Постанова № 23926704, 09.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 лютого 2012 року № 2а-18742/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого судді О.М.Чудак,

за участю секретаря судового засідання І.В.Старець,

представника позивача ОСОБА_1,

у відсутності відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

15 грудня 2011 року Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва (ДПІ у Оболонському районі) звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 (ОСОБА_2) про стягнення податкового боргу по орендній платі за землю в розмірі 2126 грн 12 коп.

Зазначили, що станом на 15 грудня 2012 року за відповідачем рахується вказаний податковий борг, який сформований на підставі податкового повідомлення - рішення. Податковою інспекцією вжито заходів, щодо погашення боргу, зокрема винесено податкову вимогу.

Посилаючись на те, що податкове повідомлення -рішення та вимога в установленому законом порядку не оскаржені, що фактично свідчить про погодження з існуючим боргом та здійсненими заходами щодо його погашення, в установлений строк заборгованість не сплатив, а також те, що для належного виконання обов'язків, будучи державним органом та виконуючи завдання держави, податкова служба має право на захист інтересів держави щодо погашення існуючої заборгованості в органах судової влади, - просили стягнути з відповідача вище наведену суму в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2011 року відкрито скорочене провадження. Проте у зв'язку з відсутністю відомостей про повідомлення відповідача, судом винесено ухвалу від 31 січня 2012 року про призначення адміністративної справи до судового розгляду.

В судове засідання 09 лютого 2012 року відповідач не з'явився. На той час уже два рекомендованих повідомлення про вручення поштового відправлення повернулися до суду з позначкою за закінченням терміну зберігання. При цьому, поштові відправлення здійснювались за адресою, вказаною ДПІ у Оболонському районі у позовній заяві та довідці з адресного бюро, а саме, АДРЕСА_1.

Відповідно до частини четвертої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-ІV (КАС України) судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 КАС України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, суд вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення ОСОБА_2 належним чином про час і місце розгляду справи з його участю чи участю повноважного представника та надав можливість реалізувати ним право на судовий захист.

Крім того, відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка відповідача без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у зв'язку з чим судом ухвалено розглянути справу за відсутності відповідача відповідно до наявних в справі матеріалів.

Представник ДПІ Оболонському районі -головний державний податковий інспектор відділу супроводження актуальних та резонансних справ у чудах юридичного управління ОСОБА_1 (довіреність від 20.01.2012 №482/9/10-008) заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та надані у справу докази.

Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані у справу докази та надав їм юридичну оцінку.

Зокрема, суд встановив, що 29 серпня 2002 року між Дочірнім підприємство «Круглий Вал»та ОСОБА_2 укладено договір купівлі продажу нежилого приміщення, в результаті якого ОСОБА_2 є власником нежилого приміщення по АДРЕСА_2 загальною площею 100,6 кв. м.

Як вбачається з договору оренди № 3/07 від 01.07.2009 дане приміщення передано в орендне користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест», орендна плата якого становить 7000 грн за перший місяць та 10000 грн за подальші календарні місяці.

14 квітня 2011 року ДПІ у Оболонському районі прийняте податкове повідомлення - рішення форми «Ф»№ НОМЕР_1, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 2126 грн 12 коп.

Податкове повідомлення направлялося на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідці з адресного бюро, проте поштова кореспонденція повернулася до податкової інспекції з відміткою працівника пошти «за закінченням терміну зберігання».

Окрім того, податковим органом надіслано податкову вимогу від 17 серпня 2011 року №88 на суму 2126 грн 12 коп., а 18 серпня 2011 року заступником начальника ДПІ у Оболонському районі І.І.Власовою відповідно до статті 89 ПК України прийнято рішення про опис майна підприємця у податкову заставу.

Після вжитих ДПІ у Оболонському районі заходів, при не сплаті ОСОБА_2 боргу податкова інспекція звернулася до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог, виходить з того, що відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до пункту 270.1 статті 270 цього ж Кодексу, об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Згідно із статтями 285, 286 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПК України).

На виконання вказаних вимог чинного законодавства ДПІ у Оболонському районі відповідачу нараховано зобов'язання з земельного податку на направлено податкове повідомлення -рішення. Визначена у ньому сума ОСОБА_2 протягом 60 днів не сплачена, саме рішення в установленому законом порядку не оскаржено.

Згідно із пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, з урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу, що підтверджується також витягом із облікової картки платника податку, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу з земельного податку у розмірі 2126 грн.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року №509-XII, завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 122, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

постановив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на р/р 3321981370006 УДК у Оболонському районі ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу 13050300, код ЗКПО 26077916, МФО 820019 борг з податку за землю у розмірі 2126 грн 12 коп.

Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.М.Чудак