Ухвала суду № 23938073, 11.04.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2012 року справа №2а/1270/121/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенка М.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 15 лютого 2012 року (повний текс складено та підписано 20 лютого 2012 року)

по адміністративній справі

№ 2а1270/121/2012 (судді Пляшкова К.О.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна»

до

про

Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області

Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області

визнання дій (бездіяльності) протиправною та стягнення з Державною бюджету надлишкове сплачений податок на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року по даній справі задоволено вищезазначений позов, визнана протиправною бездіяльність державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області, яка виразилася у ненаданні до органу Державної казначейської служби України (надалі казначейська служба) висновку про відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» (надалі товариство) податку на додану вартість за серпень 2010 року, внаслідок чого стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 37466 грн. 50 коп., з мотивів правомірності заявлених вимог (том 6 арк. справи 139-143).

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Луганської області (відповідач по справі, надалі відповідач, податковий орган, інспекція) просить скасувати постанову суду першої інстанції та в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на помилковість висновків суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, що на його думку призвело до неправильного вирішення спору. Доводить незаконність та необґрунтованість зазначеної постанови. На думку апелянта суд залишив нез'ясованими факти щодо контрагентів позивача, не дослідив чи мале місце обставини, якими обґрунтовуються заперечення податкового органу, та якими доказами вони підтверджуються, що в свою чергу не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України (том 6 арк. справи 149-150).

Правовими підставами завищення заявленого до відшкодування податку на додану вартість визначає приписи норм підпунктів 1.8 статті 1, пункту 7.7 у тому числі підпунктів 7.7.1, 7.7.2 та 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168\97-ВР.

Склад правопорушення на думку податкового органу полягає у завищені сум бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року на 37466 грн. 50 коп., сформованого за наслідками придбання у товариства з обмеженою відповідальністю ТД «Реагент», м. Дніпропетровськ кислоти сірчаної та мідного купоросу.

Клопотанням на ім'я суду від 11 квітня 2012 року відповідач просить закрити провадження у справі внаслідок відшкодування надлишково сплаченого податку на додану вартість за серпень 2010 року у розмірі 37466 грн. 50 коп., та надає докази такого відшкодування. Процесуальну норму яка є підставою для закриття провадження у справі апелянт не наводить. З огляду на відсутність правових підстав закриття провадження у справі встановлених статтею 157 та 203 КАС України у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для закриття провадження у справи. Колегія суддів зазначає, що має місце добровільне виконання рішення відповідачем, що унеможливлює видачу виконавчого листа.

Позивач та відповідач у судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, що не перешкоджає судовому розгляду справи, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України.

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження відповідно до пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 31337612 (том 1 арк. справи 6-7), є платником податку на додану вартість з 22 лютого 2001 року, що підтверджується свідоцтвом № 100155983 (том 1 арк. справи 8).

Як платник податку на додану вартість, позивач 20 вересня 2010 року подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість з додатками за серпень 2010 року, (том 1 арк. справи 10-17), якою визначив суму що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 543274 грн. (код рядка 25,25.1), залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду 230647 грн. (код рядка 26).

Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Луганської області у жовтні - листопаді 2010 року проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась за період з 1 липня 2010 року по 31 червня 2010 року, наслідки якої викладені в довідці від 19 листопада 2010 року №2402\23- 31337612 ( надалі довідка, том 1 арк. справи 18-34).

Розділом четвертим довідки «Висновок» зазначено про те, що бюджетне відшкодування буде зроблено після отримання інформації про взаємовідносини з контрагенти позивача а саме постачальниками: Приватного підприємства «Завод металевої тари» «АВАКС», товариства з обмеженою відповідальністю ТД «Реагент», акціонерне товариство закритого типу «Альфа-Трейд», відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Єврохім», відкритого акціонерного товариства «МДЕЗ», за взаємовідносинами з якими позивачем сформований податковий кредит у липні 2010 року (том 1 арк. справи 33-34).

Матеріали справи доводять відсутність підстав для прийняття податковим органом на згідно з підпунктом 7.7.2 «а» пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 року.

Колегія суддів вважає, що довідка про результати перевірки складена за результатами позапланової виїзної перевірки як засобу реалізації відповідачем владних управлінських функцій відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Довідкою підтверджена правомірність заявлено позивачем бюджетного відшкодування за серпень 2010 року в сумі 264601 грн. 44 коп.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного Закону, з урахуванням його преамбули, регулюються всі питання, пов'язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість. Наявність у позивача бюджетного відшкодування у відповідних сумах відповідачем не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначених сум.

Підпунктом 7.7.1 наведеного пункту 7.7 статті 7 передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для

відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 визначено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Податковий орган в апеляційній скарзі доводить, що відсутність на момент перевірки відомостей про взаємовідносини з контрагентами позивача є підставою для утримання від надання висновку.

Колегія суддів зазначає, що такий висновок податкового органу є неприпустимим оскільки оснований на припущені, а не на доказах які доводять певні обставини. Позивач правомірно у відповідності до пункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сформував податковий кредит, по даті отримання податкових накладних, що засвідчує факт придбання товару.

Колегія суддів позбавлена можливості прийняти доводи податкового органу з огляду на те що вони спростовуються долученими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями первинних документів, які доводять факт виконання господарських операцій повністю від укладення угод до оплати. Зазначені обставини повно та правильно встановлені судом першої інстанції і не є спірними між сторонами на момент апеляційного перегляду справи.

Підставою зменшення бюджетного відшкодування відповідач вважає неотримання результатів перевірок. Колегія судів зазначає, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 157, 184, 195, 197, 198, 200, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року у справі № 2а/1270/121/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року у справі № 2а/1270/121/2012 - залишити без змін.

Ухвала складена та підписана 11 квітня 2012 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко