Постанова № 23927003, 12.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 квітня 2012 року № 2а-18001/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Проба" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2011р. №0002882304

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Проба", (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва, (далі - відповідач), про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2011р. №0002882304.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення безпідставно застосував норми п. 4, 5 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі у громадського харчування та послуг», в той час як повинен був би застосувати пункт 3 зазначеної статті закону, в зв'язку з тим, що підприємством було втрачено попередню книгу ОРО.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у ньому, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач проти позову заперечував, пояснив, що позивачем були порушені норми пунктів 1, 2, 9, 10 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а відповідачем оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, просив у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання 23.03.2012 р. не прибув належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача, подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва 21.06.2011 року проведена фактична перевірка господарської одиниці позивача за адресою: м. Київ, пр-т. Свободи, 26. 3а результатами перевірки складено Акт (довідку) фактичної перевірки від 24.06.2011 року № 0354/26/51/23/31837559.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 3, 4, 9, 10 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: проведення позивачем розрахункової операції на суму 375,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій та видачі відповідного розрахункового документа (придбання срібного ланцюжка); незабезпечення зберігання 536 фіскальних звітних чеків (Z-звітів); незабезпечення зберігання контрольних стрічок електронного журналу РРО по Z-звітам з № 1 по № 536 в кількості 536 штук.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.07.2011 року № 0002882304, яким позивачу на підставі п. 54.3.3, п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України та ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР (далі - Закон № 265/95) визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 273361,00 грн.

При цьому, як вбачається з розрахунку штрафних санкцій, розміри штрафу визначено наступним чином:

- за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95 - 1,00 грн.

- за порушення п. 9 ст. 3 Закону України № 265/95 - 182240,00 грн. (20х17х536)

- за порушення п. 10 ст. 3 закону № 265/95 - 91120,00 грн. (10х17х536)

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до Державної податкової адміністрації України у м. Києві.

В результаті розгляду скарги позивача, рішенням Державної податкової адміністрації України у м. Києві від 25.10.2011 р. № 10471/10/25-214 її було залишено без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що книга ОРО № 2651005173/р/1, зареєстрована у ДПІ у Дарницькому районі м. Києва 11.02.2009 р., в якій зберігались 536 попередніх фіскальних звітних чеків (Z-звітів) та 536 контрольних стрічок електронного журналу ОРО по Z-звітам з № 1 по № 536 в кількості 536 штук, була втрачена позивачем. До перевірки було надано книгу ОРО № 2651006173/р/2, в якій нумерація фіскальних звітних чеків починається з № 537, зареєстрована в податковому органі 14.10.2010 р., звертав увагу суду, що в даному випадку, встановивши факт втрати попередньої книги ОРО, відповідачем мала бути застосована штрафна (фінансова) санкція до позивача у розмірі 340,00 грн. відповідно до п. 3 ст. 17 Закону № 265/95, яка передбачає застосування штрафних санкцій у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або незберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

Відповідно до п.1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 265/95, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пунктом 1 ст. 17 Закону № 265/95 встановлено, що у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Пункт 9 ч. 1 ст. 3 Закону № 265/95 визначає, що суб'єкт господарювання зобов'язаний щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Штрафні санкції за невиконання зазначеної норми закону встановлені п. 4 ст. 17 закону № 265/95 у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 Закону № 265/95, суб'єкт господарювання зобов'язаний друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Пунктом 5 ст. 17 закону № 265/95 передбачено застосування фінансової санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або не збережено контрольну стрічку протягом трьох років, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.

Суд не бере до уваги посилання позивача на втрату ним попередньої книги ОРО, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, до правоохоронних органів та до відповідача з відповідною заявою про її втрату позивач не звертався, належних та допустимих доказів на спростування зазначених фактів позивачем не надано.

Відтак, відповідачем правильно кваліфіковані види порушень позивачем вимог Закону № 265/955 та, як вбачається з доданого позивачем розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, вірно визначені розміри фінансових санкцій за кожне, встановлене порушення позивачем вимог Закону № 265/95.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками проведення перевірки відповідачем 06.07.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0002882304, яке визначає податкове зобов'язання позивача зі сплати штрафних санкцій за порушення вимог Закону № 265/95.

Суд звертає увагу відповідача, що згідно зі ст. ст. 9, 10 Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні господарських операцій, не входять до складу загальнодержавних чи місцевих податків, тому дані штрафні санкції не є податковим зобов'язанням.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", штрафні санкції за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, застосовуються на підставі рішення відповідного податкового органу.

Суд зазначає, що за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не може бути застосована штрафна санкція шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у відповідності до Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення може бути прийнято лише щодо податкових зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), перелік яких визначений ст.ст. 9, 10 Податкового кодексу України, а також зі сплати штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є недійсним в частині визначення суми штрафних санкцій сумою податкового зобов'язання позивача.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На стягненні судових витрат позивач не наполягав.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 06.07.2011 р. №0002882304 в частині визначення суми штрафних санкцій сумою податкового зобов'язання Приватного підприємства "Проба".

3. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.Т. Шрамко