Постанова № 23926795, 22.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 лютого 2012 року № 2а-1113/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого судді О.М.Чудак,

за участю секретаря судового засідання І.В.Старець,

представника позивача ОСОБА_2,

у відсутність представників відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Червоннесто»про стягнення заборгованості,

встановив:

25 січня 2012 року Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва (ДПІ у Печерському районі) звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Червоннесто» (ТОВ «Червоннесто», Товариство) про стягнення боргу з податку на прибуток, податку на додану вартість та комунального податку на загальну суму 9301 грн 10 коп.

Зазначили, що податкова заборгованість у ТОВ «Червоннесто»сформована на підставі самостійно поданих ними уточнюючого документу, розрахунку та прийнятих податковим органом податкових повідомлень - рішень, які ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржені, та є узгодженим.

Посилаючись на те, що податкова заборгованість в добровільному порядку не сплачена, податкові вимоги не оскаржені і не виконані, а також те, що для належного виконання обов'язків, будучи державним органом та виконуючи завдання держави, податкова служба має право на захист інтересів держави щодо погашення існуючої заборгованості в органах судової влади, - ДПІ у Печерському районі просила стягнути з відповідача 9301 грн 10 коп. в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, а ухвалою суду від 27 січня 2012 закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В судові засідання 09 лютого 2012 року та 22 лютого 2012 року представники відповідача не з'явилися. Так, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень від 16 січня 2012 року, 27 січня 2012 року повернулися до суду з позначкою, що за зазначеною адресою Товариство не знаходиться. При цьому, поштові відправлення здійснювались за адресою, вказаною ДПІ у Печерському районі у позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а саме, вул. Івана Кудрі, 38б, м. Київ, 01042.

Відповідно до частини четвертої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-ІV (КАС України) судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 КАС України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, суд вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення ТОВ «Червоннесто»належним чином про час і місце розгляду справи з участю їх повноважного представника та надав можливість реалізувати ними право на судовий захист.

Крім того, відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у зв'язку з чим судом ухвалено розглянути справу за відсутності відповідача відповідно до наявних в справі матеріалів.

Представник ДПІ Печерському районі -державний податковий інспектор відділу представництва інтересів у судах та взаємодії із структурними підрозділами юридичного управління ОСОБА_2 (довіреність від 17.08.2010 №14406/9/10-209) заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та надані у справу докази.

Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані у справу матеріали, оцінив наявні докази в їх сукупності та надав їм юридичну оцінку.

Так, суд встановив, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, ТОВ «Червоннесто» зареєстроване Печерською районною державною адміністрацією міста Києва 08 лютого 2010 року. Також, відповідач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі та є платником податків.

На підставі пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»23 листопада 2010 року ДПІ у Печерському районі проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності ТОВ «Червоннесто», в результаті якої, встановлено порушення ними положення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-ІІІ та пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а відтак, податковим органом складено акт від 23.11.2010 № 2350.

Вище наведені порушення спричинені неподанням Товариством податкових декларацій за І півріччя 2011 року, в результаті чого податковим органом винесено податкове повідомлення -рішення від 24.11.2010 № 0025211505 на суму 170 грн, отримане відповідачем 29.11.2010, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вречення поштового відправлення.

Перевірки з питань дотримання своєчасності подання податкової звітності податковим органом проводилось неодноразово про, що складались акт перевірки, а саме:

- від 28 грудня 2010 року № 3389/15-5, яким встановлено не подання податкової звітності за ІІІ квартали 2010 року з податку на прибуток;

- від 18 лютого 2011 року № 0043/15-05, яким встановлено не подання податкової звітності за 2010 рік з податку на прибуток;

- від 20 жовтня 2011 року № 1325/15-5, яким встановлено не подання податкової звітності за І та ІІ квартали 2011 року з податку на прибуток;

- від 17 червня 2010 року № 1405/15-5, яким встановлено не подання податкової звітності за квітень 2010 року з податку на додану вартість;

- від 24 листопада 2010 року № 2700/15-5, яким встановлено не подання податкової звітності за період з травня по вересень 2010 року з податку на додану вартість;

- від 10 грудня 2010 року № 2931/15-5, яким встановлено не подання податкової звітності за жовтень 2010 року з податку на додану вартість.

Окрім того, на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (ПК України) проводилися перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість в результаті чого складені акти, а саме:

- від 23 червня 2011 року № 707/15-5, яким встановлено не подання податкової звітності з податку на додану вартість за листопад та грудень 2010 року,

- від 27 вересня 2011 року № 1226/1505, яким встановлено не подання податкової звітності з податку на додану вартість за період з січня по травень 2010 року.

На підставі даних актів перевірок податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення, а саме:

- від 28.12.2010 № 0036221505/0 на суму 170 грн, дане рішення Товариством отримано 09.11.2011, про, що свідчить рекомендоване поштове повідомлення;

- від 18.02.2011 № 0000431505/0 на суму 170 грн, дане рішення Товариством отримано 09.11.2011, про, що свідчить рекомендоване поштове повідомлення;

- від 20.10.2011 № 0014141505/0 на суму 170 грн, дане рішення Товариством отримано 09.11.2011, про, що свідчить рекомендоване поштове повідомлення;

- від 07.06.2010 № 9015131505/0 на суму 170 грн, дане рішення Товариством отримано 18.06.2010, про, що свідчить рекомендоване поштове повідомлення;

- від 24.11.2010 № 0028841505/0 на суму 850 грн, дане рішення Товариством отримано 29.11.2010, про, що свідчить рекомендоване поштове повідомлення;

- від 10.12.2010 № 0031191505/0 на суму 170 грн, дане рішення Товариством отримано 13.01.2011, про, що свідчить рекомендоване поштове повідомлення;

- від 27.09.2011 № 0013011505/0 на суму 340 грн, дане рішення Товариством отримано 09.11.2011, про, що свідчить рекомендоване поштове повідомлення;

- від 23.06.2011 № 0007281505/0 на суму 5100 грн, дане рішення Товариством отримано 09.11.2011, про, що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

Також, до розглядуваної заборгованості відноситься самостійно подана податкова декларація з комунального податку від 18.05.2010 № 186765 на суму 5 грн 10 коп. та уточнюючий розрахунок по податку на додану вартість від 04.06.2010 № 204412 на суму 116 грн.

Відтак, загальна сума податкової заборгованості з податку на прибуток, податку на додану вартість та комунального податку становить 9301 грн 10 коп.

Відповідно до п. «а»пп. 6.2.3. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181-III, позивачем було виставлено відповідачу першу податкову вимогу № 1/6501 від 08.06.2010, яка отримана ними 30.06.2010, а відповідно до п. «б»п. 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону № 2181-ІІІ виставлено другу податкову вимогу № 2/7919 від 30.07.2010 , яка отримана відповідачем 13.08.2010.

Не оскаржуючи жодне із наведених вище податкових повідомлень -рішень, податкових вимог, Товариство їх в повній мірі не виконало, що свідчать про наявність боргу та фактично його визнання. За таких обставин ДПІ у Печерському районі звернулась в суд.

Суд, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, виходить з того, що 67 Конституції України передбачає обов'язок платників податків в повній мірі та у встановлений строк сплачувати податки та збори до Державного бюджету України, а також місцевих бюджетів.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом, а відповідно до підпункту 20.1.28 цього ж пункту та статті, - застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції та стягувати до бюджетів й державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В іншому випадку, відповідно до пунктів 56.2, 56.3, 53.15 статті 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Вище перераховані рішення та вимоги ДПІ у Печерському районі направлені ТОВ Червоннесто», яким у свою чергу отримані про, що свідчать рекомендовані поштові відправлення.

В передбачений законодавством строк рішення та вимоги Товариством не оскаржені, а відтак є узгодженими та такими, що підлягають виконанню.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статі 20 ПК України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому, варто зазначити, що в межах даного позову правомірність прийнятих рішень, вимог суд не оцінює, оскільки це б свідчило про вихід за межі заявлених податковою інспекцією вимог, а обмежується лише вимогою про стягнення.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи те, що вимоги ДПІ у Печерському районі є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, оскільки сформовані на підставі самостійно поданих відповідачем уточнюючого документу та розрахунку, прийнятих ДПІ у Печерському районі податкових повідомлень - рішень та виставлених вимог, які ТОВ «Червоннесто»в установленому порядку не оскарженні та є узгодженими, на час вирішення справи докази про сплату відповідачем заборгованості відсутні, суд доходить висновку про наявність підставі для задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 186, 255 КАС України, суд

постановив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Червоннесто»борг з податку на додану вартість, податку на прибуток та комунального податку в загальній сумі 9301 грн 10 коп., на:

- податку на додану вартість -6746 грн - р/р 31112029700007 ВДК у Печерському районі м. Києва, код платежу 14010100, код ЗКПО 26077922, МФО 820019;

- податку на прибуток - 2550 грн - р/р 31110009700007 ВДК у Печерському районі м. Києва, код платежу 11021000, код ЗКПО 26077922, МФО 820019;

- комунального податку -5 грн 10 коп. - р/р 31410828700007 ВДК у Печерському районі м. Києва, код платежу 16010200, код ЗКПО 26077922, МФО 820019.

Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.М.Чудак