 договору встановлено, за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення кредитів, наданих в національній валюті України.

Позивачем надано розрахунок пені за порушення строків оплати суми кредиту в сумі 618 грн. 49 коп. та за несвоєчасне погашення відсотків в сумі

399 грн. 48 коп., здійснений відповідно до положень п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, який приймається судом як дійсно обґрунтований.

Тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати суми кредиту та за несвоєчасне погашення відсотків підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю. З відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитом в сумі 42 656 грн. 12 коп., заборгованість за процентами в сумі 7 743 грн. 73 коп., пеня за порушення строків оплати суми кредиту в сумі 618 грн. 49 коп. та пеня за несвоєчасне погашення відсотків в сумі

399 грн. 48 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у складі: судового збору в сумі 1 609 грн. 50 коп.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 51 417 грн. 82 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ,

вул. Лєскова, 9, код за ЄДРПОУ 14305909, в особі Луганської обласної дирекції,

м. Луганськ, вул. Совєтская, 61, код за ЄДРПОУ 24197094, заборгованість за кредитом в сумі 42 656 грн. 12 коп., заборгованість за процентами в сумі

7 743 грн. 73 коп., пеню за порушення строків оплати суми кредиту в сумі

618 грн. 49 коп., пеню за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 399 грн. 48 коп., судовий збір в сумі 1 609 грн. 50 коп. Видати наказ.

В судовому засіданні 10.05.2012 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено та підписано 11.05.2012.

Суддя Є.Ю. Пономаренко